Як кібервійська КНДР майстерно грабують криптобіржі для фінансування ракетних проєктів

Кіберзлочинний скарб Північної Кореї: Як хакери крадуть мільярди для ядерної програми

Як кібервійська КНДР майстерно грабують криптобіржі для фінансування ракетних проєктів 4

30 жовтня 2026 року, 20:15 Як кібервійська КНДР майстерно грабують криптобіржі для фінансування ракетних проєктів 5 Binance, одна з найбільших криптовалютних бірж світу, оголосила про колосальну хакерську атаку, внаслідок якої було втрачено близько 6,3 мільярда доларів. Зазначається, що зловмисники могли отримати доступ до системи через комп’ютер одного зі співробітників. На щастя, близько 3 мільярдів доларів вдалося заморозити, а компанія запевнила, що покриє всі збитки. Якщо ці дані підтвердяться, це стане найбільшою крадіжкою в історії криптовалют. Вже не перший рік Північна Корея використовує кібератаки та викрадення криптовалюти як потужне джерело фінансування. І хоча офіційно Binance та правоохоронні органи ще не назвали винуватців, низка аналітичних компаній, зокрема CoinDesk, вже пов’язують цю атаку з хакерськими угрупованнями КНДР. Це далеко не перший випадок, коли цю країну підозрюють у масштабних криптовалютних крадіжках на мільярди доларів. Звідки вони беруться, як працюють їхні команди та на що витрачаються ці кошти? Ми зібрали найважливішу інформацію зі звітів американського аналітичного центру CSIS.

Хто стоїть за кіберпограбуванням Binance?

Викрадені кошти є для Північної Кореї ключовим джерелом фінансування її ядерної та ракетної програм, а також інструментом для обходу міжнародних санкцій і підтримки самого режиму. Про це свідчать дані зі звітів CSIS. Крім того, частина грошей спрямовується на забезпечення роботи самих хакерських угруповань, які постійно проводять нові атаки. Фактично, кіберзлочинність перетворилася для КНДР на одну з основних статей державного бюджету. Військово-кібернетичні операції Північної Кореї суворо централізовані та перебувають під прямим контролем вищого політичного керівництва. Відповідальність за фінансові кібератаки та зломи криптовалютних платформ, згідно з даними IISS, несе Генеральне бюро розвідки (RGB), або ж його підрозділ Unit 586, створений у 2009 році. У межах RGB та пов’язаних відомств існує чіткий поділ функцій, технічних спеціалізацій та завдань. Наприклад, угруповання Lazarus Group та APT38, які також пов’язані з RGB, відповідальні за наймасштабніші кіберпограбування у світі, включаючи злом Ronin Network (Sky Mavis) збитками на 600 мільйонів доларів. Іншим важливим підрозділом є Unit 180 – спеціалізована структура в складі RGB, яка займається кіберзлочинами проти іноземних фінансових установ та викраденням коштів. У Генеральному бюро розвідки також діють Підрозділ 121, що спеціалізується на пошуку вразливостей систем та проведенні кібератак; Lab 110 разом з Office 35 (розробка шкідливого програмного забезпечення), Office 414 (шпигунство за іноземними державами) та Office 98 (стеження за перебіжчиками). А також угруповання APT45 (Andariel), підпорядковане RGB, яке окрім військового шпигунства використовує програми-вимагачі (ransomware) для отримання прибутку.

Скільки грошей вже викрала КНДР?

Північна Корея активно викрадає криптовалюту з 2017 року, хоча перші атаки на фінансові установи та окремих дилерів криптовалют зафіксовані ще у 2014-2016 роках. За цей час зловмисники здобули щонайменше 5,8 мільярда доларів. Найбільш резонансним інцидентом став злом біржі Bybit у лютому 2025 року, коли хакери заволоділи майже 1,5 мільярда доларів у токенах Ethereum (ETH). Ця сума перевищила попередній “рекорд” у 620 мільйонів доларів, який було встановлено під час пограбування Ronin Bridge у 2022 році. Найчастіше кіберпідрозділи КНДР викрадають криптовалютні активи, такі як токени Ethereum (ETH), Bitcoin (BTC), USDC, Solana, зламуючи біржі Bybit, Upbit, Youbit, міжмережеві мости (Ronin Bridge) або проєкти, що працюють з токенами. Під прицілом опиняються й центральні банки. Наприклад, у 2016 році КНДР намагалася вкрасти 1 мільярд доларів. Генеральне бюро розвідки також цікавлять секретні технології, документи, пов’язані з ядерними чи ракетними програмами, розробки в галузі супутників, креслення та дані про державні ядерні об’єкти. Нерідко зловмисники блокують комп’ютерні мережі організацій, банків, оборонних підприємств, вимагаючи викуп за повернення даних. Однак, у багатьох випадках дані стираються безслідно, і навіть після сплати викупу постраждалі не отримують жодної інформації назад.

Як працюють хакери з КНДР?

Усі кібероперації суворо контролюються Трудовою партією та особисто Кім Чен Ином. За часів його правління загальна кількість персоналу кіберпідрозділів зросла до 6 000 – 6 800 осіб, що вдвічі більше, ніж за часів його попередника. З них близько 1 700 – це професійні хакери. Для своїх атак КНДР часто використовує віддалених IT-спеціалістів, які працюють з третіх країн. Фахівців направляють до Китаю, Росії, ОАЕ, Камбоджі, Танзанії, Великої Британії, Португалії. Створюючи фальшиві фотографії, резюме та використовуючи викрадені особисті дані, вони влаштовуються на роботу в іноземні компанії. Там вони організовують так звані “ферми ноутбуків”. Це означає, що спільники отримують робочі ноутбуки від роботодавців, а хакери з КНДР дистанційно керують цими пристроями. Влаштувавшись на посади розробників, вони викрадають кошти, дані або залишають “бекдори” для майбутніх атак. За даними CSIS, щорічно мережа віддалених IT-працівників КНДР за кордоном генерує від 350 мільйонів до 800 мільйонів доларів. Відмивають ці кошти шляхом численних переказів через десятки тисяч транзитних адрес, використовуючи децентралізовані міксери та перекази між різними блокчейнами. Готівкові кошти виводять через централізовані біржі за допомогою підпільних брокерів або сервісів у третіх країнах. Як кібервійська КНДР майстерно грабують криптобіржі для фінансування ракетних проєктів 6 Анастасія Керпань Випускова редакторка новинного відділу 1093 статті —

Порада від Шефа:

Щоб мінімізувати ризики при роботі з криптовалютами, завжди вмикайте двофакторну автентифікацію (2FA) на всіх платформах, якими користуєтеся. Використовуйте унікальні та складні паролі для кожного сервісу та ніколи не діліться своєю приватною інформацією чи ключами ні з ким.

Оригінал статті: ain.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *