Чоловік втратив з кредитки кошти у розмірі 33 332 гривень, переказ було здійснено невідомою особою через додаток Приват-24
Чоловік втратив з кредитної картки ПриватБанку кошти у розмірі 33 332 гривень. Переказ було вчинено невідомою особою через додаток Приват-24. Про це йдеться у рішенні Роздільнянського районного суду Одеської області, опублікованому 11 серпня 2025 року.
Чоловік уклав кредитний договір з ПриватБанком і отримав кредитні кошти. Проте він заперечує здійснення ним 01.05.2023 року банківського переказу коштів через додаток Приват-24 на суму 33 332 гривень, вважаючи, що такий переказ було вчинено невідомою особою шахрайським шляхом, за допомогою електронно-обчислювальної. Дізнавшись про це, відразу повідомив банк, що невстановлені особи заволоділи кредитними коштами від його імені та повідомив правоохоронні органи і наразі триває судове слідство.
“При проведенні перевірки, щодо несанкціонованих транзакцій позивач надав пояснення, що на його фінансовий мобільний номер надійшли СМС-повідомлення про проведення операцій 01.05.2023 року по його карті, які він не проводив, після чого, позивач увійшов у свій акаунт Приват-24, через додаток на своєму мобільному пристрої та побачивши що з його кредитної карти були списані кошти в загальній сумі 33 332 гривень зв’язався з оператором в чаті. 01.05.2023 року карту клієнта заблоковано за його зверненням. Отже, з наведеного вбачається, що позивач звернувся до банку не одразу, а зі спливом часу. Позивач описує ситуацію неправдиво та не повністю, а говорить лише ті слова та фрази, які не викриють його власну недбалість, власну бездіяльність по захисту своїх персональних даних, що забезпечило третім особам доступ до додатка Приват-24 та його картки. Службою безпеки банку зроблено висновок, що згідно з даними ПК банку, шахраї, отримавши від клієнта конвенційну інформацію по його карті, провели платежі з карти клієнта через термінал, який належить сторонньому банку. СМС-повідомлення про проведені операції були направлені на фінансовий номер клієнта. Таким чином спірні транзакції по карті клієнта було проведено не встановленою особою внаслідок компрометації логіну і паролю входу до Приват-24 та реквізитів карти для проведення платежів на зовнішніх сайтах, з вини позивача”, – заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов чоловіка. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов’язали відновити кошти кредитного ліміту на її картковому рахунку в сумі 33 332 гривень. Фінустанову зобов’язали скасувати нараховані за картковим рахунком проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 01.05.2023 року.
“В цьому випадку суд вважає, що позивач своєчасно повідомив банк про використання його даних і платіжної картки іншою особою, тобто виконав вимоги законодавства щодо зберігання спеціального платіжного засобу (картки), контролювання руху коштів та повідомлення банку про платіжну операцію, а тому, такий учасник справи не повинен нести відповідальності за вказані операції. Будь-яких доказів того, що позивач сам сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції суду не надано. Своєю чергою, проаналізувавши вищенаведене законодавство, суд зазначає, що лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, провівши аналіз норм матеріального права в системному зв’язку із встановленими по справі фактичними обставинами, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. Також суд у даному спорі бере до уваги, що дані правовідносини є споживчими за своєю правовою природою. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними»”, – наголосив суд.
