Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Рожеві фламінго та портрети Іванки Трамп стали символами кампанії проти забудови албанського узбережжя
Тисячі мешканців виходять на вулиці албанської столиці, вимагаючи припинити спорудження елітного комплексу на узбережжі Адріатичного моря. Влада розглядає це як можливість для економічного зростання та покращення туристичної сфери. Натомість опоненти висловлюють занепокоєння щодо загрози унікальній природі, підозрілих земельних угод та надмірного впливу закордонних інвесторів.
У центрі цієї суперечки опинилися Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер, чиї комерційні інтереси пов’язують із масштабною забудовою острова Сазан та прилеглої території узбережжя.
Протягом останніх тижнів протестні акції трансформувалися у ширший рух під гаслом: "Албанію не продано".
Острів, що привернув увагу Іванки Трамп
Кілька днів поспіль албанська столиця наповнюється демонстрантами. Серед різноманітних прапорів та антикорупційних плакатів можна помітити незвичні символи протесту – зображення Іванки Трамп та рожевих фламінго, які стали одним з виразних символів кампанії проти забудови.
Люди вигукують "Скасуйте проєкт!" та "Албанію не продано", а в деяких регіонах країни мітинги супроводжуються сутичками з правоохоронцями.
Причиною стало планування спорудження курортного комплексу вартістю 1,4 млрд євро (1,6 млрд доларів) на острові Сазан та прилеглій ділянці майже незайманої берегової лінії.
Поруч розташовані охоронювані водно-болотні угіддя, що є домом для фламінго, тюленів та морських черепах.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Спорудження планують здійснити на острові Сазан та на сусідньому узбережжі, поблизу природоохоронних водно-болотних угідь
Албанський прем’єр-міністр Еді Рама підтримує ідею забудови.
За його словами, це частина ширшої інвестиційної програми вартістю 4 млрд євро, яка покликана створити нові робочі місця та модернізувати регіональну інфраструктуру.
Безлюдний острів Сазан, площею 5,7 кв км, розташований в Адріатичному морі неподалік міста Вльора на південному заході країни.
Його історія нерозривно пов’язана з військовим минулим Албанії. Під час Другої світової війни тут функціонувала стратегічна база, а пізніше острів став частиною оборонної системи комуністичної Албанії. Навіть після розриву відносин із СРСР він залишався одним із ключових укріплених військових об’єктів держави.
Сьогодні на Сазані все ще можна знайти тисячі бетонних сховищ та систему підземних тунелів. У прибережних водах та на самому острові зберігаються незнешкоджені боєприпаси — ще одна частина спадщини минулого.
В інтерв’ю американському подкастеру Девіду Сенрі, ведучому популярного подкасту Founders, присвяченого бізнесу та підприємництву, Іванка Трамп згадала, що вони з чоловіком відкрили для себе острів випадково.
"Ми пливли на човні у друзів і зупинилися, щоб поплавати. Потім з’явилася можливість допомогти розкрити потенціал цього місця, але зробити це надзвичайно обережно і дбайливо, адже ця земля є неймовірно красивою".
Після виходу інтерв’ю соціальні мережі швидко наповнилися коментарями на кшталт "Албанію не продано!" та "Геть руки!"
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Рожевий фламінго став символом руху проти забудови узбережжя
Фламінго проти бетону
У січні 40 природоохоронних організацій виступили із закликом призупинити забудову, попередивши про ризик незворотних наслідків для місцевої екосистеми.
"Ми вимагаємо зупинки всіх будівельних робіт та виведення важкої техніки з охоронюваної території", — повідомив Reuters еколог організації PPNEA-BirdLife Albania Йоні Ворпсі.
"Це повністю зруйнує цей осередок дикої природи".
Перший спалах обурення стався наприкінці травня, коли доступ до пляжу в Звернеці було перекрито колючим дротом. Саме ця прибережна ділянка, що розташована навпроти острова Сазан, також включена до планів забудови.
Ще у 2024 році Джаред Кушнер презентував інвестиційну концепцію, яка передбачала спорудження розкішних готелів та вілл як на самому острові, так і на узбережжі.
"Ми зібралися тут сьогодні, бо хочемо отримати доступ до наших земель у Звернеці", — каже Ставрос Баллі, один з учасників протесту.
На відеоматеріалах з місця події видно, як співробітники приватної охорони відтісняють людей від будівельного майданчика.
Також повідомлялося, що під час зіткнень правоохоронці застосували перцевий газ, внаслідок чого постраждали кілька осіб.
Після широкого розголосу влада анулювала ліцензії двох охоронних компаній і тимчасово відсторонила від роботи кількох поліцейських.
Однак, не всі місцеві мешканці виступають проти забудови.
Працівник туристичної сфери Браян Негаторре висловив переконання, що курортний комплекс може стати поштовхом для розвитку країни.
"У найближчі роки про Албанію дізнається весь світ. Саме про це ми всі мріяли".
Він познайомився з Іванкою Трамп під час її візиту до Вльори у січні, коли вона відвідувала регіон разом з архітекторами та інвесторами.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Працівники приватної охорони та протестувальники на місці будівництва в Звернеці
Хто стоїть за забудовою
Наприкінці 2024 року албанський уряд надав компанії Atlantic Incubation Partners, пов’язаній з Джаредом Кушнером, статус "стратегічного інвестора".
Згідно з документами, з якими ознайомилося агентство AFP, це надає право на прискорене проходження адміністративних процедур та додаткову підтримку з боку державних органів.
У відповідь на запит BBC бізнес-партнер Кушнера Ашер Абехсер зазначив, що проєкт передбачає обережний підхід до розвитку цієї місцевості, покращення стану довкілля, створення робочих місць та підтримку місцевих спільнот.
BBC також намагалося отримати коментар від Trump Organization — компанії родини Трампів — але відповіді не отримало.
Прем’єр Еді Рама неодноразово виступав на захист проєкту забудови. За його словами, поки він перебуває на посаді, шансів на його припинення немає.
Водночас він запропонував протестувальникам сформувати делегацію з приблизно 20 осіб для пошуку компромісного рішення. Організатори протестів відхилили цю пропозицію та наразі вимагають його відставки.
Тим часом державне антикорупційне агентство Албанії підтвердило, що розпочало розслідування, пов’язане з будівельними роботами, проте подробиць наразі не надає.
Для Кушнера це не перший подібний конфлікт на Балканах.
Раніше він був залучений до проєкту елітної забудови в Сербії, який викликав суперечки щодо статусу об’єкта культурної спадщини.
Після арешту сербського міністра, якого звинуватили у зловживанні службовим становищем у цій справі, Кушнер на початку року вийшов з проєкту.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Екологи попереджають, що забудова може завдати непоправної шкоди водно-болотним угіддям дельти Вйоса-Нарта та місцевій фауні
Старі земельні суперечки
Окремою причиною напруженості є питання права власності на землю.
Уряд стверджує, що ділянки, виділені під забудову, зокрема на узбережжі Звернеця, перебувають у приватній власності. Однак, інші претенденти на ці землі ставлять під сумнів законність процедур приватизації.
Журналіст Balkan Investigative Reporting Network Володимир Карай зазначає, що майнові конфлікти є однією з найгостріших проблем сучасної Албанії.
"Конфлікти навколо власності — одні з найсерйозніших в Албанії. Більше десяти років тому щонайменше третина вбивств у країні була пов’язана саме з майновими суперечками. І досі такі випадки трапляються щонайменше один-два рази на рік".
Після падіння комуністичного режиму, коли вся земля належала державі, Албанія пережила складний період переходу до приватної власності. Часто на одну й ту саму ділянку претендували кілька сторін, що нерідко призводило до конфліктів та насильства.
"Від самого початку це викликало суперечки — всередині сіл, між селами, між сусідами. Люди казали: "Це була земля мого батька" і намагалися повернути її собі. Вони вважали те, що відбувалося, несправедливим".
Сьогодні суперечка навколо острова Сазан має значення, що виходить далеко за межі одного курортного проєкту.
Для одних це історія про інвестиції та розвиток, для інших — про право самостійно вирішувати долю своєї землі та зберегти природу.