Український фармринок понад пів року перебуває в хаосі, попри обіцяну реформу уряду. Аптеки втрачають стабільність, а пацієнти переплачують за ліки, тоді як фармгіганти отримують додаткові прибутки.
Український фармринок вже понад пів року знаходиться в хаосі. Попри те, що Уряд почав реформу ринку понад 6 місяців тому, умови маркетингових стосунків так досі і не визначено. У результаті фармсектор опинився в підвішеному стані: аптеки втрачають можливість працювати стабільно, а пацієнти переплачують за ліки. Тож, коли буде обіцяне зниження цін? Адже саме під егідою цього почалося реформування, саме таку задачу Президент України Володимир Зеленський дав Уряду. Пояснень від МОЗ вимагає і народна депутатка Оксана Дмитрієва. Яка вже направила відповідний офіційний депутатський запит до МОЗ та Кабміну, повідомляє УНН.
Закон чітко визначав термін у два місяці для розробки та ухвалення відповідної постанови. Пройшло вже понад пів року, але документ досі не затверджений. Це неприпустима ситуація, коли ухвалені закони не виконуються. Саме тому я підготувала і направила депутатський запит до Кабміну та МОЗ із вимогою надати інформацію про стан виконання закону, визначити відповідальних осіб і назвати конкретні терміни. Ми маємо діяти відповідно до закону, а не залишати ринок у підвішеному стані
– заявила нардепка, заступниця голови Комітету з питань здоров’я нації Оксана Дмитрієва
Закон є, результату немає
З 1 березня 2025 року уряд заборонив будь-які маркетингові договори між виробниками ліків і аптеками. Пояснили це бажанням прибрати додаткові витрати закладені у вартість ліків. Адже, як заявляли тоді деякі виробники ліків – маркетингові платежі, які фармвиробники платять аптекам, закладаються у вартість ліків…лягають на плечі українців. Проте вже через кілька місяців стало зрозуміло – обіцяне здешевлення не відбулося. Адже фармгіганти, які обіцяли знизити собівартість ліків через відсутність маркетингових видатків на платежі аптекам, – за пів року цього так і не зробили.
Моніторинг показав, що вартість більшості препаратів залишилася на рівні лютого, а деякі категорії ліків для хронічно хворих навіть подорожчали. Ба більше, саме Міністерство охорони здоров’я публічно визнало: реформа не дала очікуваного результату.
Проблема в тому, що 71,5% вартості ліків формує виробник. Націнки аптек і дистриб’юторів – фіксовані і значно менші. Тому єдиними хто залишився в позиції “Виграш” є виробники, які щомісяця заробляють додаткові 500 млн грн.
Соціальний ефект: аптеки закриваються
Маркетингові платежі використовувалися аптеками, як можливість акцій та соціальних програм для покупців, Крім того, з початку повномасштабної війни вони забезпечували фінансування мобільних аптек. Які забезпечували віддалені громади ліками. Після зміни правил одна з аптечних мереж закрила два пересувні аптечні пункти на Харківщині та Херсонщині. Жителі десятків сіл фактично залишилися без доступу до ліків.
Бізнес у режимі очікування
Фармацевтичний сектор нині паралізований: ринок заморожено у стані невизначеності. Учасники не можуть планувати ані логістику, ані розвиток мереж. Це б’є і по бізнесу, і по пацієнтах.
Я не є прихильником жорстких відсоткових обмежень чи надмірного регулювання ринку. У ЄС діє інша логіка: там встановлюють прозорі правила, порядок, умови, заборони, але не фіксують відсотків у законі. Якщо ми хочемо серйозно говорити про відсоткові обмеження, то це питання має обговорюватися не лише з учасниками ринку, а й із Комітетом з питань економіки, Мінекономіки та іншими органами. Інакше існує ризик, що такі норми будуть розцінені як пряме втручання у господарську діяльність. Якщо Міністерство охорони здоров’я вважає доцільним запровадження саме відсоткових обмежень, воно має всі підстави підготувати і подати відповідний
– наголосила Оксана Дмитрієва.
Вона також наголосила на найважливішому: головне, щоб у цих дискусіях не загубився пацієнт. Ліки мають стати доступнішими, а надмірне регулювання не повинно призвести до дефіциту чи нового подорожчання.
Невиконане доручення Президента
На проблему звертає увагу і Віктор Сердюк, голова “Ради захисту прав та безпеки пацієнтів”. Він нагадує, що ще у лютому Президент Зеленський доручив уряду і МОЗ знизити ціни на ліки мінімум на 30%. Минуло понад пів року, але нічого не змінилося.
“Проблему знову намагаються заговорити, а тим часом пацієнти продовжують страждати від високих цін на ліки. Доручення Президента, вже понад пів року залишається невиконаним. Через те що МОЗ досі не підготував відповідні пропозиції, Уряд, відповідно, не може запровадити дієве регулювання фармацевтичного ринку. Тобто, проєкт постанови, яким би відновлювався маркетинг досі не поданий в Кабмін, учасники ринку досі не розуміють, коли регулювання ринку стане зрозумілим і прогнозованим, коли маркетинг відновиться і в якій формі. Відповідно, бізнесу складно планувати свою роботу навіть у короткостроковій перспективі, що безумовно впливає на доступність ліків.”
За словами Сердюка, фармвиробники знизили вартість лише на обмежену кількість “Топ 100” препаратів. Натомість більшість ліків, особливо для хронічно хворих, залишаються дорогими.
Кому вигідна криза?
На фоні цієї невизначеності на фармринку дедалі частіше лунає теорія проте, що один з фармгігантів має нардепа “на короткому повідці”. Який активно виступає проти маркетингових договорів, хоча вони вже пів року як заборонені.
Ба більше, аналітики підкреслюють можливу ідентичність заяв народного депутата та публічної риторики фармгіганта “Дарниця”. Власники якого мають організацію “Благодійний фонд родини Загорій”, яка раніше переказувала на рахунок фонду братів Кузьміних 9,5 млн грн.
Нагадаємо, Кузьміних також зараз судять за отримання хабаря в понад пів мільйона гривень. Судові засідання у ВАКС тривають вже майже пів року, але вироку досі немає. Адже Кузьміних затягує процес.
