Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Українська мобільна вогнева група на Донеччині
12 червня Міністерство оборони та президент Зеленський оголосили про фундаментальну трансформацію Сил оборони України.
Необхідність такого оновлення військової служби давно підкреслювалася як військовими, так і політиками та суспільством.
Однак, представлена концепція майже одразу викликала як критику, так і певні непорозуміння.
Тому Міноборони, яке спочатку повідомляло журналістів про відсутність публічної презентації трансформації Сил оборони для ЗМІ, згодом вирішило організувати брифінг.
І поки заступник міністра цифрової трансформації Мстислав Банік намагався роз’яснити пресі, чому ця реформа покликана “встановити чіткі правила гри”, журналісти ставили посадовцю запитання, чи не призведе вона до “посилення нерівності та несправедливості у війську”.
BBC News Україна зібрала ключові моменти цієї дискусії.
Піхота і штурмовики
«Ми не маємо ілюзій, що все функціонує бездоганно. Так само, як немає ілюзій, що перейменування певних установ автоматично вирішить усі проблеми та задовольнить усіх», – зазначив заступник міністра оборони Мстислав Банік, звертаючись до журналістів.
За його спиною розташовувався великий екран із елегантними та лаконічними слайдами, що демонстрували комплексну трансформацію Сил оборони України.
З приходом до міністерства колишнього очільника Мінцифри Михайла Федорова та частини його команди, подібні презентації стали невід’ємною частиною комунікаційної стратегії Міноборони.
Автор фото, Міністерство оборони України
Підпис до фото, Один зі слайдів презентації Міністерства оборони про комплексну трансформацію Сил оборони України
Перед тим, як детально пояснювати кожне конкретне рішення в рамках цього етапу реформи, Мстислав Банік наголосив: усі вони значною мірою зосереджені навколо найважливішої постаті у війську – піхотинця-штурмовика.
«Можна скільки завгодно говорити про дрони, наступальні операції тощо, але прапор зрештою ставить піхотинець, і позицію, яку займає ворог, також зачищає піхотинець», – пояснив заступник міністра.
Саме тому найпривабливіші пропозиції в рамках цього етапу реформи в першу чергу стосуються піхоти та штурмовиків, що включає найвище грошове забезпечення та найкращі умови для можливої відстрочки.
Наприклад, контракт для піхотно-штурмових підрозділів передбачає щомісячну заробітну плату у розмірі 300 тисяч гривень, яка загалом може сягати 460 тисяч.
Такі цифри у Міноборони називають «найвищими у світі». Пояснення цьому таке:
«Бути піхотинцем зараз – це найризикованіша робота на фронті: надзвичайно складно дістатися до позицій противника, дуже важко відстежити всіх дронів-спостерігачів, які чатують, аби тебе вбити. Взагалі, найстрашніше зараз – це не перебування на позиціях, а вихід і заходження на них: найбільше людей гине саме на цьому етапі. Саме тому піхота і штурмовики мають право на найкоротший термін служби та найвищу зарплату в українському війську», – зазначив Мстислав Банік.
Однак, там, де виникають значні фінансові ресурси, з’являється і ризик значної корупції. Саме на це звернула увагу BBC News Україна, звертаючись до заступника міністра Федорова.
«Як ви будете точно встановлювати, що десять бійців справді перебували на передовій, а не так, що двоє з них домовилися з командиром підрозділу, залишилися у безпеці, але гроші все одно отримали?» – поцікавилася редакція у заступника міністра.
У відповідь Мстислав Банік пояснив, що для запобігання подібним зловживанням Сили оборони планують впровадити систему Mission Control. Ця система дозволить у режимі реального часу відстежувати навантаження на військовослужбовців та їхнє місцезнаходження на позиціях першої лінії. Проте, є нюанс: на даний момент ця система контролю ще не завершена.
Водночас журналісти також запитали представника міністерства про джерела фінансування для “найвищих у світі зарплат” піхоти та штурмовиків.
«Ми знайшли кошти всередині бюджету Міністерства оборони», – коротко відповів заступник Федорова, відмовившись надати додаткові роз’яснення.
Іноземці
Завдяки «найбільшій у світі» заробітній платі для піхотинців та штурмовиків, Сили оборони планують залучати не тільки українців, але й іноземних добровольців.
«Наша мета – заповнити 30-50% посад штурмовиків та піхотинців іноземцями. Ми говоримо про їх залучення для збереження українських життів», – пояснив таке рішення заступник міністра Мстислав Банік.
За його словами, роботою з такими кандидатами займаються «кілька ТЦК та Центр рекрутингу іноземців». Однак, цю мережу планується розширювати.
«Наша мета – створити можливість, як у 2022 році створювалися ринки з дронами, потім створювалися ринки з НРК (наземними роботизованими комплексами – ред.), коли ми створювали умови, щоб бізнесу було цікаво цим займатися. Зараз ми йдемо тим же шляхом. Суть у тому, що ці компанії повинні провести відбір людей, надати їх нам для спеціальної перевірки, на наявність зв’язків з терористичними угрупованнями, з росіянами тощо», – описав бажану схему залучення іноземців до штурмових підрозділів у Міноборони.
Журналісти звернули увагу заступника Федорова на ризик, пов’язаний із тим, що іноземці, відслуживши шість місяців, можуть спокійно розривати контракти, стверджуючи: «Ми їхали не на таку війну».
«Це проблема, з якою ми зараз стикаємося. У нас багато іноземців, які не знали, що потраплять у гарячу точку, що їх тут чекає, і відповідно, це одна з причин, чому вони розривали контракт. Однак, наша мета в цій реформі – щоб ці люди точно розуміли, що вони їдуть робити і як вони це будуть робити», – зазначив Банік.
Розрив у зарплатах
Незважаючи на загальний оптимізм Міноборони при представленні концепції першого етапу змін у Силах оборони, журналісти поставилися до неї досить критично.
Зокрема, найбільше питань викликала разюча різниця в заробітних платах, які, згідно з новими правилами, залежать від місця та типу служби кожного військовослужбовця.
Автор фото, Міністерство оборони України
Підпис до фото, Один зі слайдів презентації Міністерства оборони про комплексну трансформацію Сил оборони України
Ось лише декілька запитань, які присутні журналісти поставили заступнику міністра:
- «Наскільки, на вашу думку, справедливою є тилова заробітна плата у 30 тисяч гривень для людини, яка служить, наприклад, логістом чи перебуває в тилу у Києві? І що, на вашу думку, можна придбати в Києві за ці кошти?»
- «Існують люди, які захищають наші міста в системі протиповітряної оборони. Чи будуть для них зарплати так само становити 30 тисяч гривень на місяць?»
- «Військові висловлюють скарги, що таке рішення поглиблює розрив у заробітній платі між ними, оскільки штурмовики отримуватимуть 300+ тисяч гривень, тоді як ті, хто забезпечує їх логістику, розвідку та інше для ефективного виконання завдань, матимуть скромніше фінансування. Чи є це справедливим?»
- «Чи є справедливим, що командири корпусів та бригад отримуватимуть менше, ніж штурмовики?»
Чим більше подібних запитань лунало на адресу заступника міністра, тим більш емоційними ставали його відповіді.
У певний момент він навіть згадав про власний бойовий досвід та те, як багато разів йому дивом вдавалося уникнути небезпеки під час численних операцій, тому він добре розуміє тих, хто продовжує нести службу на фронті зараз.
Щодо фінансів, то, за словами Баніка, високих зарплат для всіх поки що не вистачить.
«Нам хотілося б платити більше, але ми виходимо з наявних ресурсів, і, по суті, ми вже збільшуємо цю зарплату на 50%. Дивіться, після Курська моя зарплата становила трохи більше 20 тисяч гривень, і я розумію, наскільки важко прожити на такі кошти. Але потрібно виходити з тих ресурсів, які ми маємо, щоб хоч якось покращити ситуацію», – зазначив заступник Федорова.
СЗЧ
Окрім перегляду заробітних плат військовослужбовців та залучення іноземців до участі у війні на боці України, концепція трансформації Сил оборони також передбачає боротьбу з СЗЧ (самовільним залишенням військової частини – ред.).
«Лише за минулі вихідні ми отримали 80 звернень (про вихід із СЗЧ – ред.), 22 з яких вже погоджені: ці військовослужбовці отримали в застосунку “Армія+” сповіщення “В дорозі”, яке підтверджує, що людина повертається на службу», – повідомили в Міністерстві.
На уточнююче запитання BBC News Україна щодо того, наскільки ця цифра відповідає очікуванням Міністерства, Мстислав Банік відповів, що це – «досить хороший результат».
«Це ті люди, які встигли відстежити новини, відреагувати на звернення, зокрема, президента. Загалом ми очікуємо на повернення десятків людей таким чином», – підкреслив заступник міністра.
За словами Баніка, кожен, хто повертається таким чином із СЗЧ, має 72 години, щоб прибути до нового військового підрозділу, а всі питання, що виникають на цьому шляху, допомагає вирішувати спеціальний кол-центр.
Загалом, співпрацювати з такими особами готові трохи більше 50 підрозділів, які демонструють високі показники за “єБаллами”, бойовою ефективністю або є дроново-штурмовими підрозділами. При цьому, цей список може оновлюватися щомісяця.
Автор фото, Міністерство оборони України
Підпис до фото, Один зі слайдів презентації Міністерства оборони про комплексну трансформацію Сил оборони України
Мобілізація та звільнення з військової служби
На відміну від реформи Сил оборони, яка наразі перейшла до першого етапу, реформа мобілізації все ще перебуває на стадії розробки, і Міністерство не готове розголошувати її деталі.
Під час розмови з заступником міністра Мстиславом Баніком, BBC News Україна згадала, що Михайло Федоров, вступаючи на посаду, обіцяв запустити її вже у травні, але цього не сталося.
«Чому ця реформа настільки затягнулася? Чи тому, що у вас немає спільного розуміння, як це має виглядати? Чи тому, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за, можливо, непопулярні рішення? На якому саме етапі виникла проблема?» – запитала BBC News Україна у заступника міністра.
У відповідь Мстислав Банік зазначив: «Зараз ми доопрацьовуємо всі деталі, щоб зробити все правильно. Чи відбуваються здорові дискусії? Чи можна це назвати непорозумінням між різними вертикалями? Ми всі граємо за одну команду, і у всіх однакова мета. Тому це не про непорозуміння, це про те, що ми дуже уважно до цього ставимося. Тому у всіх цих живих дискусіях народжується те, до чого ми приходимо».
Так само, як і реформа мобілізації, питання звільнення з військової служби залишається відкритим.
«Буде поступове звільнення людей з військової служби, тих, хто воює найдовше, хто провів найбільше часу в армії, для того, щоб ці люди також розуміли, що вони виконали свій обов’язок у цій війні і можуть їхати додому проводити час зі своїми родинами. Але це ближче до кінця року ми будемо опрацьовувати, і деталі по цьому всьому будемо проходити», – підкреслив Мстислав Банік.
Тим часом президент Зеленський очікує, що ефективність нових механізмів змін у Силах оборони можна буде оцінити вже протягом літа.