Єменські хусити атакують вантажні кораблі в Червоному морі. Результат — падіння торгівлі через стратегічно важливий Суецький канал і здорожчання цін на нафту та логістику. Чи є у США та союзників плани розв’язання проблеми?
Тільки 31.01 та 1.02 даруємо 800 грн знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Вартість зі знижкою — 999 грн/рік. Оформлюйте зараз за промокодом FORBES2024. Підписуйтесь за цим посиланням
Другий місяць поспіль єменські хусити у відповідь на операцію Ізраїлю в Секторі Гази атакують торговельні судна у Червоному морі. США разом з союзниками намагаються захистити судноплавство та завдають удари у відповідь.
Напруженість у регіоні вже призвела до падіння торгівлі через стратегічно важливий Суецький канал на 42%. Страждає і український бізнес. Червоне море – критично важливий маршрут для експорту українського збіжжя та імпорту товарів.
Від безпеки коридору залежать і глобальні ціни на нафту, а значить і цифри на стелах АЗС.
Які ризики несе криза у Червоному морі та чи можна їй завадити?
Хусити та їх арсенал
Хусити контролюють високогірну Північ Ємену та столицю країни Сану, захоплену у громадянській війні у 2014-2015 роках. Найдієвіша зброя у їхньому арсеналі – іранські ракети та безпілотники, оскільки Іран підтримує їх як і практично всі шиїтські угрупування на Близькому сході.
Хусити почали атаки з листопада 2023-го у відповідь на операцію Ізраїлю в Секторі Гази.
Попри обіцянки завдавати ударів лише по суднах, повʼязаних з Ізраїлем та його союзниками, атаки швидко стали маловибірковими. З останніх прикладів – ураження 28 січня танкера Marlin Luanda під прапором Маршаллових островів з російською нафтою. Після цього ціни на нафту зросли на $2, відмічав Bloomberg. Але вже 29 січня знову відкотилися до менш як $77 за барель. Загалом через загострення конфлікту ф’ючерси в США зросли приблизно на 7%, але ринок наразі добре забезпечений, тому стримує ціни.
З середини грудня США разом з дев’ятьма країнами-партнерами почали відповідати: збивати ракети, дрони та завдавати авіаударів по хуситах.
Але поки це не принесло результатів. За два місяці обсяг торгівлі через Суецький канал скоротився на 42%, за оцінкою UNCTAD. Найбільше впав трафік контейнеровозів – на 67% у тижневому вимірі. Також скорочується транзит балкерів та танкерів.
Динаміка торгівлі через Суецький канал на тлі атак хуситів у Червоному морі Фото UNCTAD
Червоне море – основний шлях з Азії у Європу, на який припадає 12-15% світової торгівлі. Криза в ньому змушує судновласників йти альтернативним шляхом через мис Доброї Надії у Південній Африці. Це плюс 10-14 днів до логістики та зростання витрат на перевезення.
Як страждає Україна
Червоне море не так далеко, як могло здатися. Співрозмовники Forbes нарахували принаймні три наслідки від хуситських атак для української економіки.
Експорт зерна. У січні експорт зерна з України скоротився приблизно на 20% у зв’язку з новорічними святами та ситуацією у Червоному морі, казав міністр сільського господарства Микола Сольський.
Для експорту українського зерна Червоне море є критично важливим маршрутом. Це основний морський шлях збіжжя з України до Китаю, пояснює комерційний директор логістичної компанії Soul Marine Іван Ніякий. КНР була основним імпортером української агропродукції в рамках «зернової угоди» (експортувала 8 млн т з 32,9 млн т зернових), за даними ООН. Торік Китай купив в України зерна на $2,2 млрд, що на 17% більше, ніж у 2022 році, згідно з даними Мінагрополітики.
Судновласники, які возять українське зерно, поки продовжують ходити через Червоне море, каже Ніякий. Але будуть вимушені шукати обхідні шляхи, якщо ситуація загострюватиметься. «Це плюс 20 днів та 20-30% витрат на перевезення, — додає Ніякий. — Це може вплинути на кінцеву ціну українського зерна та конкурентоздатність з росіянами, судна яких хусити обіцяють не обстрілювати.
Здорожчання імпорту. Китай є також одним з головних країн-експортерів до України. Імпорт йде переважно у контейнерах в європейські порти та потрапляє до України через прикордонні переходи, каже Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій.
Ці контейнери треба довезти до точок перевантаження в Польщі або Середземному морі. «Якщо плече логістики з Китаю збільшиться, то це і додатковий час, і додаткові витрати», – каже Вовк.
Ціна пального. Ситуація у Червоному морі вже вплинула на ринок пального, каже директор компанії «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн. «Ціна на нафту зросла до $83, хоча останній місяць була не більше $78», — зазначає він.
Також збільшилась закупівельна вартість пального і перші невеличкі мережі підняли ціни, каже Куюн. За його словами, цей процес набиратиме обертів.
Геополітичні ризики для України
На поверхні – ризик зменшення уваги до нашої країни, як це вже відбувалося після початку війни у Секторі Гази. Відкладений у часі – вплив кризи на європейські суспільства.
Вартість доставлення контейнера FFE з Південно-Східної Азії до Європи вже злетіла з $2400 до понад $6000 за два місяці, зазначає Euronews. Разом з ризиком зростання цін на нафту, затримками у постачаннях зрідженого природного газу з Катару, це підвищує інфляційні ризики та економічні проблеми в Європі.
Для України це важливо з огляду на виборчий рік у Європі. На темах інфляції та економіки грають зокрема крайні праві сили, які набирають популярності та не завжди підтримують військову допомогу Україні.
Читати більше Згорнути
Чи є рішення? Два сценарії
Поки що для міжнародної торгівлі не видно хорошого сценарію.
Авіаудари американської коаліції поки не були ефективними. За вісім років війни проти Саудівської Аравії хусити навчились діяти в умовах загрози з повітря, ховати арсенали та виробництво зброї у горах, пояснює експерт з Близького Сходу в Інституті майбутнього Ілія Куса.
Наразі США та Захід мають два сценарії для виходу кризи, окреслили опитані Forbes аналітики. Обидва не є ідеальними.
Військові методи
Захід не може просто перекрити всі морські підходи до Ємену, щоб припинити постачання з Ірану, констатує Куса.
Дієвішим виглядає жорсткий варіант: поновити війну проти хуситів з боку Саудівської Аравії та регіональних союзників за підтримки авіаударів американської коаліції.
Але Саудівська Аравія навряд чи на це погодиться, каже запрошений науковий співробітник американського Middle East Institute Йорук Ішик. Країна не хоче, щоб здавалося, ніби вона навіть опосередковано допомагає Ізраїлю, та побоюється поновлення ударів хуситів по саудівських містах.
Вторгнення військ США та західної коаліції до Північного Ємену є практично нереальним, каже Ішик. Причина – вибори в США, які відбудуться у листопаді. «Патрулювання єменських гір ризикує перетворитись на нескінченну операцію», – пояснює аналітик Middle East Institute.
Дипломатичний тиск
Голова Держдепу Ентоні Блінкен та радник президента США з нацбепзеки Джейк Салліван просили китайських колег вгамувати хуситів через вплив на Іран, писав FT.
Поки це не принесло результатів. Китай лише дав зрозуміти Ірану, що буде дуже розчарований, якщо атакуватимуть судна, повʼязані з КНР, пише Reuters.
У США є важіль для прямих торгів з Іраном – перемовини про повернення до ядерної угоди. Але поки не видно готовності Ірану йти на бодай якусь деескалацію, каже директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Навпаки, з початку конфлікту у Газі іранські проксі-угрупування здійснили близько 150 спроб атакувати бази США на Близькому Сході. Нещодавня атака на базу в Йорданії забрала життя трьох американських військових і вимагає від Байдена удару у відповідь.
Прямі переговори США з хуситами можуть відбуватися за посередництва Омана, каже Куса. Поступкою хуситам могло б стати ослаблення санкцій, визнання на міжнародній арені та тиск на Ізраїль, щоб той завершив війну в Газі.
Будь-який дипломатичний шлях буде багаторівневим – з одночасними треками з хуситами та по лінії Китай-Іран, вважає Куса. Найбільш ймовірними є два варіанти – проміжне перемир’я США з хуситами або завершення війни в Газі.
Чому криза може повторитися
Цілком можливо, що США та їхнім союзникам комбінацією заходів вдасться стримати загрозу або знизити до керованого рівня, каже Ішик. Найтривожніше те, що напади хуситів є лише проявом нової нормальності, додає аналітик.
Хусити та їхні покровителі з Ірану побачили, що мають зброю, якою ефективно можна порушувати світове судноплавство та давити на Захід.
«Загроза навряд чи зникне – джина випустили з пляшки, – пояснює він. – Зараз хусити використовують привід Гази, згодом знайдуть якийсь інший».
Загроза хуситів існуватиме, доки не буде закінчено тривалу громадянську війну в Ємені, вважає Куса. Та низку конфліктів на Близькому Сході, таких як ізраїльсько-палестинський. «Чинна ситуація – ехо заморожених воєн, які мають тенденцію вибухати знову», – каже він.
Хуситів можна спробувати приборкати, як свого часу сомалійських піратів, вважає Семиволос. Тоді допоміг мікс жорсткої та м’якої сили: морських патрулювань, обмежених наземних операцій, підкупу. Але для цього потрібен час і складніша операція за участі різних гравців в регіоні.
Скоріше за все цю проблему доведеться вирішувати вже після президентських виборів у Штатах.
