Автор фото, Getty Images
Коли медики вперше прописали Ноеллі Мукумбі уколи інсуліну, вони були переконані, що рятують їй життя. Однак сама жінка пригадує: після ін’єкцій їй ставало настільки зле, що вона відчувала себе на межі смерті.
Ноелла — 30-річна перукарка та мати двох дітей з Демократичної Республіки Конго. Минулого року їй було діагностовано “цукровий діабет першого типу”. Сама вона стверджує, що одразу відчула: щось не гаразд.
Після запровадження стандартних щоденних ін’єкцій інсуліну Ноелла, за її словами, почала страждати від запаморочення та втрати рівноваги. А одного дня — знепритомніла.
"Я складала дитячий одяг, а потім чоловік знайшов мене на підлозі. Я кричала", — поділилася Ноелла з BBC.
Лише через три роки лікарі висловили припущення, що насправді вона може мати діабет п’ятого типу.
Цукровий діабет, від якого у світі страждають понад 830 мільйонів осіб, розвивається, коли тіло не може контролювати рівень глюкози в крові за допомогою інсуліну, що призводить до його небезпечного підвищення.
Цукровий діабет п’ятого типу вважається особливою формою недуги, пов’язаною з тривалим недоїданням, особливо у дитячому та юнацькому віці.
Торік його офіційно визнала Міжнародна діабетична федерація (IDF), що об’єднує 251 національну асоціацію з боротьби з діабетом.
Натомість Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) поки що не визнає діабет п’ятого типу окремою формою хвороби, вважаючи наявні докази недостатніми.
Деякі науковці припускають, що діабет п’ятого типу може вражати до 25 мільйонів людей. Вони застерігають: його помилкова діагностика як інших форм діабету є шкідливою для пацієнтів і може мати серйозні наслідки.
Директорка Глобального інституту діабету при Медичному коледжі Альберта Ейнштейна — Мередіт Гокінс — називає неправильну класифікацію поширеною проблемою. За її словами, лікування інсуліном у таких випадках може не тільки не допомагати, а й становити загрозу для життя.
"Ми знаємо багато випадків, коли молоді люди просто не прокидалися вранці", — зазначає вона.
“Я постійно почувалася виснаженою”
Цукровий діабет першого типу — це аутоімунне захворювання, при якому організм практично припиняє виробляти інсулін.
Цукровий діабет другого типу виникає з іншої причини: клітини поступово втрачають чутливість до цього гормону, через що він перестає ефективно виконувати свою функцію.
Науковці припускають, що діабет п’ятого типу має іншу природу. Його пов’язують із хронічним недоїданням, яке у дитинстві або підлітковому віці може порушувати нормальний розвиток підшлункової залози — органа, що продукує інсулін.
У таких пацієнтів тіло зазвичай продовжує виробляти інсулін, але в недостатній кількості. Водночас їхні тканини можуть бути надзвичайно чутливими до цього гормону.
Саме тому стандартні схеми лікування не завжди спрацьовують, а іноді навіть можуть становити небезпеку.
Як у випадку Ноелли, звичайна доза інсуліну може спричинити гіпоглікемію — різке зниження рівня глюкози в крові. Це небезпечний стан, який у тяжких випадках може призвести до втрати свідомості, коми чи навіть смерті.
Автор фото, BBC World Service
Підпис до фото, Лікарі повідомили Ноеллі, що в неї діабет п’ятого типу, який часто діагностують у молодих людей зі значним дефіцитом ваги
Як і інші форми діабету, діабет п’ятого типу може спричиняти серйозні ускладнення. Серед них — втрата зору, ниркова недостатність, ураження нервової системи та рани, які погано загоюються й у найтяжчих випадках можуть призвести до ампутації.
Зважаючи на те, що це захворювання часто виявляють у виснажених молодих людей із надзвичайно високим рівнем глюкози в крові, його нерідко плутають із діабетом першого типу. Тим більше, що симптоми в обох випадках можуть бути схожими.
Ноелла, яка наразі проживає в Уганді, переконана, що саме це сталося і з нею. За її словами, вона завжди була худорлявою, а перші тривожні ознаки з’явилися невдовзі після народження другої дитини.
"У мене постійно пересихало в роті. Я пила дуже багато води й навіть серед ночі прокидалася два-три рази, щоб напитися", — пригадує жінка.
Водночас вона почала стрімко втрачати вагу — схудла з 58 до 49 кілограмів.
До цього додалася постійна втома, яка не минала навіть після відпочинку. Саме така сильна виснаженість є одним з найхарактерніших симптомів діабету першого типу.
Автор фото, Sophia Sharer
Підпис до фото, Софія, яка багато років боролася з дефіцитом ваги, вважає, що може мати діабет п’ятого типу
“Легка форма діабету”
Найчастіше діабет п’ятого типу виявляють у деяких регіонах Азії та країнах Африки на південь від Сахари, де проблема дитячого недоїдання досі залишається поширеною.
Водночас нові дослідження свідчать, що схожі випадки все частіше фіксують і в інших країнах серед людей із недостатньою масою тіла.
Так, дослідження, опубліковане минулого року в журналі Diabetes Care, проаналізувало дані понад 2,6 мільйона дорослих американців і виявило зростання випадків так званого “діабету худих” (lean diabetes) серед людей без ожиріння.
26-річна лондонська журналістка Софія Шарер вважає, що також може належати до цієї групи пацієнтів. Коли їй було 23 роки, звичайний аналіз крові несподівано показав рівень глюкози, характерний для діабету.
За словами Софії, у дитинстві та підлітковому віці вона мала значний дефіцит ваги. Одного разу її стан навіть вимагав госпіталізації. А коли у 19 років дівчина почала поступово набирати вагу, з’явилися нові проблеми зі здоров’ям.
"Мене раптово охоплював сильний голод, з’являлося тремтіння в тілі та відчуття, ніби ось-ось знепритомнію", — розповідає вона.
Софія каже, що після обстежень лікарі виключили діабет першого типу та рідкісні генетичні захворювання. Зрештою її скерували до клініки, яка спеціалізується на лікуванні діабету другого типу.
"Мене направили туди просто тому, що іншого варіанту не було", — пояснює вона.
Один із дослідників, які вивчають діабет п’ятого типу, припустив, що Софія може мати саме цю форму захворювання. Проте підтвердити це поки що неможливо: у Великій Британії досі немає офіційного тесту для діагностики такого діабету.
Автор фото, BBC/WHO/Cleveland Clinic
Нове визнання
Відсутність чіткого діагностичного тесту частково пояснює, чому навколо діабету п’ятого типу досі точаться суперечки.
Ще у 1985 році Всесвітня організація охорони здоров’я визнала його як “діабет, пов’язаний з недоїданням”. Однак вже через 12 років цей діагноз виключили з офіційної класифікації, оскільки лікарі так і не дійшли згоди, чи справді він відрізняється від діабету другого типу.
Після цього хвороба майже зникла з медичних підручників і клінічних настанов.
Ситуація змінилася лише у квітні 2025 року, коли Міжнародна діабетична федерація (IDF) офіційно визнала діабет п’ятого типу окремою формою хвороби. Значну роль у цьому відіграло дослідження понад 50 науковців, опубліковане торік у журналі The Lancet.
У ВООЗ наголошують, що під час перегляду класифікації у 1999 та 2006 роках наукових доказів для виділення цього типу діабету в окрему категорію було недостатньо.
Водночас організація визнає, що нинішня класифікація не враховує особливості всіх випадків діабету. Тому в майбутньому діабет п’ятого типу можуть знову включити до офіційних рекомендацій — якщо з’являться переконливі докази того, що це самостійна форма захворювання.
Прихильники нового підходу вважають, що рішення IDF вже допомагає пацієнтам отримувати точніше лікування.
"Уперше для цього захворювання незабаром з’явиться окремий розділ у DeGroot’s Endocrinology", — каже Мередіт Гокінс, директорка Глобального інституту діабету при Медичному коледжі Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку.
Йдеться про один із найавторитетніших медичних підручників з ендокринології, яким користуються лікарі в усьому світі.
Автор фото, Noella Mukumbi
Підпис до фото, Ноелла каже, що після зменшення дози інсуліну почувається значно краще
“Сили повернулися”
Попри рішення Міжнародної діабетичної федерації, не всі фахівці переконані, що діабет п’ятого типу справді є окремим захворюванням.
Деякі великі міжнародні організації, зокрема ВООЗ та Американська діабетична асоціація, а також частина науковців ставляться до цієї концепції скептично.
Так, відомий індійський діабетолог доктор В. Моган вважає, що йдеться не про нову хворобу, а про одну з форм уже відомих типів діабету — або діабет другого типу в людей із низькою масою тіла, або різновид діабету першого типу.
"Якщо це справді діабет п’ятого типу, покажіть мені, як його діагностувати, — каже він. — Покажіть хоча б один маркер".
Оскільки єдиного тесту для виявлення цього захворювання поки не існує, лікарі орієнтуються на сукупність ознак. Серед них: недоїдання в дитинстві, низька маса тіла та незвичайно сильна реакція організму на інсулін.
Щоб розв’язати цю проблему, Міжнародна діабетична федерація вже створила спеціальну робочу групу. Її завдання — розробити офіційні критерії діагностики та рекомендації щодо лікування.
Перші дослідження дають обережний привід для оптимізму. Вчені припускають, що частині пацієнтів можуть допомогти покращене харчування та належно підібрана медикаментозна терапія.
Водночас науковці стикаються з іншою проблемою — браком фінансування. Внески на глобальні програми охорони здоров’я, зокрема з боку таких великих донорів, як США та Велика Британія, останнім часом скорочуються.
Дослідники також побоюються, що в майбутньому кількість випадків може зрости в регіонах, які потерпають від воєн, голоду та нестачі їжі.
"Схоже, ми на порозі серйозної світової продовольчої кризи, — зазначає професорка Мередіт Гокінс. — Для наступного покоління це дуже тривожний сигнал".
Для Ноелли ж історія має обнадійливе продовження. Після перегляду діагнозу лікарі зменшили дозу інсуліну та призначили їй метформін — препарат, який часто застосовують для лікування діабету другого типу.
За словами жінки, після цього її стан помітно покращився: повернувся зір, а вага поступово почала відновлюватись.
"Раніше я почувалася дуже слабкою, — каже Ноелла. — А тепер повернулися сили".