ПриватБанк списав без дозволу клієнтки кошти у розмірі 27 509 гривень
Жінка помітила, що ПриватБанк списує кошти з її рахунку, загалом – 27 509 гривень. Вона звернулась у відділення, де її замінили картку. Однак це не допомогло у розв’язанні ситуації. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 28 квітня 2025 року.
30 липня 2024 року жінка усно повідомила представника ПриватБанку у відділенні про те, що з рахунку без її згоди банком незаконно списано понад 11 506 гривень з безготівкових коштів, належних їй та отриманих як пенсійне забезпечення від Пенсійного фонду України. Цю інформацію вона отримала з мобільного додатку «Приват-24». Їй повідомили, що банк розгляне претензію, та, в разі підтвердження моєї інформації, відшкодує завдані їй збитки. При цьому, за її згоди, представник банку видала нову платіжну картку на заміну скомпрометованої, куди був зарахований залишок коштів з попереднього рахунку у сумі 16 716 гривень, переуклавши договір про новий картковий рахунок. Проте з нового картковому рахунку була списана банком без її згоди з невідомою їй метою ще 16 003 гривень. Протягом 15-18 серпня 2024 року громадянка отримувала тричі на свій рахунок кошти у загальній сумі 12 186 гривень з призначенням «поповнення картки» (з інформації мобільного додатку банку) без зазначення джерела виплати, що вона розцінює як часткове повернення (відшкодування) банком списаних раніше коштів. Враховуючи викладене просила: зобов’язати акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» визнати неправомірними списання банком коштів з її банківського рахунку у сумі 15 323 гривень; відшкодувати шкоду заподіяну їй неправомірним списанням банком коштів з її банківського рахунку у сумі 15 323 гривень; зобов’язати акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день від дня списання коштів з рахунку до дня повернення коштів.
Розгляд справи
Суд з’ясував, що кошти на загальну суму 27 509 гривень різними платежами, були переведені на інші рахунки. Переказ коштів був здійснений окремими платежами, кошти були переведені на інші рахунки за допомогою інтернет-банкінгу «Приват-24». Для реєстрації в системі були введені особисті дані авторизації у сервісі «Приват-24». Після чого транзакції було підтверджено за допомогою особистих даних клієнта.
Установлено, що 24.07.2024 року зафіксовано списання коштів, 22 транзакціями, на загальну суму 11 506 гривень. Усі списання відбулись на користь закордонних сайтів. 31.07.2024 року згідно з рухом коштів вже з нової картки для виплат зафіксовано списання коштів, 5 транзакцій, на загальну суму 16 003 гривень, 4 з яких на користь закордонних сайтів, 5 транзакція переказ коштів на суму 60 гривень через сторонній ресурс. Жінкою не заперечувалось в судовому порядку жодної з операцій здійсненої по картковому рахунку, як цього вимагає пункт 140 розділу VІІ Положення № 164. Правомірність проведеної операції до моменту оскарження презюмується. За результатами перевірки, проведеної банком з приводу заяви щодо здійснення шахрайських операцій з її рахунком встановлено, що незаконне заволодіння коштами клієнта банку сталося з вини самої громадянки.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неправомірних дій АТ КБ «ПриватБанк», внаслідок яких списано кошти з її карток.
“Здійснення фінансових операцій по рахунку позивачки 24.07.2024 року та 31.07.2024 року стало можливим через недбалість позивача та не убезпечення своїх даних від шахраїв. Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов необґрунтований і у його задоволенні відмовляє”, – наголосив суд.
