25 травня 2026 року, 20:40 
Юрій Штокалюк Редактор новин 24 статті Восени 2025 року український ШІ-стартап Prox став частиною Y Combinator – знаної американської акселераційної програми, яка двічі на рік інвестує в перспективні технологічні компанії на ранніх стадіях, допомагаючи їм стрімко розвиватися. Проєкт, заснований українцями Дмитром Яновським та Григорієм Макодзебою, спеціалізується на розробці ШІ-агентів для технічної підтримки складних виробництв у США. AIN поспілкувався зі співзасновником Prox Дмитром Яновським, щоб дізнатися про досвід у Y Combinator, історію зародження стартапу та те, як розвиток ШІ трансформує роль традиційних розробників.
Як виник Prox і чим він займається
Prox – це стартап, який створює мультимодальних ШІ-агентів для автоматизації технічної підтримки виробників складного обладнання, такого як сільськогосподарська техніка, будівельні машини, системи опалення, вентиляції та кондиціонування (HVAC), автозапчастини тощо. Команда не одразу прийшла до своєї поточної бізнес-моделі. Як розповів Дмитро Яновський, спочатку вони з Григорієм Макодзебою запустили компанію в сфері e-commerce, розробляючи ШІ-рішення для фулфілмент-центрів. 
Дмитро Яновський та Григорій Макодзеба / Gregory Makodzeba, LinkedIn Вибір цієї ніші був невипадковим: батьки обох засновників працювали в логістиці в Україні, тому вони добре розуміли цей бізнес. З вересня 2025 по січень 2026 року команда спілкувалася з потенційними клієнтами, але зіткнулася з проблемою масштабування. Виявилося, що логістичні завдання на складах надто різноманітні, і стартап фактично перетворювався на сервісну компанію, яка розробляла унікальний код для кожного окремого проєкту. Через брак стрімкого росту команда вирішила змінити напрямок. Вони переорієнтувалися на бренди, які продають товари через склади. Проаналізувавши тисячі електронних листів та відвідавши профільні конференції, засновники помітили чіткий поділ ринку: прості товари та складні. До простих категорій, як-от футболки, чохли для телефонів чи зарядні пристрої, покупці зазвичай мають типові запитання на кшталт «Де моє замовлення?» чи «Як оформити повернення?». Такі комунікації успішно автоматизувалися ще до появи сучасного ШІ, тому рішення Prox не викликали інтересу в брендів, що продають подібні товари. Складні ж товари, наприклад, кондиціонери, автозапчастини чи спецтехніка, купують професіонали для специфічних завдань. Виробники такого обладнання стикаються зі складними технічними запитами від користувачів чи інженерів, наприклад, щодо правильного способу з’єднання певних вузлів у кондиціонері. Для розв’язання другого типу проблем стандартний штучний інтелект без спеціальної підготовки не підходить. За словами Дмитра, команді потрібно було комплексно вирішити питання представлення технічних діаграм, схем та інструкцій у форматі, який ШІ міг би коректно інтерпретувати та використовувати для надання точних відповідей. 
«Ми почали працювати над цим. Виробникам складного обладнання це надзвичайно цікаво. Це дозволяє нам створювати масштабований продукт, а не просто надавати консалтингові послуги. Наразі Prox зосереджується саме на виробниках сільськогосподарської техніки, будівельного обладнання, запчастин чи, наприклад, водних мотоциклів», – розповідає Дмитро. На початку 2026 року стартап залучив фінансування від Bloomberg Beta, Burst VC (команди засновників Yelp), Weights & Biases та близько 20 ангельських інвестицій від фахівців з OpenAI та Microsoft. ШІ також змінив підхід компанії до найму. До квітня 2026 року Дмитро та Григорій працювали вдвох. Зараз до них доєдналися ще двоє співробітників, і команда планує розширитися до 7–8 осіб протягом кількох місяців. Хоча засновники спочатку планували найняти п’ятьох нових працівників, зараз вони бачать, що більш ефективним є найняття двох фахівців, які вміють продуктивно працювати з Claude. 
«Ви берете бюджет, розрахований на п’ятьох, віддаєте його двом спеціалістам – вони щасливі, а ви отримуєте доступ до значно кращого пулу талантів. Наша мантра зараз – залишатися якомога меншою командою якомога довше і наймати людей лише тоді, коли обсяг завдань стає дійсно нестерпним», – каже Дмитро. Фінансово компанія виросла з нуля до $120 000 річного доходу. Мінімальний річний контракт для використання платформи з однією компанією стартує від $60 000. Засновник сподівається, що протягом наступних п’яти місяців цей дохід зросте щонайменше в 10 разів. Попри початкове сповільнення через перебудову структури та найм, зараз Prox активно укладає угоди на пілотні проєкти. Щодо оцінки компанії, Яновський не зосереджується на цьому, вважаючи це змінним показником: 
«Ринок постійно змінюється. Уявіть, що за рік почнеться криза, пенсійні фонди перестануть фінансувати венчурних капіталістів, капіталу на ринку поменшає, і всім доведеться знижувати свої оцінки. Але чи стає від цього ваша компанія гіршою? Ні. Найчіткіший показник – це потужна клієнтська база. Якщо у нас буде 100+ впливових клієнтів в Америці та Європі, для яких наш продукт є критично важливою частиною щоденних операцій, то навіть під час кризи вони нікуди від нас не підуть», – каже Яновський.
Досвід Y Combinator
Шлях Prox до акселератора Y Combinator виявився не зовсім стандартним. Спочатку Дмитро не подавався на основну програму осіннього батчу 2025 року, а обрав студентську програму Summer Fellowship, яка надає випускникам $20 000 на літо для пошуку ідей. Під час співбесіди партнери здивувалися його вибору, зазначивши, що програма більше призначена для молодших студентів. Засновники вже вважали, що отримали відмову. Проте через 10 днів Дмитра знову запросили на Zoom, де керівний партнер YC Хардж Таггар запропонував експериментальний формат: стартап взяли до основної програми, виділивши $500 000 у квітні-травні з умовою, що сам батч команда проходитиме вже восени. До цього етапу компанія фінансувалася за рахунок гранту від Emergent Ventures – некомерційного фонду американського економіста Тайлера Коуена. Співпраця почалася ще під час створення освітньої академії в MIT. Один зі студентів університету отримав $100 000 на проєкт Khan Academy для України. Яновський також подав заявку, детально описавши свої досягнення та плани, і отримав підтримку в розмірі $2 000–$3 000. Разом із коштами від стажування цього було достатньо для базових потреб під час навчання на останньому курсі в MIT, але справжній імпульс бізнесу надав саме Y Combinator.
ШІ змінює роль традиційного розробника
Ручне написання коду, на думку Яновського, залишилося переважно в таких індустріях, як оборонна промисловість, або в старих компаніях з рідкісними бібліотеками, де моделям бракує даних для навчання. Дмитро також зазначає, що порівняно з 2019 роком, зростання використання штучного інтелекту для написання коду в США є надзвичайно відчутним. Процес розробки, який існував тоді, сьогодні видається архаїчним. ***
Порада від Шефа: Навіть коли здається, що універсальний ШІ вже вміє все, пам’ятайте, що найцінніші рішення часто криються у глибокому розумінні специфіки конкретної галузі. Як Prox зробив ставку на складне обладнання, так і ви, створюючи чи вдосконалюючи будь-який продукт, аналізуйте нішеві потреби – саме там часто ховається золота жила для інновацій!
За даними порталу: ain.ua