Фінмоніторинг, Фото: НБУ
З 1 серпня 2025 року в Україні запрацював відкритий банкінг, який дозволяє клієнтам банків користуватися послугами фінтех-компаній через API. Однак ця новина не має прямого відношення до посилення фінансового моніторингу, яке відбувається паралельно за іншими причинами. Адвокат Богдан Янків зазначає, що реальні зміни у фінмоніторингу пов’язані з активною політикою Національного банку України щодо штрафування фінансових установ за недотримання вимог протидії відмиванню коштів.
НБУ посилює тиск: масштабні штрафи за літо
“Національний банк України кардинально змінив підхід до контролю за дотриманням вимог фінансового моніторингу. Замість попереджень та рекомендацій регулятор перейшов до жорстких санкцій, демонструючи банкам та небанківським установам серйозність своїх намірів. Літні місяці 2025 року стали справжнім випробуванням для фінансового сектору”, – каже Богдан Янків.
У травні 2025 року Національний банк наклав штрафи на:
- 2 банки за порушення вимог фінмоніторингу
- 6 небанківських фінансових організацій за аналогічні порушення
Липень став рекордним місяцем за кількістю санкцій:
- 2 банки отримали штрафи від НБУ
- 21 небанківська організація була покарана за слабкий фінмоніторинг
“Рекордні штрафи від НБУ не залишилися без відповіді з боку фінансового сектору. Банки та небанківські установи терміново почали перегляд своїх процедур, розуміючи, що наступними у списку покараних можуть опинитися вони. Ця хвиля змін безпосередньо торкається кожного клієнта фінансових послуг”, – каже Богдан Янків.
Банки посилюють контроль
Масштабні штрафи від регулятора змушують банки та небанківські установи:
- Посилювати внутрішні процедури фінмоніторингу
- Збільшувати кількість запитів до клієнтів
- Ретельніше перевіряти походження коштів
- Підвищувати кваліфікацію співробітників служб безпеки
Практичні наслідки для користувачів:
- Частіші запити документів про походження коштів
- Детальніші перевірки при великих операціях
- Блокування підозрілих транзакцій
- Вимоги надання довідок про доходи
“Штрафна політика НБУ запустила ланцюгову реакцію по всій фінансовій системі. Банки терміново “підтягують” свої процедури контролю, що означає більше запитів, перевірок та вимог до клієнтів. Однак це лише початок масштабних змін – паралельно з тиском регулятора відбувається історичне об’єднання ключових контролюючих органів України, яке ще більше посилить моніторинг фінансових операцій”, – каже Богдан Янків.
Об’єднання контролюючих органів
31 липня 2025 року голова Державної податкової служби оголосила про досягнення важливої домовленості між ключовими контролюючими органами України. Учасники угоди:
- Державна податкова служба (ДПС)
- Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг)
- Бюро економічної безпеки (БЕБ)
Ключові напрями взаємодії:
- обмін податковою інформацією між службами, координація перевірок підозрілих суб’єктів,
- спільний аналіз фінансових операцій, взаємне інформування про виявлені порушення.
“Серпень 2025 року ознаменувався значним посиленням фінансового моніторингу в Україні. Відкритий банкінг – це лише технічна новинка, а справжні зміни відбуваються у сфері контролю за рухом коштів”, – каже Богдан Янків.
Головні тенденції:
- НБУ демонструє жорстку позицію щодо порушників
- Контролюючі органи об’єднують зусилля
- Фінансові установи посилюють вимоги до клієнтів
- Система рухається до європейських стандартів
Адвокат зазначає, що найкращий спосіб уникнути проблем з фінмоніторингом – вести прозору фінансову діяльність, регулярно сплачувати податки та мати офіційні документи про доходи. Нові “гайки” будуть з’являтися щомісяця, але вони торкнуться лише тих, хто намагається приховати справжні джерела доходів.
