Пік метеорного потоку Персеїди припадає на 12-13 серпня 2025 року, але повний Місяць ускладнить спостереження. Очікується менше метеорів, проте можливі яскраві “вогняні кулі”.
У ніч з 12 на 13 серпня свій пік переживатиме метеорний потік Персеїди. Цього року головним випробуванням для спостерігачів стане повний Місяць, який може дещо затьмарити чарівне космічне шоу. УНН зібрав декілька порад, аби навіть попри це спостереження за метеорами принесло максимум задоволення.
Деталі
Персеїди – щорічний метеорний потік, що виникає з уламків комети 109P/Свіфт-Таттл, відкритої у 1862 році Льюїсом Свіфтом та Горасом Таттлом. Ця гігантська комета з ядром близько 26 км перетинає орбіту Землі раз на 133 роки, залишаючи після себе хмару пилу й кам’яних частинок. У липні та серпні Земля проходить крізь цей потік, і мікроскопічні уламки, врізаючись в атмосферу зі швидкістю до 59 км/с, згоряють, утворюючи яскраві “падаючі зірки”.
Найдавніші згадки про Персеїди датуються 36 роком н.е. у китайських хроніках, а наукове підтвердження їх циклічності дав у 1835 році бельгієць Адольф Кетле. У Європі потік відомий як “Сльози Святого Лаврентія” – на честь мученика, страченого 10 серпня 258 року. У середньовічних легендах яскраві метеори вважали вогняними сльозами святого, поєднуючи небесне явище з глибокою культурною та релігійною символікою.
Персеїди у 2025 році
Період активності Персеїд у 2025 році триватиме з 17 липня по 24 серпня. Протягом цього періоду, Земля проходить крізь потік уламків комети Свіфта-Таттла, а це означає, що можна побачити метеори з цього потоку будь-якої ночі в межах цього інтервалу.
Ніч максимальної активності, тобто “пік” Персеїд, припаде на 12-13 серпня 2025 року. Найвища інтенсивність очікується близько 02:38 UTC 13 серпня. Це означає 04:38 (за Києвом) та пізню ніч 12 серпня для більшої частини Латинської Америки.
Критичним фактором, який визначатиме враження від потоку 2025 року, є фаза Місяця. Протягом пікової ночі Місяць перебуватиме у фазі спадаючої повені з освітленістю 83%. Це інтенсивне місячне світло створюватиме яскраву завісу на небі, яка затьмарить усі метеори, крім найяскравіших.
З цієї причини 2025 рік зазначено як рік із “поганими” або “складними” умовами для спостереження Персеїдів.
Пік потоку
Зазвичай під час піку можна побачити до 100-150 метеорів за годину за ідеальних умов. Астрономи називають цей показник зенітальною годинною частотою (ЗГЧ) – теоретичним максимумом, можливим лише при абсолютно темному небі та радіанті в зеніті.
Але цього року реальність буде скромнішою. У серпні 2025-го Місяць освітлюватиме понад 80% нічного неба, і його світло суттєво зменшить кількість видимих метеорів. Тож варто розраховувати на значно менше ніж 100 “падаючих зірок” за годину. Замість “зоряного дощу” спостереження цього року обіцяють бути радше камерними – з акцентом на якість, а не на кількість.
І саме тут Персеїди мають свій козир – так звані вогняні кулі. Це надзвичайно яскраві метеори, які можуть змагатися за блиском із Венерою і навіть кидати тіні на землю.
Їх світло здатне пробитися крізь місячну яскравість, тож терплячі спостерігачі зможуть побачити кілька справді вражаючих моментів.
Як підготуватися до “полювання” за метеорами
Для спостереження за Персеїдами не потрібні телескопи чи біноклі – вони лише обмежать поле зору. Найкращий інструмент – власні очі. Зате важливий комфорт:
- місце – складане крісло, шезлонг або ковдра, щоб дивитися вгору, не напружуючи шию. Легке підняття голови допоможе уникнути сонливості;
- теплий одяг – навіть у серпні ночі можуть бути прохолодними, особливо перед світанком. Одягайтеся шарами, щоб легко адаптуватися до змін температури;
- червоне світло – ліхтарик із червоним фільтром збереже нічний зір і не заважатиме іншим;
- закуски та напої – термос із гарячим чаєм чи кавою, вода та легкі перекуси зроблять ніч комфортнішою;
- навігація по небу – мобільний додаток у «нічному режимі» допоможе знайти сузір’я Персея та орієнтири для спостережень.
Де шукати темне небо
Європа – континент контрастів для любителів астрономії: густонаселені міста створюють сильне світлове забруднення, але водночас збереглися “острови темряви” – заповідні зони з бездоганним зоряним небом. Цього року, з огляду на яскравий Місяць (83% освітлення), варто вирушати якомога далі від міст.
Заповідники темного неба сертифікує Міжнародна асоціація темного неба (IDA). У Європі таких місць чимало:
- Велика Британія – лідер за кількістю парків: Нортумберлендський міжнародний парк (золотий рівень), Брекон-Біконс, Сноудонія, Ексмур і Йоркшир-Дейлс;
- Німеччина – нацпарк Айфель (поблизу Кельна) та Баварський ліс, який входить до транскордонного заповідника;
- Угорщина – Нацпарк Гортобадь і Парк зоряного неба Желіча з обсерваторією;
- Франція – Нацпарк Севенн і обсерваторія Пік-дю-Міді в Піренеях;
- Греція — перший міжнародний парк темного неба в Нацпарку гори Енос (Кефалонія), а також Олімп і віддалені райони Криту;
- Португалія – заповідник Алкева в Алентежу, відомий як перший «Туристичний напрямок зоряного сяйва»;
- Польща – Бещадський парк зоряного неба на кордоні зі Словаччиною та Україною;
Іспанія активно розвиває астротуризм через фонд Starlight. Найвідоміші локації:
- Арагон – Сьєрра-де-Альбаррасін та Гудар-Хаваламбре.
- Кастилія-Ла-Манча та Кастилія-і-Леон – Серранія-де-Куенка та Сьєрра-де-Гредос.
- Естремадура та Андалусія – водосховище Габріель-і-Галан, Лос-Калікантос, Сьєрра-Сур-де-Севілья та Капілейра (Альпухарра).
- Канарські острови – Тенерифе та Ла-Пальма з першокласними обсерваторіями.
- Мадрид – через міське світлове забруднення варто вирушати в гори: Сілья-де-Феліпе II, Сьєрра-де-Гвадаррама, Ла-Педріса.
Серед інших напрямків: Нацпарк Евре-Пасвік у Норвегії, острів Манде в Данії та прикордонні регіони Їзера й Шумава між Польщею та Чехією.
