Загроза зупинки Атлантичної течії більше не є малоймовірною, що вимагає різкого скорочення викидів викопного палива. Колапс може настати через 50-100 років після досягнення “точки неповернення” у найближчі десятиліття.
Вчені попереджають, що загроза зупинки Атлантичної течії більше не є малоймовірною, що робить ще актуальнішим різке скорочення викидів викопного палива для запобігання катастрофічним наслідкам. Про це інформує видання The Guardian з посиланням на дослідження, передає УНН.
Деталі
Атлантична течія є ключовим елементом кліматичної системи Землі. Вона переносить теплу тропічну воду до Європи й Арктики, де вона охолоджується, занурюється і формує глибинні течії у зворотному напрямку. Відомо, що ця циркуляція зараз найслабша за останні 1600 років через кліматичну кризу.
Попередні моделі свідчили, що колапс до 2100 року малоймовірний. Однак новий аналіз, у якому моделювання продовжили до 2300–2500 років, показав: “точка неповернення”, що робить зупинку течії неминучою, може бути досягнута вже у найближчі десятиліття. Сам колапс може настати через 50–100 років після цього.
Дослідження встановило, що у разі зростання викидів парникових газів у 70% моделей Атлантична течія зупинилася, за середніх рівнів викидів – у 37%, а навіть у разі низьких викидів – у 25%.
Наслідки можуть бути катастрофічними: зміщення тропічного дощового поясу, від якого залежать мільйони людей; різке похолодання взимку та посухи влітку у Західній Європі; а також додаткове підняття рівня моря на 50 см.
Раніше я казав, що ймовірність колапсу Атлантичної меридіональної циркуляції через глобальне потепління менша ніж 10%. Тепер навіть за низьких викидів, у рамках Паризької угоди, це може бути вже 25%
– заявив професор Стефан Рамсторф з Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат у Німеччині.
За його словами, “точка неповернення”, ймовірно, буде досягнута вже у найближчі 10–20 років.
Дослідники зазначають, що спостереження у Північній Атлантиці за останні 5–10 років підтверджують тенденцію до ослаблення циркуляції. Навіть за проміжних та низьких сценаріїв викидів Amoc суттєво сповільниться до кінця цього століття, а потім може повністю зупинитися.
Автори роботи наголошують, що такі результати більше не можна описувати як “малоймовірний, але з високими наслідками” сценарій, як це робилося у попередньому звіті IPCC.
Водночас вчені застерігають: точний момент колапсу передбачити складно через нестачу спостережень і відмінності між моделями. Але сам факт різкого зростання ризику означає, що скорочення викидів вуглецю потрібно починати негайно.
