Волонтер Фото: Кіберполіція
З початком повномасштабного вторгнення зросла хвиля волонтерства, але разом із нею активізувалися і шахраї. У соціальних мережах та месенджерах з’явилися псевдоволонтери, які маскуються під військових, священнослужителів або справжніх волонтерів, збирають кошти нібито для ЗСУ або поранених бійців, а потім привласнюють їх. Кіберполіція 19 серпня розповіла, як донатити на користь Україні, а не злодіїв.
Як діють шахраї:
- крадуть тексти публікацій у соціальних мережах та фото справжніх волонтерів;
- створюють фейкові акаунти;
- зазначають свої рахунки для зборів;
- використовують маніпулятивні тексти з метою емоційного тиску
Приклад із реального життя
У 2024 році поліція викрила чоловіка, який видавав себе за благодійника. Він публікував у соціальних мережах фейкові збори на допомогу захисникам України, використовуючи фото реальної військової та фото дівчини з ампутацією кінцівок, яка насправді постраждала ще до війни.
Шахрай стверджував, що на обох фото — військова, поранена на фронті, і просив переказати кошти на її лікування. Загалом він ошукав людей на майже 300 тисяч гривень. Такі випадки, на жаль, непоодинокі.
Як розпізнати фейкових волонтерів?
- Немає чіткої інформації про те, для кого збір, що купується, скільки потрібно.
- Немає звітів: ні фото, ні відео, ні документів.
- Текст — суцільна емоційна маніпуляція без фактів.
- Дивні шрифти, багато емоджі, замінені літери — все це, щоб уникнути блокування.
- Сторінка виглядає безособово, часто без групових фото.
Щоб перевірити збір:
- попросіть звіти за попередні періоди та збори;
- дізнайтеся більше про волонтерів, зокрема, чи співпрацюють вони з відомими організаціями, публічними особами. У такому разі на офіційних сторінках відповідних організацій та інфлюенсерів має також бути інформація про спільну діяльність;
- чи є в них нагороди або відзнаки за допомогу та відгуки про діяльність;
- чи висвітлена робота волонтера або приватної особи в інформаційному полі;
- скористайтеся сервісом пошуку зображень у гуглі для перевірки фотографій та скріншотів документів під збором — шахраї зазвичай використовують вкрадені чужі фото у своїх профілях;
- перевірте справжність посвідчення волонтера, зв’язавшись з організацією, яка видала документ. Якщо йдеться про приватну особу, то слід дізнатися, чому вона не зареєстрована як волонтер.
Шахраї можуть прикриватися відомими фондами або вигадують неіснуючі. Щоб переконатися, що благодійний фонд чи громадська організація справжні, зробіть такі кроки:
- перевірте їх членство в професійних асоціаціях;
- перевірте, чи внесений ЄДРПОУ до реєстрів;
- попросіть відомості про засновників та звіти за попередні роки – це публічна інформація;
- дізнайтеся про співпрацю з відомими організаціями, волонтерами та публічними особами та ін.
Окрім цього, не вводьте повні дані банківської картки (термін дії, CVV-код) при здійсненні пожертв – ця інформація може потрапити до шахраїв.
Більше про те, як уберегти себе від платіжного шахрайства, читайте на сайті кампанії #ШахрайГудбай. Як уберегти себе від шахрайства, пов’язаного з темою військовополонених і зниклих безвісти, читайте в брошурі кіберполіції та Офісу Омбудсмана “Яким може бути шахрайство та як йому протидіяти?”.
