04 травня, 2026, 16:00 
Demo Day, що відбувся 22 квітня, став ефектним фіналом акселераційної програми для стартапів Challenger Accelerator.
«Однозначно варто подаватися. Ви зможете отримати безплатні консультації та перевірити себе на витривалість. На програмі є люди, які ставитимуть під сумнів ваші ідеї, але водночас активно допомагатимуть протягом усього процесу», — ділиться думками про програму Томас Тірс, радник з питань співробітництва у сфері розвитку (ESTDEV) і один із генеральних партнерів Challenger Accelerator.
Головний приз у розмірі 25 000 доларів США від UMAEF здобув Дмитро Лилик із проєктом Neomi. Цей стартап по праву можна назвати абсолютним тріумфатором цьогорічної когорти, адже він виборов чотири нагороди.
Окрім головного призу, команда отримала 25 000 доларів США кредитних коштів на AWS від USF, запрошення на IT ARENA та підтримку у залученні інвестицій від Tinydata.
AIN побував на Challenger Demo Day від Challenger Accelerator і розповідає, як усе пройшло. Чим журі так високо оцінили Neomi та які ще українські команди отримали визнання?
Як проходило навчання під час Challenger Accelerator
Challenger Accelerator — це міжнародна програма акселерації без частки в компанії (equity-free), розрахована на стартапи. Цього року в Україні зібралася вже четверта група учасників. Протягом трьох місяців 13 українських стартапів працювали над своїми рішеннями під індивідуальним керівництвом менторів з України та ЄС. Команди взяли участь у 18 сесіях, присвячених product-market fit, побудові та розвитку команди, продажам, технічній розробці. Вони провели понад 100 годин менторської підтримки та значно вдосконалили свої пітчі.
«Щороку я бачу, як стартапи, що проходять акселерацію, стають сильнішими. Це свідчить про те, що наш акселератор розвивається та виходить на новий рівень разом з учасниками. Ми постійно оновлюємо програму новими елементами, які надають командам міцнішу основу для подальшого зростання. Наприклад, цього разу це були індивідуальні зустрічі з інвесторами, ми розширили пул призів для команд та можливостей після завершення програми, а також налагодили контакти з новими інвесторами», — ділиться Олена Шершун, програмна менеджерка Challenger Accelerator та асоційована партнерка Civitta.
Challenger Accelerator проводиться у гібридному форматі та орієнтований на стартапи з MVP (Minimum Viable Product), які прагнуть залучити інвестиції, вдосконалити продукт, масштабувати бізнес та вийти на нові ринки. Цього року робота велася за трьома напрямками: EdTech, HealthTech та ШІ (AI).
«Це моя перша програма акселерації. Мені надзвичайно сподобався мій ментор. Патрік Коллінс, засновник Prospect Labs. Ми обрали його, бо він грав у футбол з Кріштіану Роналду. А виявилося, він, мабуть, один із найкращих менторів. Я прагнув навчитися, як правильно займатися розвитком бізнесу (business-development). Патрік — чудовий наставник», — розповідає учасник програми Роман Божок, Robocode XR, у перерві між пітчингами та оголошенням переможців.
Підібрати стартап та ментора, як зазначають в команді організаторів, — це надзвичайно важлива частина роботи. Саме тому Challenger спершу організовує попереднє знайомство (pre-matching) у форматі зустрічей для стартапу з кількома менторами. Після цього і стартап, і ментор обирають своїх фаворитів. Коли досягнуто повного збігу, формується пара «ментор — менті».
Сильний склад менторів — це те, що робить Challenger Accelerator особливою програмою. Це відзначають як журі, так і кожен з учасників, з ким вдалося поспілкуватися під час Demo Day: всі, як один, згадували роботу з менторами.
«Не ти стукаєш у двері, а тобі одразу ці двері відчиняють — і це правильні двері. Було багато сесій з різними менторами та на найрізноманітніші теми. Це все інвестори, які розповідають, на що саме вони звертають увагу. Після кожної сесії можна було призначати індивідуальну менторську зустріч на будь-яку цікаву тобі тему», — ділиться враженнями Вадим Ошкало з Seeklab.ai.
Для Вадима це був другий пітчинг у житті. Перший він згадує як епічну невдачу. За три місяці програми Вадим все ж встиг підготуватися та вдосконалив свої навички пітчингу. Тому після презентації, на суб’єктивну оцінку авторки, виглядав трохи щасливішим.
Серед викликів, які називає інша учасниця програми, Анна Чорна з Mindship, — хибне уявлення про те, що часу достатньо.
«Здається, що 3,5 місяця — це великий відрізок часу. І виникає ілюзія, що можна встигнути досягти всього. Але з часом, особливо наприкінці березня — на початку квітня, було дуже непросто. Я пишаюся нашою командою, що ми змогли досягти важливих для нас етапів (milestones). Ми побудували розширення (extension) до нашого мобільного застосунку, аналітичний дашборд. Це було найбільшим викликом для нас, враховуючи відповідність вимогам GDPR (GDPR compliance)», — розповідає підприємиця.
Іншим викликом для стартапів, звісно ж, залишаються умови та контекст, у яких вони створюють свої продукти. Хоча учасники про це прямо не говорять, умови нагадують про себе самі. Під час пітчу Романа Божка перебила повітряна тривога, оголошена в області.
Але йому все ж вдалося закінчити промову й відповісти на запитання журі. Цей момент повертає до реальності та вкотре нагадує, в які часи формується стартап-культура та спільнота зараз.
Більше про учасників акселератора
Neomi — ШІ-асистент для бізнесу, який автоматизує робочі процеси, інтегрується з внутрішніми системами та допомагає командам працювати швидше через єдиний чат-інтерфейс. Проєкт презентував Дмитро Лилик, СЕО.
Intelswift — ШІ-платформа, яка автоматизує клієнтську підтримку та комунікацію бізнесу через чатботів, ШІ-агентів і робочі процеси в єдиній системі. Проєкт презентувала Юлія Демчук, СЕО.
Seeklab.ai — ШІ-пошук для e-commerce, який допомагає користувачам знаходити товари за текстом, голосом або фото, розуміючи намір запиту та підвищуючи конверсію продажів. Проєкт презентував Вадим Ошкало, СЕО.
SoftWay — платформа для автоматизації та управління бізнес-подорожами й витратами компанії, яка об’єднує бронювання, контроль витрат та аналітику в одному інструменті. Проєкт презентував Денис Голобородько, CBDO.
Mailerr — платформа, яка автоматизує створення й управління email-інфраструктурою (домени, поштові скриньки, налаштування), щоб масові холодні розсилки потрапляли в inbox, а не в спам. Проєкт презентував Юрій Момот, Head of Growth.
Moviso — мобільний застосунок, який допомагає знаходити, відстежувати й обирати фільми та серіали разом із друзями через персоналізовані рекомендації та соціальні функції. Проєкт презентував Віталій Павлик, СЕО.
Mindship — ШІ-застосунок для ментального здоров’я, який персоналізує дихальні практики на основі ваших даних і допомагає швидко зменшити стрес, покращити фокус і відновити енергію. Проєкт презентувала Анна Чорна, СМО.
Vetlyx — ШІ-платформа для ветеринарної індустрії, яка об’єднує клініки та власників тварин, автоматизує управління практикою та надає доступ до медичних даних у єдиній системі. Проєкт презентувала Олена Буфан, СЕО.
AtriaPRM — ШІ-платформа для клінік, яка автоматично перетворює медичні висновки на персоналізовані плани догляду з нагадуваннями та комунікацією з пацієнтами після прийому. Проєкт презентував Данило Чистяков, СЕО.
Eated — ШІ-застосунок для формування здорових харчових звичок через аналіз фото їжі та персональні підказки без підрахунку калорій. Проєкт презентував Рей Астафічев, СРО.
Robocode XR — онлайн- і VR-платформа для навчання програмування, робототехніки й STEM-предметів через інтерактивні симуляції та гейміфіковані уроки для дітей і студентів. Проєкт презентував Роман Божок, СЕО.
Pravozno — онлайн-платформа з курсами та матеріалами для підготовки студентів до обов’язкових державних іспитів в Україні. Проєкт презентував Майк Пономаренко, СЕО.
SoftTrainer — ШІ-платформа, яка оцінює й розвиває soft skills і лідерські навички співробітників через персоналізовані тренінги й симуляції з вимірюваним бізнес-результатом. Проєкт презентував Роман Коваленко, СЕО.
День Х. Challenger Demo Day
Визначальним днем програми, як і завжди, є Demo Day. До фінального пітчингу дійшли 13 команд. Ставки були високі, а презентовані цілі — амбітні. Переможець Demo Day отримав 25 000 доларів США від партнера акселератора UMAEF на розвиток продукту та інші потреби. Ці гроші, як ви вже знаєте, отримав Дмитро Лилик та стартап Neomi.
«Neomi переміг на Demo Day завдяки своєму капіталоефективному підходу до виходу на ринок, надійній технічній конкурентній перевазі та команді засновників. Вони продемонстрували операційну прозорість, необхідну інвесторам для ухвалення впевненого рішення на найранішому етапі», — розповідає Антон Ващук, директор програми інновацій і підприємництва в Ukraine-Moldova American Enterprise Fund та один із генеральних партнерів Challenger Accelerator.
Ще по 25 000 доларів США від партнера акселератора USF на хмарні сервіси Amazon отримали три команди. Кошти стануть у пригоді під час хостингу застосунків, розбудови ШІ-інфраструктури. Цю нагороду здобули Дмитро Лилик і стартап Neomi, Данило Чистяков і стартап AtriaPRM, а також Майк Пономаренко зі стартапом Pravozno.
Допомогу у фандрейзингу надаватиме партнер акселератора Tinydata стартапу Neomi та Дмитру Лилику. На Lviv IT Arena, яка відбудеться у вересні 2026 року, вирушать Дмитро Лилик з Neomi та Анна Чорна з Mindship.
А на конференцію Latitude59 у Таллінні разом з командою Challenger поїдуть аж шість учасників:
- Данило Чистяков, AtriaPRM;
- Олена Буфан, Vetlyx;
- Анна Чорна, Mindship;
- Денис Голобородько, Softway;
- Руслан Коваленко, SoftTrainer, передав свій квиток команді Seeklab.ai;
- Рей Астафічев, Eated.
Естонська та українська стартап-спільноти не дуже відрізняються, вважає Петер Мотскула, ангельський інвестор у EstBAN, один із членів журі на Demo Day Challenger. «Ми обоє вчилися одне в одного. Ми давно працюємо разом», — зауважує інвестор.
Здобути чотири нагороди Neomi, на думку Петера Мотскули з Естонії, допомогла залученість Дмитра Лилика, засновника стартапу, до спільноти.
«Одна річ, яка виділялася, — це те, що він швидко рухається вперед і водночас не просить абсурдних інвестицій. 25 000 доларів США зараз, щоб розібратися, зробити кілька швидких тестів. Зрозуміємо, як це працює, а потім підемо на мільйон. І цей дуже практичний і приземлений підхід змусив журі сказати: “Чому б ні?”», — захоплено говорить Петер Мотскула.
Виграні кошти, до речі, Дмитро Лилик планує витратити, зокрема, на участь у релевантних конференціях. Деякі з них відбудуться вже в травні-червні, ще деякі заплановані на осінь 2026 року. Про це трохи згодом.
Під час вибору переможця журі активно дискутували, навіть відчутно затрималися. Авторка мала таке передчуття, враховуючи зростання напруги ще під кінець пітчингу. Запитання ставали гострішими, їхня кількість зростала.
«У нас було двоє колег з Данії і, відповідно, з Естонії, а також колеги з української екосистеми. Було цікаво спостерігати крізь призми локальні та міжнародні. Що відзначали колеги з інших країн і що відзначали ми як представники локальної індустрії», — говорить Олександр Яценко, SMOK Ventures, один із членів журі конкурсу.
На вибір переможця, продовжує він, може вплинути чимало факторів: наскільки добре знають команду, який їхній внесок в екосистему. Не тільки як підприємців, а і як людей, що є частиною спільноти. На ці нюанси журі зважало, зокрема, через знання бекграунду людей.
«Це не тільки про пітч, слайди чи про трекшн. Хоча це також важливо. Це більше про людей. Чим вони є, ким вони є, де вони були і куди вони рухаються. Коли мова йде про венчур, це доволі human-centric бізнес. Обираючи команду, в яку хочеш інвестувати, ти маєш розуміти, що потенційно ви можете бути разом 10 і більше років», — продовжує Яценко.
Чого українським стартапам бракує сьогодні
У коридорі між оголошеннями переможців зустрічаю Олександра Улицького, CFO Mate Academy, одного зі спікерів програми. Говоримо про те, чого українським стартапам сьогодні не завжди вистачає — це глобального бачення.
«Дуже заточені на Україну, мені здається. Усі показують ринок, на який вони орієнтуються, але при цьому дивляться лише на Україну. Це їх дуже обмежує. Вони не бачать ринок Сполучених Штатів, який величезний. І на ньому також можна працювати з України», — говорить спікер.
Крім того, серед ідей, пов’язаних із ШІ, чимало тих, які можна легко замінити. Немає сильного шару над штучним інтелектом, унікальної пропозиції. Про це згадували і члени журі у своїх запитаннях під час пітчингу.
«Коли я проводив менторство з фінансів, то помітив, що стартаперам також бракує розуміння економіки. Усі хочуть просто показувати, що продукт зростає. Але зростання має бути прибутковим або хоча б мати потенціал до прибутковості», — додає Олександр.
Про те, що стартапам сьогодні бракує довготривалої стратегії та бачення, говорить і Ярослав Ярославський, лід-ментор Challenger.
«Мало уваги приділяють стратегії залучення фінансування на ранній стадії: як правило, не мають відповідей на запитання до себе. Коли, як, від кого, і через який інструмент вони планують залучити кошти? Лише скільки їм потрібно. Це є наслідком нерозуміння, як працює ринок венчурних інвестицій та очікувань інвесторів, оскільки культура поки що відносно молода для України», — додає Ярослав.
Ті, хто будують стартап, мають розуміти, що їм потрібна команда, яка повністю закриває всю експертизу зараз і в майбутньому. На це дуже впливає різниця між культурою, де зародилися венчурні інвестиції, і українськими засновниками.
«Ми бачимо багато історій успіху з українськими засновниками. Але я вважаю, що з такою кількістю освічених спеціалістів, які є в Україні, та креативністю, цих історій успіху має бути набагато більше», — переконаний Ярославський.
Лід-ментор пояснює: участь в акселераторських програмах відкриває очі багатьом. Особливо участь в американських акселераторах, куди потрапити важче, ніж в українські та європейські.
«Велике питання — це недалекоглядність, неспроможність робити стратегії на два роки, на три, на п’ять років. Хоча всі знають, що це потрібно. І роблять просто, щоб було. Хоча на першому етапі якраз закладається фундамент. І це найважливіше», — підсумовує Ярославський.
Як приклад наводить ситуацію, коли компанія на ранньому етапі не думає про кіберзахист, хоча більшість стартапів — це програмне забезпечення. Якщо на пізніших етапах, коли заходитимуть інвестори, станеться хоча б один кіберінцидент, угода в такому випадку скасується одразу.
«Про такі речі потрібно думати одразу, на самому початку заснування свого проєкту». Те саме стосується регуляції ШІ. У час, коли Європейський Союз має одне з найбільших регулювань штучного інтелекту, не можна не планувати заздалегідь.
Дмитро Софина, CEO WINSTARS.AI і ще один з лід-менторів акселераційної програми Challenger, також вказує на брак системного бізнес-мислення, що заважає українським стартапам розвиватися.
«У нас є ілюзія, що освіта та досвід роботи в корпорації не важливі. А після того, як вони навіть отримують перші інвестиції, так і не можуть перетворитися на бізнес-компанію. Бо не знають бази: корпоративної культури, фінансів, основ юриспруденції, управління персоналом, ефективних перемовин і продажів. На довгій дистанції відсутність знань зменшує шанси на успіх», — пояснює Дмитро.
З того, чого українським стартапам бракує, — це deep tech (глибокі технології), вважає Софина. Їх одиниці, на кшталт Haiqu. Але Україні бракує ґрунтовних наукових проєктів, які були б цікаві інвесторам за кордоном навіть без прив’язки до ринку.
Натомість українські стартапи вирізняє потужна інженерна база, легкість і відносна дешевизна запуску компанії/бізнесу, а також стимул працювати й рухатися вперед попри все.
«Якщо наші стартапи почнуть реально вчитися і створювати саме бізнес з акцентом на продажі реального продукту, а не імітації, то тоді все в Україні буде виходити. І наостанок: робіть в Україні, робіть для України, тільки тоді масштабуйтеся. Або одразу вибудовуйте колаборацію з партнерами зі США. Тоді є більше шансів», — підсумовує Дмитро Софина, лід-ментор Challenger Accelerator.
Стійкість українських засновників відзначає й Антон Ващук, директор програми інновацій і підприємництва в Ukraine-Moldova American Enterprise Fund.
«Українська технологічна екосистема в умовах війни продемонструвала виняткову стійкість засновників і глибину інженерних знань при оцінках на етапі pre-seed, які не пройшли б відбір для укладення угоди серії А в Торонто чи Сан-Франциско. Тому фонд долучився на найранішому життєздатному етапі входу в економіку, що відновлюється, яка має значні сприятливі фактори євроатлантичної інтеграції та структурний надлишок талантів», — підсумував Ващук.
Відгук переможця Challenger 2026
Для Дмитра Лилика, СЕО Neomi, це вже друга участь в акселераторі Challenger. Він долучався ще до першої когорти, яку провели у 2021 році, зі своїм попереднім продуктом. Але під час програми призупинив участь для пошуку нових ідей. «Це вже знайома для мене програма, знайомі люди з рівнем внутрішньої довіри», — пояснює свою участь Дмитро.
«Найбільша цінність навіть не в самих лекціях, а в нетворкінгу та менторах. Особливість Challenger у тому, що тут були стартапи різного напрямку. З деякими ми настільки не перетинаємося, що конкуренція як явище не виникає. Були стартапи, про яких я знав раніше. Я подумав тоді: “О, круто, я з серйозними людьми буду на одному рівні”», — розповідає Дмитро.
Про пітчинг на Demo Day розповідає, що мав виступи і краще. Трохи тремтів голос, було присутнє базове хвилювання. Дмитру здалося, що він рухався швидше, ніж потрібно, адже наприкінці мав додаткові вісім секунд. Але, враховуючи результат — чотири нагороди — здається, донести меседж вдалося. «Він був зрозумілим. Настільки зрозумілим, що я отримав доволі мало запитань», — підсумовує свій виступ стартапер.
За ціль Neomi ставить собі відвідування нішевих конференцій, які стосуються Grocery, E-commerce і подібних доменів. На це, власне, і просив кошти на Demo Day.
Розповідаючи про свій продукт, Дмитро Лилик пояснює: це асистент, який купує продукти харчування за вас. Зазвичай людина витрачає пів години на те, щоб вручну обирати кожен товар, який їй потрібно купити на тиждень.
Це все можна делегувати Neomi. Достатньо надіслати запити на кшталт «хочу романтичну вечерю», «хочу тиждень азійської кухні для сім’ї», «хочу щось для перегляду кіно в компанії». Асистент перетворює цей запит на список товарів і підбирає їх у магазинах за 90 секунд.
Усім стартапам, які готуються до Demo Days, Дмитро радить тренувати свій пітч.
«Презентаційна дек (pitch deck) — це те, що покращується перманентно і це ніколи не статична історія. Додатково робіть зворотний зв’язок самому собі, записуйте себе, слухайте себе. Збирайте фідбек від інших і постійно вдосконалюйте свій пітч. Вмістити весь контекст стартапу у три хвилини — це чудова ментальна вправа для усвідомлення свого проєкту, щоб дотягнути слабкі місця і зрозуміти, як інші люди бачать твій стартап», — підсумовує СЕО Neomi.
Це була четверта когорта Challenger Accelerator. У березні Challenger також відкрив прийом заявок на Challenger Sustainability. Це тримісячна акселераційна програма для українських стартапів на початковій стадії розвитку, які працюють із “зеленими” технологіями та суміжними галузями.
Після завершення програми учасники отримають подальшу підтримку, зокрема в налагодженні контактів із клієнтами з ЄС і навчальний візит до Швеції для участі у Tech Arena. Подавати заявку можна до 21 червня 2026 року. Деталі за посиланням.
Акселераційна програма Challenger Accelerator організована у партнерстві Civitta та Radar Tech за підтримки ESTDEV, the Estonian Centre for International Development і Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (UMAEF).
Порада від Шефа:
Щоб ваш пітч був максимально переконливим, зосередьтеся не лише на цифрах та технічних деталях, а й на емоційній складовій. Розкажіть історію, яка покаже, чому саме ваша ідея важлива і як вона вирішує реальну проблему. Це допоможе журі (та інвесторам) краще зрозуміти вашу пристрасть і бачення.
За матеріалами: ain.ua