Микола Маценко представив виставку «Повоєнний сад» у Львові
7 жовтня у новоствореній галереї «ПОЛІТЕ» при Національному університеті «Львівська політехніка» відкрилася нова експозиція Миколи Маценка під назвою «Повоєнний сад». Художник відомий своїм прагненням до симетричних і впорядкованих форм, що є свідомою спробою протиставити мистецьку системність деструктивному хаосу сучасного світу та знайти в ньому втрачену рівновагу.
Експозиція «Повоєнний сад» стала наступною після виставки Олега Тістола «Тіні вибору “Анґіарі”». Вона намагається осмислити майбутнє України після завершення війни, той «урожай», який суспільству доведеться зібрати й проаналізувати, аби уникнути помилок минулого.
«Деякі з цих робіт я спеціально робив для галереї. Що стосується самої назви, “Повоєнний сад”, то мені захотілось перекинути, так би мовити, ментальний місток трошечки за горизонт, туди [повоєнні реалії. – ред.]. Зараз ми знаходимось у інформаційній бульбашці, де стоїмо тут і зараз. Це гнітить, не дає підняти голову. Ця експозиція – просто така собі мрія і моє переконання, що там є світло, там буде краще майбутнє. Будемо вірити! І хочу подякувати тим захисникам, які зараз створюють ту стіну, за якою ми тут можемо гратися у мистецтво і красу», – розповів художник.
Представлені роботи поєднують простоту виконання із глибоким смисловим навантаженням. Це постмодерністська еклектика, що включає елементи бароко, символізму, наїву та графіки. Картини насичені різноманітними образами: плодами, рогами достатку, знаряддями праці, книгами та електричними приладами. Художник пояснює, що прагнув показати енергію в широкому розумінні цього поняття. Структура композицій дещо нагадує геральдику чи барокові панно, з чітко визначеною центральною віссю.
Хоча окремі зображені об’єкти (кукурудза, картопля, кавун, лопати) можуть здаватися простими, у сукупності вони створюють єдину концептуальну історію, що спонукає до роздумів та аналізу. Символізм робіт дозволяє глядачам через призму бачення митця відкривати нові смисли, в тому числі й про себе.
Роботи Миколи Маценка створюють враження, що майбутнє України буде не похмурим та безбарвним, а навпаки – яскравим, буяючим, технологічним та сповненим енергії для нового життя. Художник також висловлює впевненість у процвітанні української культури:
«Вектор руху правильний. Нам є куди рухатись. Ми ще стелі не досягли, ми недавно тільки від підлоги відірвались. Однак напрямок розвитку правильний, і попереду в нас є велика відстань для руху. Ми будемо продовжувати».
Виставку можна відвідати за адресою: вул. Січових Стрільців, 7 (Кафедра візуального дизайну та мистецтва Національного університету «Львівська політехніка»).
Оригінал статті: leopolis.news