Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Мерилін Монро народилася 1 червня 1926 року. У серпні 1962-го акторку знайшли мертвою у її будинку в Лос-Анджелесі
«Істина рідко виходить на світло. Зазвичай поширюються вигадки… Важко зрозуміти, де почати, якщо не почати з істини».
Ці слова Мерилін Монро прозвучали в бесіді з виданням Life у 1962 році – за кілька тижнів до її кончини.
1 червня 2026 року виповнюється 100 років від дня її народження.
Майбутня Мерилін з’явилася на світ під ім’ям Норма Джин Мортенсон. Вона прожила лише 36 років, але назавжди трансформувала Голлівуд і стала однією з найупізнаваніших жінок ХХ століття.
Мільйони людей були нею захоплені, але сама Мерилін роками вела боротьбу з самотністю, тривогами та внутрішніми травмами.
Вона вважала, що коріння її проблем слід шукати у дитинстві.
Коли в серпні 1962 року Монро пішла з життя, офіційною причиною смерті було вказано «ймовірне самогубство». Однак майже одразу навколо цієї трагедії почали ширитися чутки та конспірологічні теорії. Минуло понад 60 років, але дискусії не вщухають і досі.
Отже, ця історія містить усі елементи голлівудського трилера: політика, інтимні стосунки, спецслужби, мафію, президента США та жінку, ім’я якої знає весь світ.
Розслідування
У 1982 році прокуратура Лос-Анджелеса ухвалила рішення переглянути справу Монро.
Саме тоді британський журналіст Ентоні Саммерс вирушив до Каліфорнії, аби спробувати розгадати таємницю її смерті.
Пізніше він згадував у розмові з ВВС, що швидко усвідомив: історія значно складніша, ніж здається на перший погляд.
Саммерс розпочав пошуки буквально з нуля. Він придбав автомобіль, подорожував країною, стукав у двері, телефонував людям і переконував їх говорити. Дехто відмовлявся, інші уникали розмов, але журналіст не відступав.
Автор фото, Netflix
Підпис до фото, Ентоні Саммерс планував розібратися в історії смерті Мерилін Монро за кілька тижнів. Натомість його розслідування затягнулося більш ніж на два роки
Зрештою Саммерс провів бесіди з понад 700 людьми. Серед них були й ті, хто добре знав, як минули останні дні та години життя акторки. Зокрема, її хатня помічниця Юніс Мюррей, родичі психіатра Ральфа Грінсона та багато інших.
Результатом цього багаторічного розслідування стала книга «Богиня: Таємне життя Мерилін Монро». Пізніше вона стала основою документального фільму Netflix «Таємниця Мерілін Монро: Втрачені записи», що вийшов у 2022 році.
«Я не знайшов жодних доказів, що переконали б мене в її вбивстві. Однак я натрапив на свідчення того, що справжні обставини її смерті були навмисно приховані», — зазначає Саммерс.
«І, на мою думку, це було пов’язано з взаєминами Мерилін із братами Кеннеді».
Мерилін і брати Кеннеді
Численні чутки навколо смерті Мерилін Монро справді пов’язані з братами Кеннеді. Джон Кеннеді на той час обіймав посаду президента США, а його брат Роберт — генерального прокурора країни.
За словами людей, з якими спілкувався журналіст, Мерилін часто зустрічалася з братами в домі актора Пітера Лоуфорда в Малібу. Лоуфорд був другом Монро та належав до родини Кеннеді.
Деякі співрозмовники Саммерса стверджували, що спочатку Мерилін мала стосунки з Джоном Кеннеді, а згодом — з Робертом. Проте сама родина Кеннеді ніколи цього не підтверджувала.
Автор фото, Netflix
Підпис до фото, Єдиний відомий знімок, на якому Мерилін Монро разом із Джоном і Робертом Кеннеді
Під час свого розслідування Саммерс виявив документи, які свідчили про те, що ФБР вело спостереження за Монро. Увагу спецслужб привертали не лише її політичні погляди, а й близькі стосунки з братами Кеннеді.
Колишні агенти та приватні детективи розповідали, що телефони Мерилін могли прослуховувати. За нею стежили не тільки правоохоронці, а й особи, пов’язані з мафією. Усіх цікавило одне: чи не вдасться знайти щось, що могло б зашкодити Роберту Кеннеді.
На думку Саммерса, саме тоді взаємини між Монро та братами Кеннеді почали погіршуватися.
Один з колишніх агентів стверджував, що в день своєї смерті Мерилін телефонувала Пітеру Лоуфорду і висловлювала скарги.
«Мене використали. Я відчуваю себе так, ніби мене просто передавали з рук у руки, як шматок м’яса».
Якщо цей запис справді існував, то, на думку Саммерса, Мерилін страждала не через нерозділене кохання.
«Найбільше їй боліло те, що нею скористалися, що їй брехали».
Версія про вбивство
Через зв’язок Монро з братами Кеннеді виникли припущення, що її могли вбити.
Але Саммерс не знайшов жодних доказів на користь цієї гіпотези.
«Якщо говорити про вбивство, потрібні докази. А їх просто немає», — констатує він.
Проте журналіст вважає, що історія смерті Монро не така проста, як це було подано офіційно.
За його словами, певні факти тієї ночі були приховані від громадськості, а повної правди про те, що сталося, люди так і не дізналися.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Юніс Мюррей (ліворуч) була поруч із Мерилін Монро в останні години її життя. Згодом її свідчення стали важливою частиною розслідування
Згідно з офіційними даними, хатня помічниця Юніс Мюррей близько третьої години ночі помітила світло в кімнаті Монро та викликала психіатра Ральфа Грінсона.
Той прибув, зазирнув у вікно, побачив акторку без ознак життя, розбив скло і увійшов до кімнати. Після цього викликали поліцію.
Але свідчення інших людей малюють іншу картину.
Наталі Джейкобс, дружина пресагента Монро, згадувала, що її чоловік отримав повідомлення про надзвичайну ситуацію ще між десятою та одинадцятою годиною вечора 4 серпня.
Судово-медичний експерт Томас Ногучі також припускав, що Мерилін померла приблизно о одинадцятій вечора або опівночі. Тобто значно раніше, ніж вказувала офіційна хронологія.
Саммерс роками намагався з’ясувати, звідки взялася ця невідповідність. Особливо важливими для нього стали дані про «швидку», яка того вечора відвідувала дім акторки.
Зрештою журналіст дійшов висновку: приховування фактів мало місце, але доказів убивства немає.
Розтин не виявив слідів насильства чи ін’єкцій. Натомість в організмі виявили велику кількість потужних снодійних препаратів.
Саммерс припускає як випадкове передозування, так і самогубство. Але особисто він більше схиляється до версії трагічної випадковості.
На його думку, якби Монро свідомо планувала піти з життя, вона, ймовірно, залишила б записку або попередила когось із близьких.
Але таких доказів не було виявлено.
Нові шматочки пазла
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, У житті Мерилін Монро були і тріумфи, і розчарування
У наступних виданнях своєї книги Саммерс додав нові деталі.
Одним із значущих свідків став особистий перукар та близький друг Монро Сідні Гіларофф.
У своїх спогадах він писав, що ввечері перед смертю акторка зателефонувала йому. Її голос був сонним та схвильованим.
За словами Гілароффа, Мерилін скаржилася, що почувається зрадженою впливовими особами, боїться за себе і розповідала про серйозну суперечку з Робертом Кеннеді, яка сталася того дня.
Про напружену розмову між Монро та Кеннеді згадувала і Юніс Мюррей, яка вела господарство в будинку акторки. За її словами, того дня Роберт Кеннеді справді відвідував Мерилін.
Саммерс припускає, що затримка з офіційним повідомленням про смерть Монро могла бути пов’язана з бажанням надати Роберту Кеннеді час покинути місто до того, як ця інформація потрапить у пресу.
Сам Кеннеді ніколи не визнавав, що того дня перебував у Лос-Анджелесі.
Жінка, яка стала легендою
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, 1 червня Мерилін Монро могла б святкувати своє сторіччя
Життя Мерилін Монро було насичене як тріумфами, так і розчаруваннями, захопленням мільйонів і глибокою особистою самотністю. Минуло 100 років від дня її народження, а інтерес до неї не вщухає.
Її образ присутній на плакатах, листівках, чашках, футболках та сувенірах по всьому світу. Вона давно стала культурним феноменом, якого впізнають навіть ті, хто ніколи не бачив її фільмів.
Але за легендою стояла жива людина.
Саммерс переконаний, що нові покоління повинні пам’ятати Монро не лише як секс-символ чи ікону попкультури, а як талановиту, розумну та допитливу жінку.
Вона багато читала, цікавилася політикою, прагнула професійного визнання і відчайдушно хотіла, щоб її сприймали серйозно.
Можливо, саме тому сьогодні особливо зворушливо звучать її слова, сказані в одному з останніх інтерв’ю:
«Будь ласка, не ставтеся до мене як до кумедного образу. Я не проти жартів, але не хочу бути їхнім об’єктом. Я хочу бути мисткинею, акторкою, яка залишається вірною собі та своєму мистецтву».
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Образ Мерилін Монро став одним з головних символів попкультури ХХ століття
Джерело