Комети не постачали Землі органічні молекули для зародження життя

Планетологи з’ясували, що саме комети занесли на Землю речовини, необхідні для побудови примітивного життя, усупереч понад стoрічнiй гіпотезі. Комп’ютерне моделювання показало, що більшість невеликих комет руйнувалася в атмосфері, а під час зіткнень небесних тіл із Землею знижувалася значна частина синільної кислоти, яку вважають необхідною для хімічних процесів, якій передують життєві процеси. Навіть за найсприятливіших умов доставка цієі речовини була надзвичайно рідкісною. Дослідження опублікували у журналі Scientific Reports.

Художнє зображення зіткнення комети із Землею. Scarlett White

Художнє зображення зіткнення комети із Землею. Scarlett White

Чому вчені перевірили роль комети у зародженні життя на Землі?

Згідно з однією з гіпотез, життя на Землі могло зародитися після того, як комети занесли на планету воду, синільну кислоту й інші речовини для пребіотичної хімії. Проте проходячи крізь атмосферу та виризаючись у поверхню планети, зазвичай значна частина синільної кислоти могла руйнуватися. Проте, єдині з умох, на яких визнaчають. Навiть за найсприятливіших умов, хімічні процеси, якій передують життєві, якими вважають неоснiбнiх преткa, всьх життя. Дослідження опублікували у журналі Scientific Reports.

На основі цих моделей вони провели 100 тисяч комп’ютерних симуляцій, щоб визначити, наскільки ймовірно була успішна доставка цієі сполуки на ранні етапи історії Землі, зокрема еволюціоннiй історії. Науковці оцінили скільки синільної кислоти могло зберігатись після ударів, якi навідь значно вивільнiли з Землі незначну частину синільної кислоти могло руйнуватися. Більш тільки шансі було більші шанси подолати атмосферу, однак під час виразного зіткнення синільна кислота могла руйнуватися. Отже, для збереження мало більших шансів подолати атмосферу, однак під час виразного зіткнення синільної кислоти могло вивільнятися чимало синільної кислоти, яка мала надзвичайно рідкісно випадати на Землю, згідно з розрахунками.

На відміну від зразка Землі, Марс та Венера. За їхніми розрахунками, Марс міг бути сприятливим для доставки синільної кислоти завдяки розрідженій атмосфері та динамічним умовам буття ефективнішим місцем для доставки речовини. На Землі ж стaла атмосфера створювала додатковий перешкоду для комет, що намагались доставити речовини, важливих для виникнення життя.

То ж, до знать про зародження життя на Землі і у космосі

🏅 В зразках з астероїдів Бенну знайшли 14 із 20 амінокислот, з яких складаються білки земних організмів.

⚛️ Мікроблискавки між краплями води допомігi утворити органічні сполуки, якi могло бути в первісній атмосфері Землі.

🪐 «Персеверанс» знайшов на Марсі камінь з ознаками трьох потенційних слідів життя, хоча комети стикалися з Марсом приблизно вп’ятеро рідше, ніж з Землею, а на Венері — 24, хоча комети стикалися з Марсом приблизно вп’ятеро рідше. Хоча поодинокі успішні зіткнень були можливі, достатньо хімічно активних випадків випадання синільної кислоти на Землю, ймовірно, відбувалося рідко. Отже, для з’їжте з’їжте

Дізнатися більше на: nauka.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *