Автор фото, Телеграм "Военный осведомитель"
Підпис до фото, Російський військовий з дроном "Молния"
Російські сили все частіше залучають до бойових дій ударні дрони “Молния” – апарати типу FPV, здатні долати відстані понад 30 км.
Ці безпілотники вже завдають шкоди Харкову, а також тиловим районам українських військ у Курській області та на інших ділянках фронту.
Нещодавно російські оператори дронів почали оснащувати ці апарати протитанковими мінами, що суттєво посилило їхню руйнівну силу.
Безпілотники “Молния” часто порівнюють з “Ланцетами”, поява яких у свій час мала значний вплив на ситуацію на передовій та призвела до відчутних втрат у бронетехніці ЗСУ.
Здатність російської сторони до нарощування виробництва та модернізації своїх безпілотників, а також відносно низька вартість та простота виготовлення, можуть перетворити “Молнию” на серйозну загрозу для українських захисників вже найближчим часом.
Про потенційну небезпеку цих безпілотних апаратів та шляхи протидії їм, з BBC поділилися бійці батальйону безпілотних систем 14-ї механізованої бригади ЗСУ, а також військові аналітики.
Що відомо про “Молнию”
Перші згадки про використання росіянами нових дронів-камікадзе літакового типу “Молния” з’явилися навесні минулого року.
Згодом стало відомо про існування двох модифікацій цих FPV-безпілотників: “Молния-1” та “Молния-2”, які відрізняються наявністю одного або двох електродвигунів відповідно.
Автор фото, Сергій "Флеш"
Підпис до фото, "Молния-2" з двома двигунами, а також один з варіантів її бойової частини
Один із російських операторів дронів зазначав, що “Молнии” видаються йому привабливішими за квадрокоптери завдяки кращій далекохідності та вантажопідйомності. Російські джерела свідчили про можливість польоту на понад 30 км, що згодом було підтверджено на практиці.
Ще один російський військовий відзначив, що виробник “Молний-2” прислухається до їхніх запитів на модернізацію: “Нас чують, завод-виробник йде назустріч. Дрібні деталі, як-от балансувальний стенд, вони для нас виготовили. До цього ми їх самі робили. Чудово з ними працювати”.
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, Запуск "Молнии"
Спочатку бойовою частиною “Молний” служила кумулятивна граната від РПГ-7 або кумулятивний саперний заряд КЗ-6, що робило їхню потужність порівнянною з “Ланцетами”.
Від початку січня почали з’являтися повідомлення про встановлення на безпілотники протитанкових мін ПТМ-3 або 10-кілограмових мін ТМ-62.
Хоча використання важкої міни ТМ-62 погіршує аеродинаміку та скорочує дальність польоту “Молний” (точні показники залишаються невідомими), така бойова частина значно підвищує їхню ударну силу.
Автор фото, Телеграм Brussinf
Підпис до фото, "Молния-2" з прикріпленою протитанковою міною ТМ-62
Ще однією характеристикою є простота та низька вартість “Молний”.
На багатьох відео видно, як розрахунки дронів збирають їх у кустарних умовах, закріплюючи компоненти за допомогою армованого скотчу чи ізоляційної стрічки.
Водночас “Молния” з ТМ-62 не може стартувати з землі; її запускають з певної висоти. Росіяни самі демонстрували, як бійці їхньої 98-ї дивізії ВДВ запускали безпілотник з балкона багатоповерхівки в окупованому Бахмуті по українських позиціях у Часовому Яру.
Це створює певні обмеження для запуску та полегшує виявлення позицій операторів “Молний”. Однак в умовах бойових дій у забудові та при радіусі дії близько 30 км, це поки що не є значною проблемою для російських “дроноводів”.
Автор фото, Телеграм Bpla_inform
Підпис до фото, Запуск "Молнии-2" з ТМ-62 з багатоповерхівки
Російська армія дедалі частіше використовує “Молнії” для ударів по Харкову. Мер міста Ігор Терехов неодноразово повідомляв про влучання цих дронів протягом останніх тижнів.
Наразі сумнівно, що це були саме дрони з ТМ-62.
В майбутньому, враховуючи потенційні модернізації, загроза від “Молний”, оснащених протитанковими мінами, для харківських передмість, що розташовані лише за 30 км від російського кордону, ймовірно, зростатиме. Так само, як і для тилових зон уздовж усього фронту.
У чому загроза “Молний”
Військові оглядачі та українські оператори дронів у розмові з BBC відзначають, що розробникам “Молний” вдалося досягти балансу між “дешево” та “ефективно”.
Автор фото, Телеграм Brussinf
Підпис до фото, Прильот "Молнии" з протитанковою міною
«Небезпека полягає у системності й масовості застосування. Саме це робить зброю для фронту визначальною і помітною за ефектом. “Молния” – дешеве, просте FPV-крило, здатне нести велику вагу бойової частини», – пояснює військовий блогер та розробник систем автоматизованого навчання бійців Paolo Lumiere.
Це особливо стосується дронів, оснащених протитанковими мінами.
«Руйнування капітальних споруд, бліндажів, ураження бронетехніки – ця зброя доповнює більш технологічний і дорогий “Ланцет”. Але, на відміну від “Ланцета”, вона самостійна, не потребує у небі навідника, такого як “Зала” чи “Суперкам”», – вказує він.
Схожу оцінку надає молодший лейтенант Кирило з батальйону безпілотних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
«Ударний потенціал робить “Молнії” універсальними – “беху” (бойову машину піхоти. – Ред.) повинні вони розкривати без проблем. А при влучному попаданні вони можуть наробити значної шкоди і в бліндажі», – додає він.
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, Російський військовий з дроном "Молния"
Інший боєць 14-ї бригади, позивний “Марк”, припускає, що “Молнії” можуть запускатися з використанням тих же станцій управління, що й квадрокоптери, без необхідності переобладнання. Це знижує загальну вартість використання цих літаків-камікадзе.
Він додає, що росіяни можуть встановлювати на “Молнии” LiPo-акумулятори (літій-полімерні), які забезпечують більшу потужність для “силових маневрів”.
«Що дозволяє збільшити швидкість у піке перед ціллю, покращує балістичну траєкторію та полегшує наведення. Це дозволяє вражати цілі без відео та із вимкненим двигуном, тобто безшумно», – попереджає “Марк”.
Кирило прогнозує, що рано чи пізно росіяни оснастять “Молнии” системами для автоматичного захоплення цілей, що дозволить їм “полювати” на рухомі об’єкти.
Він також зазначає, що літаки-камікадзе використовувалися і українськими силами, зокрема в 14-й бригаді, але процес був загальмований через малу бойову частину та низку інших недоліків.
Водночас, цілком ймовірно, що розробка українського аналога “Молний” зараз активізується.
«FPV-літаки противника типу “Молнии” та “Привета” часто долають значні відстані. Польоти на 40-50 км вже не є рідкістю. У нас чомусь така ніша FPV не набула популярності», – дивувався у грудні фахівець з армійського зв’язку Сергій Бескрестнов (“Флеш”).
Автор фото, Телеграм "Военный осведомитель"
Підпис до фото, Небезпека "Молний" полягає у системності й масовості застосування, кажуть експерти
«Коли у противника є вдалі рішення – про це треба говорити. Це вдале рішення. Бо вартість доставки 1 кг вибухівки на дистанції 30-40 км при використанні таких дешевих дронів дуже низька», – пише інший український “дроновод” Олександр Карпюк (“Serg Marco”).
«Мінуси такої системи – зв’язок (зазвичай FPV-шний) та наведення по GPS (якого на фронті більше немає, ніж є). Але це можна “апгрейднути” під задачі», – додає він.
І закликає Україну якнайшвидше скопіювати технічні рішення, застосовані у “Молниях”.
Як боротися
Протидія “Молниям”, як і іншим безпілотникам, можлива, хоча й вимагає певних зусиль.
«Якщо їхнє застосування стане масовим, потрібно збільшувати кількість відеоперехоплювачів (засобів радіоелектронної розвідки, що виявляють відеосигнал зв’язку дронів. – Ред.), адже сигнал на висоті видно значно краще. І далі придушувати РЕБом», – пропонує “Марк”.
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, Попри дешевизну, "Молнии" є складними цілями для фізичного знищення в польоті
Вище, ніж FPV-квадрокоптери, “Молнии” літають, і на висоті їхній сигнал не “ховається” за радіогоризонтом, дозволяючи виявляти його з більшої відстані.
Paolo Lumiere також вказує на “спрямований РЕБ на частоти відеоканалу” як найбільш реальний спосіб протидії.
Іншим можливим шляхом є фізичне знищення літака-камікадзе. Однак шанси на успіх тут навряд чи великі.
«Для знищення літаків і коптерів у процесі підльоту у нас досі немає нічого ефективного. Хіба що виконувати настанови класики середини минулого століття – збивати “концентрованим стрілецьким вогнем підрозділу”. Метод не надто ефективний за сучасних умов, але єдиний доступний бійцям безпосередньо на місцях», – зазначає Paolo Lumiere.
«”Молния” частково має властивості міномета і водночас міні-КАБу, вона коригована, але може пікірувати, набираючи перед ціллю велику швидкість та інерцію. Встигнути збити таке зі “стрілковки” дуже непросто», – пояснює він.
«Дроновод» “Марк” також скептично ставиться до можливості знищення “Молний” стрілецькою зброєю: «Невідомо, що робити, якщо це летить на тебе в піке балістичною траєкторією зі швидкістю десь під 190 км/год».
Автор фото, 68-ма окрема єгерська бригада ЗСУ
Підпис до фото, "Молния" за мить до того, як її зіб'є український FPV-перехоплювач, серпень 2024 р.
Нарешті, ще одним методом протидії можуть бути FPV-перехоплювачі.
Вони вже застосовуються проти “Молний”, триває розробка та вдосконалення різних моделей.
Тим часом росіяни нарощують масштаби та дальність польоту своїх літаків-камікадзе.
21 січня “Молния-2” з протитанковою міною ПТМ-3 була виявлена на правому, підконтрольному Україні, березі Дніпра на Херсонщині – за п’ятдесят кілометрів від лінії фронту.