Жінка втратила з кредитки ПриватБанку кошти у розмірі 151 646 гривень після спроби реєстрації на OLX
Жінка намагалась зареєструватись на сайті OLX та для завершення процедури їй надійшло повідомлення із посиланням, за яким перейшла, після чого телефон вимкнувся. Згодом гаджет увімкнувся і вона почала отримувати повідомлення про зміни паролів, про списання коштів з кредитки ПриватБанку на загальну суму 151 646 гривень. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Харкова, опублікованому 18 серпня 2025 року.
26.12.2024 року баланс рахунку жінки складав 3 120 гривень. Однак протягом пів години без її відома здійснились шахрайські операції, внаслідок яких було списано 151 646 гривень. Свої дані, паролі, PIN-коди нікому не передавала. Вона невідкладно повідомила про шахрайські дії в поліцію. 14.01.2025 року клієнтка написала до банку лист, в якому просила відновити баланс на її картковому рахунку до позитивного значення 3 120 гривень, і відповідно не нараховувати відсотки та списання заборгованості по кредитній картці. ПриватБанк листом 22.01.2025 року відмовив клієнтці у відновленні позитивного значення на її картковому рахунку і розпочав нараховувати на неправомірно списану суму кредитних коштів проценти. Її прохання провести службове розслідування щодо незаконного списання коштів з рахунку банк проігнорував. Громадянка вважає дії банку такими, що порушують її права споживача банківських послуг. Тому звертається з цим позовом.
“26.12.2024 року позивачка намагалась зареєструватись на сайті OLX та для завершення реєстрації їй надійшло повідомлення із посиланням, за яким вона й перейшла, після чого телефон вимкнувся та приблизно пів години вона не могла його увімкнути. Після телефон увімкнувся і вона почала отримувати повідомлення про зміни паролів, про списання коштів. Позивачка ніяким чином не сприяла розголошенню своїх персональних даних”, – зазначив у судовому засіданні представник жінки.
ПриватБанк подав відклик на позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, з огляду на наступне. Клієнтка порушила свої зобов’язання щодо забезпечення конфіденційності персональних даних та засобів доступу до рахунку; нею було надано доступ третім особам до своїх автентифікаційних даних; саме її дії призвели до шахрайського списання коштів, що підтверджується наявними в банку доказами.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов’язали відновити залишок коштів на особистому рахунку до стану 3 120 гривень, який існував станом на 26 грудня 2024 року перед виконанням несанкціонованих операцій. Фінустанова має списати нараховані за її картковим рахунком заборгованість, яка виникла після здійснення несанкціонованих операцій 26 грудня 2024 року, а також нараховані на неї відсотки, пеню, штрафні санкції, суми комісій.
“Позивачка одразу звернулась до банку про скасування спірних транзакцій, а так само її звернення до поліції з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у неї була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції. Крім того, суд вважає, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Таким чином, суд приходить до висновку, що перехід позивачкою за посиланням, яке надійшло їй у повідомленні не може вважатись сприянням втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, суд, зазначає, що позивач у поданому позові просить списати нараховану за картковим рахунком заборгованість в сумі 148 526 гривень. Водночас зобов’язання списати заборгованість саме в такому розмірі суперечитиме задоволеній вимозі про відновлення стану до рівня 3 120 гривень, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача списати заборгованість, яка виникла після здійснення несанкціонованих операцій 26 грудня 2024 року, а також нараховані на неї відсотки, пеню, штрафні санкції, суми комісій”, – наголосив суд.
