Фільм «Сліди» увійшов до програми Docudays UA 2026
Українська презентація фільму-лауреата Berlinale «Сліди» від Аліси Коваленко, яка також виступила співрежисеркою разом із Марією Нікітюк, відбудеться 6 червня на фестивалі Docudays UA. Ця документальна стрічка вже здобула численні міжнародні нагороди: перемогу на Berlinale, визнання на фестивалі Movies that Matter Festival у Гаазі, а також потрапила до двадцятки найулюбленіших фільмів глядачів на документальному фестивалі Hot Docs у Торонто. Ми розповідаємо, чому цей фільм обов’язково варто переглянути.
«Сліди» — це оповідь про прагнення до справедливості українських жінок, які зазнали сексуального насильства та катувань внаслідок російської агресії. В центрі кінокартини — спільнота жінок, які рішуче відмовляються зберігати мовчання про пережиті страждання.
Через історію Ірини Довгань — колишньої бранки, а нині активістки, яка документує свідчення потерпілих на звільнених територіях України, — стрічка формує узагальнений образ травми. Водночас, кінокартина відкриває простір для зцілення завдяки силі жіночої солідарності. Це глибоке осмислення того, як надія може зароджуватися навіть серед руйнівних наслідків війни.
На перший погляд, «Сліди» можуть здатися доволі тяжким переглядом. Однак режисерка Аліса Коваленко наголошує на його терапевтичному ефекті:
«Спостерігаючи за процесом відновлення жінок після пережитих травм, глядач сам проходить певний етап внутрішнього зцілення. Після світової прем’єри в Берліні до нас зверталися численні глядачі, які відзначали, що це фільм, який наповнює духовною силою»
Створення фільму відбувалося в атмосфері сестринської підтримки та взаємодопомоги. Аліса Коваленко є учасницею SEMA Ukraine і активно займається правозахисною діяльністю. Під час перебування в полоні на Донбасі у 2014 році вона пережила сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Згодом вона стала першою жінкою в Україні, яка публічно розповіла про цей досвід, а у 2019 році долучилася до заснування SEMA Ukraine.
Саме цей особистий досвід став одним із рушійних чинників для створення «Слідів», що робить фільм унікальним і глибоко орієнтованим на потерпілих — створеним у співпраці зі спільнотою постраждалих та зсередини її.
Її підтримала інша відома українська режисерка — Маріся Нікітюк, авторка таких ігрових стрічок, як «Коли падають дерева» (Berlinale 2018) та «Я, Ніна» (PÖFF 2022).
«Я приєдналася до цього проєкту, щоб підтримати Алісу у проживанні та осмисленні однієї з найскладніших тем сучасності. Я знала про її особистий шлях і усвідомлювала, що маю бути поруч, як жінка і як громадянка», — ділиться Маріся Нікітюк.
За словами Марісі, цей фільм не зображує ані жертву, ані месницю. Він показує трансформаційний шлях героїнь — від пережитого насильства до відновлення їхньої суб’єктності та власного голосу.
Стрічка має значний вплив на міжнародній арені. Вона стала частиною глобальної адвокаційної кампанії, яка стимулює обговорення одного з найбільш замовчуваних та стигматизованих злочинів війни — сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Її метою є посилення голосів постраждалих, підвищення обізнаності суспільства та сприяння впровадженню підходів, орієнтованих на потреби потерпілих, у системах перехідного правосуддя.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: elle.ua