19 серпня світ відзначає Всесвітній день гуманітарної допомоги. В Україні 12,7 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги, що становить майже 36% населення країни.
19 серпня світ відзначає Всесвітній день гуманітарної допомоги. В Україні, де війна триває вже понад три роки, гуманітарна ситуація залишається критичною. За даними ООН, 12,7 мільйона українців потребують термінової гуманітарної допомоги, пише УНН.
Скільки українців потребують гуманітарної підтримки
За даними Офісу координації гуманітарних справ ООН (OCHA), станом на 2025 рік в Україні 12,7 мільйона людей – майже 36% населення – потребують гуманітарної допомоги. Це насамперед внутрішньо переміщені особи, люди, які залишилися у зонах активних бойових дій, а також постраждалі від руйнувань цивільної інфраструктури.
Міжнародна допомога та підтримка
Станом на серпень 2025 року Україна й надалі отримує значну гуманітарну підтримку від міжнародних партнерів, попри скорочення фінансування з боку окремих донорів. Лідерами у допомозі залишаються країни Європейського Союзу та Європейська комісія, які спрямували мільярдні пакети для забезпечення першочергових потреб населення, реабілітації постраждалих і підтримки системи охорони здоров’я.
Важливу роль відіграють скандинавські держави – Данія, Норвегія, Швеція та Фінляндія, які виділили сотні мільйонів євро на гуманітарні програми, відновлення інфраструктури та енергетичну безпеку.
Активною залишається Канада, зокрема через Червоний Хрест та благодійні організації, що забезпечують українців медичними послугами, психосоціальною підтримкою та товарами першої необхідності.
США, попри скорочення фінансування у 2025 році, залишаються серед найбільших донорів за обсягом гуманітарної допомоги. Суттєві внески здійснює й Швейцарія, яка вже спрямувала понад п’ять мільярдів франків, а також підтримує програми з розмінування та відбудови.
До кола партнерів входять і країни Азійсько-Тихоокеанського регіону. Південна Корея передає Україні фінансову та матеріальну допомогу, включно з гуманітарними вантажами, а Нова Зеландія реалізує програми підтримки населення на десятки мільйонів доларів. Важливим донором залишається й Японія, яка бере участь у відновленні цивільної інфраструктури.
Уряд України та міжнародні організації продовжують координувати свої дії, щоб ефективно використовувати надані кошти та допомогу. Особлива увага приділяється підтримці вразливих груп, зокрема дітей, людей похилого віку та осіб з обмеженими можливостями.
Гуманітарні ризики та безпека працівників
Всесвітній день гуманітарної допомоги також вшановує тих, хто щодня ризикує життям, щоб надавати допомогу постраждалим. Під час війни гуманітарні працівники продовжують працювати в умовах небезпеки, забезпечуючи доставку продуктів, ліків та тимчасового житла.
У 2024 році понад 380 гуманітарних працівників загинули під час виконання своїх обов’язків у різних країнах світу, що підкреслює складність та ризиковість їх роботи.
Гуманітарна діяльність в Україні й надалі залишається пов’язаною з високими ризиками. Відомі випадки, коли склади з гуманітарними вантажами потрапляли під удари, а волонтери зазнавали поранень або змушені були евакуйовуватися під час виконання завдань. Це ускладнює доступ до найвразливіших груп – дітей, літніх людей та тих, хто залишається на лінії зіткнення.
Окремим викликом є питання безпеки гуманітарних коридорів. Попри домовленості, російська сторона неодноразово порушувала гарантії “зелених коридорів”, що ставить під загрозу як життя цивільних, так і працівників міжнародних місій. Тому організації змушені застосовувати додаткові заходи безпеки – від ретельної координації з військовими до використання систем моніторингу ризиків.
У Міжнародний день гуманітарної допомоги слід наголосити на тому, що без гарантій безпеки гуманітарні місії не можуть ефективно діяти, а це означає, що тисячі людей ризикують залишитися без критично необхідної допомоги.
