Бомбардування цивільних не приносить перемоги у війнах. Удари по невійськових об’єктах створюють гуманітарні катастрофи та серйозно шкодять міжнародному іміджу агресора, але зазвичай не забезпечують перемоги. Проте від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році російські військові неодноразово цілилися у школи, лікарні, житлові будинки, торгові центри та електростанції.
Російські атаки на українське цивільне населення значно посилилися протягом 2026 року. Згідно з останніми даними Організації Об’єднаних Націй, за перші дев’ять місяців 2026 року загинула 2570 українських цивільних осіб, ще 15211 отримали поранення. Це на 59 відсотків більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
За розширенням російських атак на цивільне населення України можуть стояти військові причини. Лінії фронту вторгнення з початку 2026 року майже не зрушили, а Україна навіть відвоювала території на певних ділянках. На відміну від перших років вторгнення, територіальні здобутки Кремля були незначними, навіть попри зростання витрат. Зважаючи на низькі перспективи прориву на полі бою, ескалація атак на цивільну інфраструктуру може здаватися найбільш реалістичною стратегією для зламу національного опору України.
Дипломатична ситуація також перебуває в стані глухого кута. Хоча Україна запропонувала низку поступок, включно з прийняттям поточних ліній фронту як основи для майбутнього врегулювання, Київ відмовляється передавати додаткові території, які Москва поки що не змогла захопити військовим шляхом. Зважаючи на це, Кремль може розглядати удари по цивільних об’єктах як інструмент для посилення дипломатичного тиску на українську владу.
Україна, безумовно, страждає від наростаючого ракетно-дронового бомбардування Росії. Ці атаки вбивають і ранять велику кількість українських цивільних осіб, завдають значної економічної шкоди, змушуючи підприємства закриватися, порти — припиняти роботу, а цілі промислові підприємства — зупинятися. Однак ця стратегія не позбавлена витрат. Росія наразі вичерпує власні запаси ракет і дронів у кампанії, яка ніяк не вплинула на територіальний баланс і не змусила Україну капітулювати.
Чому ж тоді Москва продовжує розширювати стратегію, яка, здається, так мало сприяє досягненню загальних цілей Росії у війні? Хоча рішення бомбардувати цивільні об’єкти може випливати з військових або дипломатичних розрахунків, повітряний наступ Росії може мати й внутрішній вимір. Бомбардуючи українських цивільних, Росія може створювати ілюзію військового прогресу для внутрішньої аудиторії, яка очікувала швидкої перемоги, а натомість зіткнулася з жорстокою війною на виснаження.
На поверхневому рівні, російське керівництво досить прямолінійно пояснює причини авіаударів по українських містах. Атаки подаються або як відповідні дії, або як превентивні удари по об’єктах, які якимось чином можуть бути пов’язані з українськими військовими.
Тим не менш, нинішня кампанія бомбардувань часто викликає більше запитань, ніж відповідей. Деякі представники впливової спільноти російських військових блогерів в Інтернеті висловили занепокоєння щодо вибору цілей, називаючи процес “справжньою загадкою” і припускаючи, що рішення приймаються за принципом “ну, треба ж щось ударити”.
Ближчий погляд на те, як ці удари зображуються та обговорюються в російському традиційному та соціальному медіа-просторі, свідчить про те, що атаки на цивільні об’єкти можуть зміцнювати ключові повідомлення Кремля. Удари по цивільній інфраструктурі можуть спричиняти дуже помітні пошкодження, які потім виставляються в російських новинах та медіа як доказ військової могутності. Основні ЗМІ та соціальні платформи часто повторюють і посилюють одне одного.
Урядові акаунти також відіграють важливу роль. Протягом серпня офіційний Telegram-канал Міністерства оборони Росії опублікував низку повідомлень, у яких вихвалялося бомбардування українських міст та цивільної інфраструктури. Типові повідомлення включали “ракет і дронів вистачить на всіх”. Ці пости широко поширювалися в російських соціальних мережах.
Одне з нещодавніх помітних повідомлень російського Міноборони глузливо обіцяло “заморозити” війну протягом наступних зимових місяців, що є прямою відсилкою до спроб Росії спричинити гуманітарну кризу шляхом бомбардування українських теплових мереж та енергомереж напередодні холодного сезону. Це повідомлення, яке однозначно підтримувало націлення на цивільне населення України, виявилося надзвичайно популярним серед користувачів російських соціальних мереж; пост переглянули понад 650 000 разів і він зібрав десятки тисяч схвальних відповідей.
Хоча неможливо визначити з абсолютною точністю мотивацію російської кампанії бомбардувань проти українських цивільних, надання візуальних доказів військової сили, безперечно, є важливим елементом політичної та військової культури країни. У нинішньому контексті атаки на українські міста допомагають зберегти враження, що Росія зберігає ініціативу, водночас підтримуючи наратив про “неминучу перемогу”, що просувається президентом Росії Володимиром Путіним.
Це стало ще важливішим протягом останнього року, оскільки українські дрони почали все частіше досягати Москви, Санкт-Петербурга та міст глибоко в Росії. Кадри диму, що здіймається над найбільшими містами Росії після українських атак, підірвали спроби Кремля представити вторгнення в Україну як успіх. Тим часом дефіцит палива по всій країні підкреслив здатність України “привести війну додому” до Росії, що призвело до нарікань та невдоволення.
На тлі цієї тривожної картини обмеженого прогресу на полі бою та розширення українських ударів всередині Росії, бомбардування українських міст виконує внутрішньополітичну мету, навіть якщо воно мало сприяє зміні ходу війни. Тому Росія, ймовірно, продовжить ескалацію нинішньої кампанії атак на населення України та цивільну інфраструктуру. Це створить видовище військової активності, одночасно підриваючи основи повсякденного життя у великих містах України.
Російська кампанія бомбардувань спричиняє надзвичайний стрес та страждання для українського цивільного населення, але, схоже, не буде військово вирішальною. Повний вплив російських ударів дронами та ракетами по цивільній інфраструктурі можна буде оцінити лише через роки, коли ця війна, сподіваємось, буде давно позаду. Наразі ці атаки дозволяють Кремлю тероризувати звичайних українців та робити значну частину країни непридатною для життя, одночасно слугуючи пропагандистській меті на батьківщині.
Антон Пономаренко є запрошеним науковим співробітником (Nonresident Kelly Fellow) Pacific Forum та науковим співробітником (Emerging Scholar Fellow) Центру Стимусона 38 North. Його дослідження зосереджені на зовнішній політиці Росії, а його роботи з’являлися у виданнях War on the Rocks, 38 North, The Diplomat та інших. Доктор Сайрус Соло Джін є науковим співробітником (Elihu Rose Scholar) з новітньої військової історії в Університеті Нью-Йорка та істориком зовнішньої політики та військових справ США, з майбутньою книгою про військову діяльність США у сфері глобальної могутності в Азії часів Холодної війни.
Подальше читання
UkraineAlert 8 жовтня 2026 року
Російські реактивні дрони становлять загрозу безпеці далеко за межами України
Від Леоніда Бараца
Російські реактивні дрони наразі тероризують цивільне населення України та порушують повсякденне життя мільйонів людей. Це лише питання часу, коли інші країни також зіткнуться з цією загрозою, пише Леонід Барац.
ConflictDefense Technologies 
UkraineAlert 1 жовтня 2026 року
Путін прагне зламати Україну шляхом тероризування цивільного населення
Від Пітера Дікінсона
Оскільки російська армія не може перемогти Україну на полі бою, Путін вдається до терористичних тактик і використовує балістичні ракети та реактивні дрони, намагаючись примусити українське цивільне населення до підкорення шляхом бомбардування, пише Пітер Дікінсон.
ConflictDrones 
UkraineAlert 15 жовтня 2026 року
Україна повідомляє про нові успіхи на полі бою, тоді як вторгнення Путіна втрачає темп
Від Девіда Кіріченка
Київ повідомив про нові успіхи на полі бою цього тижня, оскільки контрнаступальна операція “Вівальді” в Донецькій області України продовжує просуватися, пише Девід Кіріченко.
ConflictDefense Policy
Погляди, висловлені в UkraineAlert, є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають погляди Атлантичної ради, її співробітників або її прихильників.
UkraineAlert — це комплексне онлайн-видання, яке регулярно надає новини та аналітику щодо подій в українській політиці, економіці, громадянському суспільстві та культурі.
Місія Євразійського центру полягає у зміцненні трансатлантичного співробітництва у справі сприяння стабільності, демократичним цінностям та процвітанню в Євразії, від Східної Європи та Туреччини на Заході до Кавказу, Росії та Центральної Азії на Сході.
Дізнайтеся більше Conflict Disinformation Drones Infrastructure Protection Nationalism Politics & Diplomacy Russia Technology & Innovation Ukraine
Фото: Служби екстреної допомоги виносять пораненого на ношах під час рятувальних робіт мешканців з-під уламків багатоквартирного будинку, в який влучила російська ракета в місті Прилуки, на тлі російської атаки на Україну, Чернігівська область, Україна. 7 жовтня 2026 року. (REUTERS/Валентин Огиренко)
Дізнатися більше на: www.atlanticcouncil.org