У Празі представлені фрагменти кісток “Люсі”, австралопітека афарського, віком 3,18 мільйона років. Це перша демонстрація в Європі, разом із “Селам”, ще одним унікальним зразком.
У Празі, в Національному музеї Чехії, вперше в Європі представили фрагменти кісток найдавнішого предка людини “Люсі” – австралопітека афарського. Про це інформує УНН з посиланням на France24.
Деталі
Зазначається, що стародавні останки”Люсі”, вік якої оцінюють у 3,18 мільйона років були виявлені в Ефіопії у 1974 році. Знахідка виявилася на той момент найповнішою з будь-коли зроблених і справила революцію у розумінні предків людства.
Зараз “Люсі” представлена 52 фрагментами — зубами, частинами черепа, таза й стегнової кістки. Її рештки надані Національним музеєм Ефіопії в Аддис-Абебі та будуть доступні для огляду протягом 60 днів у рамках виставки “Походження людини та викопні рештки”.
Поруч із нею експонуватиметься ще один унікальний зразок — “”Селам”, скам’янілість дитинчати австралопітека, яке жило приблизно на 100 тисяч років раніше. Вперше “Селам” демонструють за межами Ефіопії.
Люсі змінила напрямок дослідження походження людини завдяки своїй повноті та віку. Селам – це унікальна скам’янілість дитини, яка померла у віці двох років і семи місяців
– сказав директор Ефіопського управління спадщини Абебау Аялев Гелла.
Директор Національного музею Чехії Міхал Лукас наголосив, що ці експонати належать до “найцінніших і найдавніших палеоантропологічних знахідок у світі”.
Люсі була заввишки близько 110 см і важила 29 кг. Вона ходила на двох ногах, але водночас мала сильні руки, що свідчить про звичку підійматися на дерева й, імовірно, ночувати там.
Назву “Люсі” вона отримала на честь пісні The Beatles “Lucy in the Sky with Diamonds”, яку слухала команда дослідників після знахідки.
Скелет востаннє залишав Ефіопію у 2007–2013 роках, коли його демонстрували в музеях США. Вважається, що Люсі загинула у віці 11–13 років, імовірно після падіння з дерева.
Нагадаємо
Генетичний аналіз двох поховань VII століття в Англії виявив у деяких осіб предків із Західної Африки. Це свідчить про далекі міграційні зв’язки та космополітичний характер Англії раннього Середньовіччя.
