Москва перейшла до нового етапу війни, збільшуючи виробництво безпілотників та розширюючи масштаби повітряних атак. Проте паралельно зростає й ціна конфлікту: як для економіки, так і для керівництва країни, зазначають західні медіа.
Ставка на безпілотники
Як зауважує Bloomberg, російський авіаційний сектор переживає підйом завдяки підвищеному попиту на безпілотні літальні апарати.
У квітні обсяги виробництва у цьому секторі зросли на 117% порівняно з тим же періодом минулого року. Для порівняння, середній темп зростання у 2025 році становив 68%.
Видання підкреслює, що Москва адаптується до нових воєнних та економічних реалій. Виробництво танків та важкої бронетехніки все частіше стикається з обмеженнями, тоді як безпілотники залишаються одними з небагатьох напрямків, які можна швидко та відносно недорого масштабувати.
"FPV-дрони на сьогодні є ключовим елементом наземних бойових дій. А безпілотники великої дальності дозволили Москві компенсувати обмежений арсенал крилатих ракет наземного базування та продовжувати кампанію проти критичної інфраструктури України", — пояснює Дуглас Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
Детальні відомості про обсяги військового виробництва не розголошуються.
За даними, які Bloomberg наводить з посиланням на українську військову розвідку, у 2026 році Росія має намір виготовити 7,3 мільйона FPV-дронів та 7,8 мільйона бойових частин для безпілотників різних типів.
Для порівняння, за весь період повномасштабної війни Росія отримала 64 нові бойові літаки Су-34 та Су-35, а також ще 12 винищувачів Су-27. Такі дані наводить військовий аналітик Сем Кренні-Еванс.
Автор фото, AFP via Getty Images
Підпис до фото, Оператор керує квадрокоптером під час демонстрації безпілотників у російському Воронежі
Водночас розвиток оборонної промисловості стає все менш збалансованим. Якщо виробництво дронів та авіаційної продукції продовжує зростати, то випуск важкої техніки та боєприпасів сповільнюється.
Згідно з офіційними прогнозами, темпи зростання у цих секторах можуть зменшитися до 4–5% проти приблизно 30% у попередні роки.
Безпілотники вже відіграють центральну роль у російських військових операціях і підвищують ефективність крилатих та балістичних ракет, зауважує Дуглас Баррі.
Ціна війни зростає – і для економіки, і для Путіна
Незважаючи на успіхи у виробництві дронів, війна обходиться Росії дедалі дорожче. Причому труднощі накопичуються не лише в економіці – вони все частіше створюють проблеми й для самого Кремля.
Як пише Bloomberg в іншій своїй публікації, представники Міністерства фінансів та Центрального банку РФ поінформували Володимира Путіна, що підтримувати поточні військові витрати стає все складніше.
За інформацією джерел агентства, економісти в уряді висловлюють побоювання щодо подальшого збільшення бюджетного дефіциту та вважають, що чим довше триватиме війна, тим важче буде відновити економіку до нормального стану.
Це призводить до виникнення розбіжностей всередині російської влади.
Частина посадовців наполягає на скороченні видатків, тоді як Міністерство оборони вимагає зберегти поточний рівень фінансування і навіть виділити додаткові кошти.
Згідно з даними Bloomberg, Путін вже дав розпорядження скоротити майже всі державні витрати, за винятком військових. Однак навіть зростання цін на нафту поки не вирішує проблему. Російські економісти вважають, що для суттєвого зниження тиску на бюджет нафта мала б коштувати понад 100 доларів за барель протягом тривалого періоду.
Тим часом дефіцит бюджету вже досяг 2,5% ВВП — це приблизно на половину більше, ніж було заплановано. Щоб знайти додаткові кошти, влада підвищує податки, шукає нові джерела прибутків та скорочує видатки в інших сферах.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Економіка Росії працює на межі, вважають експерти
Додаткових труднощів додають і українські атаки на нафтопереробні заводи, промислові підприємства та транспортну інфраструктуру. Як зазначає Reuters, представники великого російського бізнесу все частіше закликають Кремль шукати шляхи до завершення війни.
На думку оглядача Financial Times Гідеона Рахмана, усе це поступово перетворює війну на проблему і для самого Путіна. Економічні труднощі наростають, а помітних військових успіхів Росія не демонструє.
"Розкол усередині російської еліти – це шлях до усунення Путіна", – вважає Рахман.
Він нагадує, що в історії Росії військові невдачі неодноразово ставали поштовхом до політичних криз.
До того ж наслідки війни стає все важче приховувати від звичайних росіян.
Через атаки безпілотників закриваються летовища, виникають перебої зі зв’язком та інші обмеження, які відчувають навіть мешканці Москви.
А удари по нафтовій інфраструктурі впливають на внутрішній ринок пального та ціни.
Україна змінює хід війни
На цьому тлі Foreign Affairs повідомляє, що війна в Україні досягла переломного моменту.
Видання зазначає, що після невдалого українського контрнаступу 2023 року конфлікт увійшов у відносно передбачуваний цикл російських наступальних дій. Однак у 2026 році ситуація зазнала змін.
За словами українських командирів, російські атаки тривають, але вже не створюють такого тиску, як раніше. Водночас ефективність дій російських військ поступово знижується.
Журналісти пов’язують це з кількома факторами.
По-перше, Україна завершила формування армійських корпусів, що дозволило покращити підготовку особового складу та управління військами.
По-друге, Збройні сили України посилили взаємодію між піхотою, артилерією, бронетехнікою та підрозділами безпілотників.
По-третє, українські сили розвивають ударні операції середньої дальності по російській логістиці на глибину до 100 кілометрів від лінії фронту, ускладнюючи постачання військ.
На думку Foreign Affairs, поєднання організаційних реформ, тактичної адаптації та зростання можливостей українських підрозділів безпілотників допомогло Україні подолати кризу 2024–2025 років.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Українські військові поблизу Покровська в Донецькій області
Водночас видання наголошує: говорити про перемогу України ще зарано. Росія й надалі має понад 600 тисяч військовослужбовців і зберігає значний виробничий потенціал.
Проте, на думку авторів, Кремлю стає все складніше реалізовувати свої воєнні плани. Без масштабної реорганізації армії та залучення нових ресурсів Росія навряд чи зможе повністю окупувати Донбас у найближчій перспективі.
Крім того, у Києві зростає оптимізм щодо того, що Україна зможе змусити Росію піти на припинення вогню, заявляють журналісти.
В цих умовах, зазначає Foreign Affairs, перед Кремлем поступово вимальовуються два сценарії: або нова масштабна мобілізація з серйозними політичними та економічними наслідками, або перехід до оборонної стратегії та затягування конфлікту.
На думку авторів, якщо Україна зуміє зберегти нинішню динаміку та зміцнити свої позиції до кінця року, Київ і його союзники можуть переконати Москву погодитися на припинення вогню, продемонструвавши Путіну, що це менш ризикований для нього варіант.