AIN.UA
З 15 по 19 червня в Парижі вирувала Eurosatory 2026 — найбільша світова виставка оборонної та безпекової галузі. Валерій Красовський, CEO Sigma Software Group та член правління Defence Builder, ділиться своїми враженнями та ключовими висновками з цієї події.
За роки в IT, як співзасновник та CEO однієї з провідних світових технологічних компаній з українським корінням, я відвідав десятки міжнародних виставок і форумів — від CES та Web Summit до AUSA та галузевих експо. Але те, що відбувається нині в оборонних технологіях, має зовсім іншу динаміку.
У 2024 році ми увійшли в оборонний сектор, створивши разом з KSE та Buntar Aerospace екосистему Defence Builder. Вона об’єднує акселератор, фонд та напрямок розвитку виробничих потужностей українських DefTech-команд. Тому цьогорічний Eurosatory я розглядав не лише як відвідувач, а й як людина, яка щодня працює з компаніями, що формують майбутнє галузі.
Ось кілька думок з виставки.
Сусіди, що вчора здавалися неможливими
Переступаючи поріг павільйонів, одними з перших великих стендів бачиш Airbus Defence & Space та національний павільйон України. Ще кілька років тому таке сусідство здавалося б фантастикою. Сьогодні це цілком природно. І це, мабуть, найкраще відображає трансформацію української оборонної промисловості за роки війни.
Фото надані Валерієм Красовським
Масштаби вражають: понад 2 000 компаній з більш ніж 60 країн, десятки національних павільйонів (навіть Австралія!), сотні офіційних делегацій та десятки тисяч фахівців галузі.
Оборона майбутнього — не лише про броню
Звісно, важка техніка нікуди не зникла. Величезні стенди BAE Systems, Rheinmetall, KNDS, Thales, Safran демонструють новітні артилерійські системи, бронетехніку, ППО, командні та логістичні платформи. Європа явно переживає новий цикл переозброєння.
Однак головна тема виставки інша: автономність, штучний інтелект, роботизація та інтеграція найсучасніших AI- та IT-систем із традиційною технікою. Конкуренція вже відбувається не між платформами, а між цифровими екосистемами, які за ними стоять.
Майже кожен павільйон демонструє безпілотні системи, комп’ютерний зір, автоматичне розпізнавання цілей, навігацію без GPS, роботизовані платформи та засоби боротьби з дронами.
Counter-drone: Україна знову попереду
Особливо вразила кількість рішень у сфері боротьби з дронами (counter-drone). Від систем автоматичного виявлення та супроводу цілей до автономних перехоплювачів і навіть спеціальних засобів маскування особового складу від повітряної розвідки та FPV-дронів. Те, що ще кілька років тому здавалося футуристичною концепцією, сьогодні стає серійним продуктом. І саме тут Україна демонструє найбільшу кількість рішень.
Дуже показовою була презентація Ukrainian Council of Defence Industry. Йдеться вже не про наміри, а про реальні виробничі кооперації з Німеччиною, Францією, Данією, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Канадою та іншими. Формується нова оборонна екосистема Європи, і Україна стає її важливою складовою.
Окремо хочу відзначити Flamingo: вразила не лише продукція, а й масштаб представлення — рівень, співмірний із провідними європейськими оборонними гігантами.
Цифри говорять самі за себе
Це відчуття масштабу підтверджується даними. Разом з KSE Institute та Brave1 ми провели одне з найґрунтовніших досліджень українського DefTech-ринку. Ось ключові цифри:
- $6,8 млрд — прогнозований обсяг українського DefTech-ринку у 2025 році. Реальна цифра, ймовірно, вища, оскільки значна частина закупівель відбувається поза офіційною статистикою — через волонтерські фонди та прямі контракти на рівні підрозділів.
- БПЛА (UAV): $6,3 млрд, понад 150 виробників, 30–45 тис. бойових застосувань FPV щомісяця (зростання на 137%).
- Наземна робототехніка: $252 млн — зростання вшестеро за рік.
- Резерв (РЕБ): $220 млн — зростання в 3,1 раза, фактично новий сегмент, створений з нуля за 12 місяців.
- Залучені інвестиції: понад $129 млн у 2025 році (реально більше, деякі угоди укладені з міркувань безпеки).
- Довгостроковий потенціал: $690 млрд — оцінка потенціалу сектору протягом 10 років після війни.
За цими цифрами стоїть проста істина: те, що нещодавно було сукупністю окремих стартапів, сьогодні перетворюється на повноцінну галузь зі своєю динамікою, сегментами та інвестиційною логікою.
Щодня бачимо це в Defence Builder
Багато напрямків, які зараз у центрі уваги Eurosatory, активно розвиваються українськими компаніями:
- Buntar Aerospace створює VTOL-рішення нового покоління, що поєднують вертикальний зліт із дальністю польоту літакового типу.
- MaXon Systems досягли майже 95% автономності у перехопленні повітряних цілей.
- Huless працює над безпілотними системами та зв’язком.
- Sine Engineering розробляє навігацію та комунікації в складних умовах.
- Falcons зосереджені на системах радіоелектронної боротьби (РЕБ) та захисту.
Через Defence Builder вже пройшло понад 25 DefTech-компаній. Вчора відбувся Demo Day третього батчу акселератора, де нові українські команди презентували свої розробки міжнародним інвесторам, виробникам та партнерам. Для мене це найкращий показник швидкості розвитку галузі.
Головний висновок
Ще кілька років тому Україна вчилася у світу. Сьогодні світ вчиться в України. Безпілотники, автономні системи, РЕБ, AI, цифрові поля бою, системи наведення та перехоплення — у багатьох із цих напрямків саме українські компанії створюють найінноваційніші рішення у світі.
Україна задає тренди в Defense Tech. І це чудово видно на Eurosatory 2026.
Порада від Шефа: Коли ви працюєте над інноваційними рішеннями, особливо в умовах обмежених ресурсів, найважливіше — це швидкість і гнучкість. Не бійтеся експериментувати, адаптуватися та вчитися на ходу. Саме ця здатність до миттєвої реакції на виклики робить українські DefTech-компанії такими успішними на світовій арені.
Джерело новини: ain.ua