“Чи варто одружуватися з убивцею?” – розповідь про кохання, яка допомогла розкрити злочин

Керолайн М'юргед у синьо-червоній вовняній шапці та сірому шарфі, а за нею стоїть Александр Маккеллар у кепці та темній куртці

Фотограф, Netflix

Підпис до фото, Керолайн М'юргед та Александр Маккеллар – їхній стрімкий роман розпочався як казка, але швидко перетворився на історію з наслідками

Що б ви вчинили, якби дорога людина раптом зізналася: вона скоїла вбивство?

Здається, відповідь очевидна – потрібно діяти належним чином, спокійно та без вагань.

Але новий документальний серіал Netflix, оснований на реальних подіях, “Чи варто виходити заміж за вбивцю?” (Should I Marry a Murderer?), показує інше: у реальному житті все складніше.

Коли виникають почуття, прості рішення зникають. Те, що на перший погляд видається однозначним, раптом перетворюється на важкий вибір без чіткої правильної відповіді.

Смертельна таємниця та кохання через Tinder

У 2017 році в Шотландії нетверезий водій Александр Маккеллар – якого називали Сенді – збив на смерть велосипедиста Тоні Парсонса.

Разом зі своїм братом-близнюком Робертом він вирішив приховати скоєне і позбувся тіла.

Рештки не вдавалося знайти три роки – аж доки нова подруга Маккеллара, лікарка Керолайн М’юргед, не дізналася правду і не привела поліцію до неглибокої могили.

Коли режисер Джош Аллот вперше почув цю історію, він не міг повірити в її достовірність.

“Я думав, це сценарій для художнього фільму. У реальному житті такого не буває”, – зізнається він.

Продюсерка серіалу Клер Бівіс додає: справа вже тоді мала значний резонанс у Шотландії, але в публічній версії майже не було головного – голосу самої М’юргед та її переживань.

Білявка в сірому светрі з високим коміром сидить на дивані й дивиться в камеру

Фотограф, Netflix

Підпис до фото, Документальна стрічка значною мірою показує цю історію очима Керолайн

Серіал розпочинається з того, що Керолайн М’юргед переживає складне розставання.

Восени 2020 року вона знайомиться з Маккелларом у Tinder. Їхні стосунки розвиваються дуже швидко – настільки, що вже за кілька тижнів вони заручаються.

Після заручин вона ставить йому запитання: чи є в його минулому щось, що може зруйнувати їхнє майбутнє?

І він зізнається: кілька років тому він разом із братом збив велосипедиста, але не надав допомогу.

Згодом стане зрозуміло, що травми Тоні Парсонса були настільки серйозними, що без медичної допомоги він міг прожити лише 20–30 хвилин. Тобто смерть не була миттєвою – але шансів вижити майже не було.

Після аварії брати втекли, а згодом повернулися вже іншим автомобілем і перевезли тіло на територію маєтку, де його й поховали.

Кохання, страх і неможливий вибір

Це зізнання ставить М’юргед у складне становище: з одного боку – кохання, з іншого – моральний обов’язок.

Для режисера саме це внутрішнє напруження стало серцем історії.

“Ця дилема настільки сильна, що кожен мимоволі приміряє її на себе. Що б ви робили на її місці? Це справжній кошмар”, – каже він.

Чоловік у сонцезахисних окулярах на голові посміхається в камеру, а двоє чорно-білих собак підскакують до нього

Фотограф, Netflix

Підпис до фото, Після недовгого знайомства Александр Маккеллар зізнався Керолайн М’юргед, що причетний до загибелі велосипедиста Тоні Парсонса

М’юргед повідомляє про злочин поліцію. Але далі відбувається те, що робить цю історію особливою.

Замість того, щоб розірвати стосунки, вона залишається з Маккелларом – і одночасно таємно співпрацює з поліцією.

Він не підозрює, що саме вона повідомила про злочин.

Протягом майже трьох років вона записує його зізнання на телефон.

Одного разу навіть повертається з ним до місця поховання. Там вона непомітно залишає банку Red Bull як орієнтир для слідчих, щоб пізніше вказати, де шукати тіло.

Зм'ята бляшанка Red Bull на траві перед жовтою запискою, на якій надруковано цифру 1

Фотограф, Netflix

Підпис до фото, М’юргед повернулася на місце поховання Тоні і непомітно залишила там банку Red Bull – як орієнтир для слідства

Братів заарештували у грудні 2020 року, але швидко відпустили під заставу. Обвинувачення висунули лише через рік.

М’юргед думала, що все завершиться швидко. Але сталося навпаки: справа затягнулася, і ці люди фактично знову з’явилися в її житті.

“Вона майже рік залишалася без захисту”, – каже режисер.

Він також додає, що М’юргед – розумна й освічена жінка, перспективна лікарка-патологоанатом із серйозною медичною освітою. Але зустріч із Маккелларом зруйнувала її звичне життя.

У серіалі М’юргед розповідає, як намагалася впоратися зі страхом і тиском. Вона почала вживати алкоголь і наркотики – щоб хоч якось витримати те, що відбувається.

Автори серіалу, за власними словами, не намагаються когось засудити. Вони показують, наскільки все може бути складним. І як один злочин може зламати життя не лише жертві, а й тим, хто опинився поруч.

Запис з камери відеоспостереження на автозаправній станції, на якому видно чоловіка на велосипеді на дорозі

Фотограф, Netflix

Підпис до фото, Тоні Парсонса востаннє бачили ввечері 29 вересня 2017 року в містечку Гленко. Звідти він вирушив у бік готелю Bridge of Orchy – саме цей маршрут став останньою відомою точкою його шляху перед загибеллю

Холод системи

Окремо у серіалі показують, як поліція працювала з М’юргед після її зізнання. І це, на думку авторів, не менш важливо, ніж сам злочин.

Режисер каже: правоохоронці просто не розуміли, як із нею поводитися. І додає – якби було більше підтримки й людяності, частини складних рішень можна було б уникнути.

Продюсерка Клер Бівіс погоджується: це не унікальна історія, а радше типова ситуація для людей, які потрапляють у кримінальну систему.

“Правосуддя рухається дуже повільно, і ця повільність реально змінює життя людей”, – каже вона.

Поліція Шотландії та служби підтримки жертв відмовилися брати участь у зйомках.

М’юргед подавала скарги на дії поліції, але після п’яти років розгляду більшість з них не задовольнили. У поліції ж кажуть, що підтримка була достатньою.

Згодом М’юргед зізналася: вона вірила, що система її захистить, але залишилася фактично сам на сам із ситуацією.

Вона сподівається, що її історія допоможе змінити підхід – щоб краще захищали жертв і свідків, і більше звертали увагу на їхній психологічний стан.

У липні 2023 року Сенді Маккеллар визнав провину у ненавмисному вбивстві.

Його брат уникнув обвинувачення у вбивстві, бо суд прийняв його заяву про невинуватість. Але обидва погодилися, що приховували злочин і заважали слідству.

У підсумку Маккеллара засудили до 12 років ув’язнення, а його брата – до 5 років і 3 місяців.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *