Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, На маркетплейсах продають свої товари і надають послуги сотні тисяч продавців, кажуть експерти
Парламент ухвалив закон, який запроваджує оподаткування цифрових платформ щодо продажу товарів та надання послуг онлайн, або, як його ще називають, “податок на OLX”. Це рішення прийнято після тривалих протестів та обговорень цього документа, що тривали понад пів року.
Законопроєкт підтримав 241 депутат. Жодного голосу не віддали опозиційні фракції, зокрема “Батьківщина” та “Європейська солідарність”.
Раніше цей законопроєкт не отримував достатньої підтримки у Верховній Раді. Частина народних обранців висловлювала занепокоєння, що податок може стати додатковим тягарем для продавців, серед яких є багато громадян, для яких торгівля не є основним джерелом доходу.
Також існували прогнози, що введення податку призведе до зростання цін на онлайн-послуги та товари.
Однак цей документ є одним із ключових для отримання фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, необхідної для фінансування державного бюджету.
Зрештою, до законопроєкту були внесені значні зміни протягом останніх місяців, і, схоже, саме це стало причиною його підтримки депутатами в остаточній версії.
Документ ще потребує підпису президента.
Що очікує продавців на цифрових майданчиках
Суть закону щодо оподаткування цифрових платформ полягає в тому, що інтернет-майданчики, такі як OLX, Rozetka, Prom, Kabanchik, Uber та інші, автоматично утримуватимуть податок з доходів продавців або надавачів послуг, і звітуватимуть про це до Державної податкової служби.
“Ще до повномасштабного вторгнення в Україні приблизно мільйон осіб неофіційно працювали не як штатні працівники – кур’єри, таксисти, надавали послуги через такі платформи, як “Кабанчик”, або торгували через OLX, не реєструючись як підприємці”, – розповідав ВВС News Україна старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський, який брав участь у розробці урядового проєкту про “податок на OLX”.
“З одного боку, це звичайна діяльність, але з іншого – було б доцільно, щоб із отриманих доходів вони сплачували хоча б мінімальні податки”, – наголошував він.
Згідно із законом, усі маркетплейси стягуватимуть з продавців на своїх платформах 10% податку. Ця сума складатиметься з 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору.
Таким чином, маркетплейси стануть податковими агентами, самостійно утримуватимуть податки та інформуватимуть про діяльність продавців податкові органи.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Стягувати податки почнуть з 1 січня 2027 року
Основною причиною, через яку законопроєкт довго не могли прийняти, була вимога оподатковувати всіх продавців на маркетплейсах.
Однак, у фінальній версії закону передбачено, що особи, які продають вживані речі, що належать їм особисто, і не займаються торговельною діяльністю регулярно, сплачуватимуть податок лише у випадку, якщо їхній річний дохід від продажів перевищить 2000 євро, або якщо вони здійснять 30 продажів за рік.
Підприємці, які вже мають офіційну реєстрацію як ФОП і торгують через маркетплейси, продовжать працювати за стандартними правилами. З них не стягуватиметься додатковий 10% податок, оскільки вони вже сплачують податки за встановленими ставками.
Таким чином, значного зростання цін на вживані речі або товари, що продаються офіційно зареєстрованими підприємцями, очікувати не варто.
Водночас, закон спрямований на виведення з тіні тих, хто досі не сплачував податки, і зобов’яже їх до цього. Це може призвести до того, що такі продавці чи надавачі послуг включатимуть суму податку до кінцевої вартості своїх товарів чи послуг.
Законопроєкт передбачає можливість блокування вебсайтів та мобільних додатків тих платформ, як українських, так і закордонних, які відмовляться співпрацювати з податковими органами та не надаватимуть відповідну звітність.
Причини попередніх протестів маркетплейсів та опозиції
“Люди продають свої останні вживані речі через платформу OLX. Скажіть, будь ласка, це останній ресурс держави? У країні, що воює, де понад 80% населення живе за межею бідності, давайте обкладемо найбідніших цими податками”, – заявляла лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко, називаючи такі наміри “нісенітницею” та “останнім рівнем геноциду”.
Подібні заяви лунали протягом останніх місяців під час попередніх обговорень законопроєкту.
Представники OLX висловлювали занепокоєння, що продавці можуть перейти з безпечних платформ на менш захищені канали, як-от соціальні мережі або особисті зустрічі, що підвищить ризики шахрайства. Також існувала думка, що продавці, ймовірно, додадуть податкові витрати до вартості товарів, що може спричинити їх подорожчання.
Однак, внесені до законопроєкту суттєві зміни, спрямовані на захист пересічних продавців, а не тих, хто зловживав торговельними платформами для ухилення від сплати податків, схоже, змінили ставлення до цього документа.
На відміну від торговельних платформ, такі сервісні оператори, як Uklon, Bolt, Uber та Glovo, з самого початку підтримували ухвалення закону про цифрові платформи, хоча й висловлювали певні зауваження. Вони підкреслювали свою прихильність до “прозорого регулювання доходів та узгодження українського законодавства з європейськими стандартами”.
Крім того, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевнив, що ухвалення закону підтримали бізнес-асоціації.
Під час голосування він зазначив, що надходження до бюджету від цього податку очікуються на рівні близько 20 мільярдів гривень щорічно.
За словами економіста Володимира Дубровського, закон перш за все орієнтований на тих, хто працював як підприємець, отримував прибутки від продажів, але не сплачував податки.
“Приховувати ці доходи і нічого з них не сплачувати вже не вдасться”, – підсумував він.
До кінця 2026 року триватиме технічна підготовка до впровадження нових умов для маркетплейсів. Жодні податки з користувачів платформ стягуватися не будуть.
Якщо президент підпише цей документ, то стягнення податку розпочнеться з 1 січня 2027 року.