## Україна на порозі Європи: Шлях до інтеграції через асоційоване членство 
Євроінтеграція: Новий етап
4 червня стало відомо, що всі країни-члени Європейського Союзу погодилися розпочати переговори з Україною щодо першого кластеру процесу вступу до ЄС. Ця новина є надзвичайно своєчасною, адже питання членства України, ймовірно, буде в центрі уваги лідерів ЄС під час саміту Європейської Ради, що відбудеться 18 червня у Брюсселі.
Вихід із «сірої зони»
Прогрес у цьому напрямку є критично важливим для виведення України з геополітичної «сірої зони» та усунення невизначеності, яка підживлює агресію Росії. Однак, на шляху до повноцінного членства ще стоїть чимало бюрократичних та політичних перешкод. Саме тому Україні та її європейським партнерам варто розглянути креативні підходи до процесу інтеграції.
Пропозиція асоційованого членства
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно запропонував розглянути асоційоване членство України як проміжний етап. Ця ідея передбачає прискорений доступ до інституцій ЄС, поступову бюджетну інтеграцію та гарантії безпеки, але без права голосу для Києва. Така пропозиція, хоч і не є ідеальним варіантом, може стати важливим кроком.
Реакція України та стратегічний погляд
Президент України Володимир Зеленський швидко відкинув пропозицію Мерца як несправедливу, наполягаючи на повноцінному та рівноправному членстві. Бажання України отримати саме такий статус є цілком зрозумілим, зважаючи на неймовірні жертви, які країна принесла заради європейських прагнень. Однак, швидка відмова від статусу асоційованого члена може виявитися політично короткозорою.
З моменту вступу Хорватії до ЄС у 2013 році жодна країна не приєдналася до Союзу. Водночас, багато інших держав, маючи статус кандидата, як і Україна, не змогли досягти значного прогресу. Замість зайняття безкомпромісної позиції, Києву слід розглядати пропозицію асоційованого членства як реальну можливість розірвати десятирічний глухий кут і пріоритезувати власну інтеграцію. Німеччина розуміє, що за існуючої системи ЄС, яка вимагає одностайності та виконання безлічі формальностей, повноцінне членство України може так і не відбутися.
Європа в умовах глобальних викликів
У сучасному складному міжнародному середовищі Європа має стати серйозним геополітичним гравцем, інакше ризикує втратити свою актуальність. В цьому контексті невизначений статус України перестав бути лише адміністративною незручністю. Він став ключовим джерелом європейської незахищеності, яке Москва прагне використати.
Історичний контекст та геополітичні ставки
Повномасштабна війна на східному кордоні Європи є лише черговим етапом довготривалого процесу ескалації агресії Кремля проти України, який співпадає з її прагненнями до інтеграції з ЄС. Наприкінці 2013 року Москва втрутилася, щоб перешкодити підписанню Президентом України Віктором Януковичем Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Це російське втручання спровокувало Революцію Гідності, яка завершилася в лютому 2014 року падінням режиму Януковича. Через кілька днів російські війська розпочали окупацію Криму, що стало початком російської агресії, яка триває й досі.
Використання Росією військової сили у 2014 році не змогло зруйнувати європейські прагнення України. Угода про асоціацію з ЄС була підписана наступником Януковича, а через три роки українці отримали безвізовий режим для поїздок до країн ЄС. Здавалося, Москва не зможе зупинити історичний поворот України на Захід, але це призвело до фатального рішення Путіна розпочати повномасштабне вторгнення.
З 2022 року Україна значно просунулася на шляху до членства в ЄС, отримавши статус офіційного кандидата та розпочавши переговори. Однак, реалістичного плану досягнення повноцінного членства досі немає. Київ прагне отримати конкретні часові рамки протягом наступних кількох років, але багато хто вважає, що процес може зайняти щонайменше десятиліття.
Путінська риторика та невизначеність статусу
Доки заявка України на вступ до ЄС оповита невизначеністю, Росія матиме мотиви та наратив для продовження війни. Путін намагається виправдати своє вторгнення, стверджуючи, що Україна є «невід’ємною частиною» російської історії, культури та духовного простору. Доки місце України в ЄС не буде підтверджено, він продовжуватиме наполягати на спірності європейської ідентичності країни та можливості її зміни.
Переваги асоційованого членства
Ця безкомпромісна позиція Росії є однією з ключових причин, чому ідея асоційованого членства в ЄС заслуговує на серйозний розгляд. Хоча скептики зазначають, що німецька пропозиція не відповідає амбіціям Києва, асоційований формат може дозволити Україні отримати місце в ЄС за короткий термін, тоді як переговори щодо повноцінного членства, ймовірно, триватимуть багато років і не гарантують успіху.
Альтернативні моделі інтеграції
Українським посадовцям слід уникати спокуси розглядати інтеграцію з ЄС за принципом «все або нічого». Такі країни, як Норвегія та Швейцарія, є частиною єдиного європейського ринку та дотримуються європейських правил, не маючи при цьому права голосу в Європейському Парламенті. Останніми роками вони також поглибили співпрацю з партнерами з ЄС у сфері оборони.
Водночас, Велика Британія після Brexit зближується з Європою, прагнучи відіграти ключову роль у протидії російській загрозі. Британська ініціатива Coalition of the Willing, яка об’єднує десятки західних країн у спільній відданості забезпеченню довгострокової безпеки України, існує тому, що рамки НАТО та ЄС не змогли достатньо швидко відреагувати на виклики, створені Росією. Багатошвидкісна Європа вже є реальністю і може стати найпрактичнішим шляхом для поглиблення інтеграції України.
Подолання перешкод через асоціацію
Наполягання України на повноцінному членстві може призвести до політичного глухого кута. Ймовірно, опозиція виникне з боку багатьох країн-членів ЄС, зокрема тих, що мають проросійські уряди. Крім того, фермери по всій Європі лобіюватимуть свої уряди, щоб заблокувати вступ України до ЄС або запровадити обмеження на доступ Києва до сільськогосподарських ринків. Асоційоване членство в ЄС не означає капітуляції перед цими опонентами. Натомість, воно може дозволити Україні обійти їх.
Сила України як ключовий аргумент
Якщо Президент Зеленський вирішить рухатися в напрямку асоційованого статусу, він матиме багато козирів у руках і йому не доведеться погоджуватися на статус «другого сорту». Важливо, що Україна зараз широко визнана як незамінний елемент європейської безпеки. Київ має найбільшу армію в Європі та оборонно-промисловий комплекс, здатний стримувати Кремль. Це надає серйозні важелі впливу, якщо Україна вирішить продовжити переговори про можливе проміжне членство в ЄС.
Формування майбутнього інтеграції
Київ може використати майбутній саміт Європейської Ради, щоб активно формувати пропозицію Мерца. Замість того, щоб повністю відкидати ідею асоційованого членства в ЄС, українські дипломати могли б прагнути отримати чіткі юридичні зобов’язання щодо майбутнього членства, одночасно досягаючи практичних вигод.
Нові можливості для України
Асоційований статус не слід розглядати як інституційне пониження, а як рамку для короткострокового прогресу. Альтернативою є високомілітаризована, технологічно розвинена, загартована боями та глибоко скривджена Україна, яка назавжди залишиться в геополітичній «сірій зоні». Це було б чудовою новиною для Росії і катастрофою для Європи.
Мерц намагається відкрити для України двері, які нинішні правила вступу до ЄС могли б зачинити на десятиліття. Зеленському варто пройти крізь ці двері та допомогти розбудувати багатошвидкісну Європу, яка вже формується. Він має реальний шанс вивести Україну з «сірої зони» та прокласти шлях до європейського майбутнього. Запропоновані умови можуть бути не ідеальними, але вони все ж становлять безпрецедентну можливість, яку не можна пропустити.
Порада від Шефа:
Не бійтеся проміжних рішень! Часто крок «майже туди» є набагато кращим, ніж багаторічне очікування ідеального моменту, який може й не настати. Гнучкість та стратегічне мислення допоможуть вам досягти мети, навіть якщо шлях до неї виявиться не зовсім таким, як ви планували спочатку.
Джерело новини: www.atlanticcouncil.org