Українська “Армія Роботів”: Новий Рубіж Оборони у 2026 Році
Українські військові офіцери стверджують, що наприкінці 2025 року вони зробили історичний крок, розгорнувши наземний дрон, озброєний кулеметом, який протягом майже шести тижнів утримував позицію на лінії фронту. За повідомленнями, цей дистанційно керований безпілотний наземний апарат (БНА) успішно виконав 45-денну бойову місію на сході України, проходячи технічне обслуговування та перезаряджання кожні 48 годин. “На позиції перебувала лише система БНА”, – прокоментував Микола Зінкевич з Третього армійського корпусу України. “Це була основна концепція. Роботи не кровоточать”.
Новина про це успішне недавнє застосування підкреслює потенціал української “армії роботів” у той час, коли країна стикається зі зростаючим дефіцитом живої сили, а повномасштабне вторгнення Росії наближається до позначки чотирьох років. Роботизовані системи явно користуються попитом. Міністерство оборони України повідомило, що у 2025 році воно перевищило всі цільові показники постачання БНА, з подальшим зростанням, запланованим на поточний рік. “Розробка та масштабування наземних роботизованих систем є частиною системного, людиноцентричного підходу, спрямованого на захист особового складу”, – зазначив міністр оборони Денис Шмигаль.
Нинішня увага до БНА є частиною ширшої технологічної трансформації, що відбувається на полях битв України. Ця зміна покоління військових технологій переосмислює спосіб ведення сучасних війн.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року вітчизняні інновації відіграють ключову роль в обороні України. На початку війни українські військові використовували дешеві комерційні дрони для розвідки. Незабаром ці платформи почали адаптувати для перенесення вибухових речовин, що значно розширило їхню бойову роль. До другого року війни Україна розробила потужну вітчизняну індустрію дронів, здатну виробляти мільйони одиниць на рік, швидко адаптуючись до постійно мінливих вимог поля бою.
Схожий процес відбувався і на морі: Україна застосувала вітчизняні морські дрони для знищення або пошкодження понад десятка російських військових кораблів. Це змусило Путіна відвести залишки Чорноморського флоту з окупованого Криму до Росії. Серед останніх успіхів – збиття російських гелікоптерів над Чорним морем за допомогою морських дронів, озброєних ракетами, та зухвала атака на російський підводний човен за допомогою українського підводного дрона.
Наприкінці 2023 року дрони домінували в небі над українським полем бою, роблячи надзвичайно небезпечним використання техніки чи бронетехніки поблизу лінії фронту. У відповідь на цю зміну динаміки українські сили почали експериментувати з колісними та гусеничними наземними дронами для виконання логістичних завдань, таких як доставка продовольства та боєприпасів на передові позиції та евакуація поранених бійців.
Протягом останнього року розширене використання Росією дронів з оптоволоконним зв’язком та тактичний фокус на перериванні українських ліній постачання ще більше підкреслили важливість БНА. Оптоволоконні дрони розширили зону ураження вглиб тилу України, ускладнюючи завдання забезпечення бойових підрозділів і призводячи до дефіциту, який послаблює оборону України. Роботизовані системи допомагають протидіяти цій загрозі.
Дистанційно керовані наземні дрони пропонують низку практичних переваг. Їх складніше заглушити електронно, ніж повітряні дрони, і їх набагато важче помітити, ніж вантажівки чи автомобілі. Ці переваги роблять їх дедалі незаміннішими для української армії. У листопаді 2025 року BBC повідомило, що до 90 відсотків усіх поставок на українські передові позиції в районі Покровська здійснювалися за допомогою БНА.
Окрім логістичних функцій, українські військові також є піонерами використання наземних дронів у бойових ролях. Легко зрозуміти, чому це привабливо. Зрештою, українських командирів просять обороняти лінію фронту протяжністю понад тисячу кілометрів з обмеженою кількістю військ проти значно більшого і краще оснащеного ворога.
Експерти застерігають, що, хоча БНА можуть слугувати ключовим елементом оборони України, вони не є реалістичною альтернативою особовому складу на передовій. Колишній головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний визнав, що роботизовані системи вже дозволяють виводити особовий склад з лінії фронту та зменшувати втрати, але наголосив, що сучасні технології залишаються недостатніми для заміни людей у великих масштабах.
Попри досягнення останніх чотирьох років, українська “армія роботів” залишається неспроможною виконувати багато військових функцій, які вимагають участі піхоти. Коли, наприклад, невеликі групи російських військ проникають на українські позиції та вриваються в міські райони, солдати потрібні для очищення та утримання території. Прихильники дронової війни повинні усвідомлювати ці обмеження, коли виступають за ширше використання безпілотних систем.
БНА, ймовірно, виявляться життєво важливими для України у 2026 році, але це не “чудо-зброя” і не панацея від кадрових проблем Києва. Натомість, українську “армію роботів” слід розглядати як важливу частину постійно еволюціонуючої оборони країни, яка може допомогти зберегти життя, одночасно підвищуючи вартість російського вторгнення.
Девід Кіріченко – молодший науковий співробітник Товариства Генрі Джексона.
Порада від Шефа:
Щоб забезпечити максимальну ефективність БНА, варто не забувати про регулярне навчання операторів та впровадження систем штучного інтелекту для їх автономної навігації та прийняття рішень. Це дозволить звільнити людей від рутинних завдань і зосередитися на критично важливих бойових операціях.
Оригінал статті: www.atlanticcouncil.org