## Київ приймає лідерку білоруської опозиції: нова стратегія України щодо північного сусіда 
### Зустріч, що знаменує поворотний момент Цього тижня Україна стала місцем важливої події: лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська здійснила свій перший візит до Києва з моменту повномасштабного вторгнення Росії, що триває вже понад чотири роки. Цей візит є ключовим сигналом про еволюцію підходу України до Білорусі, адже Київ уважно стежить за північним кордоном, побоюючись, що Москва намагається втягнути Мінськ глибше у війну. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи зустріч із Тихановською, зазначив: «Ми всі підтримуємо прагнення білоруського народу позбутися російського втручання, і ми знаємо, що Росія зараз намагається затягнути Білорусь ще глибше у цю війну проти України». ### Білорусь – не лише загроза, а й надія Під час свого перебування в Україні, білоруська опозиціонерка наголосила на своїй підтримці українського народу та підкреслила, наскільки важлива перемога України для всього регіону. «Україна бореться не лише за себе, а й за всі народи, які надто довго жили в тіні імперії. Вона бореться за право жити вільно, мирно та з гідністю. І від успіху України залежить доля Білорусі», – заявила вона. Протягом значної частини повномасштабного вторгнення Росії, політика України щодо Білорусі була обережною, зосередженою на питаннях безпеки. Київ робив акцент на стримуванні, зміцненні північного кордону та уникненні будь-яких кроків, що могли б підштовхнути білоруського диктатора Олександра Лукашенка до прямої військової участі. Відтак, взаємодія з білоруськими демократичними силами була обмеженою та неформальною. Візит Тихановської чітко демонструє, що Україна змінює свій підхід. Київ стає більш відкритою до розрізнення між нинішнім режимом Лукашенка та прагненнями білоруського народу до демократичного майбутнього. Українська влада дедалі частіше розглядає Білорусь не лише як джерело безпекових загроз, пов’язаних із російською війною, а й як політичний простір, де взаємодія з демократичними силами відповідає довгостроковим інтересам України. ### Нова реальність: зростання ролі Білорусі у війні Низка подій спонукали Україну до цієї нової позиції. Важливою є зростаюча роль Білорусі у вторгненні в Україну та її глибше занурення у військову інфраструктуру Росії. Київ нещодавно звинуватив Білорусь у сприянні російським атакам дронами по території України, а також попереджав про військові приготування в прикордонній зоні. Тим часом, білоруська оборонна промисловість розширює співпрацю з Росією, постачаючи озброєння армії Путіна. Минулотижневі спільні ядерні навчання в Білорусі підкреслили роль режиму Лукашенка у демонстрації сили з боку Росії. Європейські лідери застерігають Білорусь від будь-яких кроків до більш прямої участі у війні. У неділю президент Франції Еммануель Макрон вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії зателефонував Лукашенку. Французький лідер «підкреслив ризики для Білорусі, якщо вона дозволить себе втягнути у російську агресивну війну в Україні», – повідомили офіційні особи в Парижі. ### Стратегічний зсув: від обережності до діалогу Спілкуючись із білоруською демократичною опозицією, Україна дає зрозуміти, що Білорусь не слід списувати з рахунків як союзника Кремля. Цей стратегічний зсув триває вже кілька місяців. Раніше цього року Зеленський і Тихановська провели першу офіційну двосторонню зустріч. Після цього Київ запровадив санкції проти Лукашенка, а згодом розширив їх на білоруські оборонні компанії та членів його найближчого оточення. Нещодавно Україна призначила Ярослава Чорногора послом з особливих доручень із питань взаємодії з білоруськими демократичними силами. Це призначення створює більш формальну основу для відносин з білоруською опозицією, що відображає зміну позиції України щодо свого північного сусіда. Хоча Київ залишається зосередженим на моніторингу підтримки Лукашенком російського вторгнення, українська влада також дивиться в майбутнє, до потенційного демократичного переходу, що матиме значні наслідки для регіональної безпеки. Щоб цей новий підхід спрацював, Україні необхідно інвестувати час та ресурси у побудову відносин. Механізм посла з особливих доручень слід посилювати через координацію між дипломатією, виконанням санкцій, безпековими інституціями та інформаційною політикою. Києву також слід продовжувати чітко й послідовно розрізняти режим Лукашенка та білоруське суспільство. Україна відіграє центральну роль у майбутньому регіону, але Білорусь також має відіграти свою ключову роль. Демократична Білорусь докорінно змінить геополітичний ландшафт Східної Європи. Київ, схоже, це усвідомлює. Питання тепер у тому, чи зможе це усвідомлення призвести до стійкої зміни політики в умовах воєнного тиску. *Ганна Любакова – журналістка з Білорусі, старша наукова співробітниця Atlantic Council.* ### Порада від Шефа: Ключ до успішних міжнародних відносин, особливо в умовах кризи, – це послідовність та чітке розмежування. Україна мудро робить ставку на підтримку демократичних сил Білорусі, відрізняючи їх від нинішнього режиму. Така стратегія не тільки зміцнює безпеку України, але й створює підґрунтя для стабільності в регіоні в майбутньому. Не бійтеся підтримувати справжні прагнення людей – це завжди найсильніший фундамент.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.atlanticcouncil.org