Фахівці розкрили справжні причини незрозумілого кроку Кремля.
Києво-Печерська лавра / © Associated Press
Святиня, яку в Кремлі десятиліттями називали «духовною колискою» та ключовим центром православ’я, опинилася під прицілом російської зброї. Росіяни здійснили підступний напад безпілотниками на Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Внаслідок ворожого нальоту загорівся та зазнав значних руйнувань історичний Успенський собор.
Про це інформує Bloomberg.
Згідно з інформацією видання, кадри палаючого храму справили ефект вибуху бомби у світовій політиці, і змусили Дональда Трампа суттєво переглянути свою позицію щодо російсько-українського конфлікту.
Які масштаби руйнувань
За офіційними даними Міністерства культури України, ворожі дрони пошкодили щонайменше 19 об’єктів на території архітектурного комплексу. Найбільш суттєвого удару зазнало саме серце Лаври. Наразі фахівці намагаються оцінити масштаби знищення історичної пам’ятки.
«Внаслідок атаки було пошкоджено 19 будівель на території Лаври. Найбільших руйнувань зазнав Успенський собор, де було знищено близько 80% покрівлі. Загальна сума збитків, за попередніми розрахунками, перевищує 500 мільйонів гривень», — повідомили у відомстві.
Особливого цинізму ситуації додає той факт, що Володимир Путін особисто використовував цей об’єкт як основний інструмент своєї пропаганди про «єдиний народ». Під час своїх візитів до Києва він демонстрував особливу шану до монастиря.
«Ми не забули та ніколи не забудемо, що для нас означає Києво-Печерська лавра», — стверджував російський диктатор під час відвідин у 2004 році.
Сьогодні ж його слова перетворилися на попіл разом із дахом собору.
Як відреагувала влада
Президент України Володимир Зеленський невідкладно прибув на місце події, аби на власні очі побачити наслідки російського варварства. Фотографії знищеної перлини архітектури Глава держави особисто продемонстрував лідерам «Великої сімки» (G7) під час саміту, що спричинило хвилю обурення серед західних партнерів.
Не стримував емоцій і відомий архієрей Православної церкви України Олександр Драбинко, який свого часу особисто зустрічав Путіна в Лаврі. На запитання журналістів про те, що б він зробив із російським президентом зараз, єпископ відповів без вагань.
«Я б просто нокаутував його. Після невдач вони почали вважати Україну втраченою. А коли щось втрачено, це потрібно відірвати та знищити», — емоційно наголосив Драбинко.
Тим часом у Москві звично увімкнули режим заперечення дійсності. Російські представники в ЮНЕСКО почали цинічно виправдовуватися, перекладаючи провину на українську протиповітряну оборону.
Символ нищення української культури
Удар по Києво-Печерській лаврі є не поодиноким випадком, а цілеспрямованою політикою Кремля зі знищення української ідентичності. За даними Офісу Президента, масштаб руйнувань релігійних споруд та пам’яток по всій країні вже є катастрофічним.
«Від початку повномасштабного вторгнення постраждало вже 937 культурних об’єктів, серед яких 336 церков, мечетей та синагог», — повідомила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська.
Історія Успенського собору трагічна: у XIII столітті його руйнувала монгольська навала, у XX столітті під час Другої світової війни він був повністю підірваний, а згодом відбудований незалежною Україною. Тепер Росія вписала себе в один ряд із найкривавішими загарбниками людства, піднявши руку на те, що сама ж називала священним.
Обстріл Києво-Печерської лаври — найсвіжіші новини
Вночі проти 15 червня РФ атакувала Києво-Печерську лавру. На території зайнявся дах Успенського собору. Влучання відбулося прямо в Степанівський приділ і сталося сильне займання. Окрім того, у соборі досить сильні пошкодження іконостасу, є пошкодження розписів, фресок, які там зберігаються.
Після атаки РФ у Лаврі терміново евакуювали святині – стародавні ікони, антимінси, а також інші богослужбові предмети, які могли бути знищені.
До слова, уряд України розпочав підготовку до відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври. Прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що найближчим часом із резервного фонду виділять кошти на консервацію та ремонт покрівлі, а також наголосила на залученні міжнародної спільноти до захисту культурної спадщини. До фінансування робіт також готові долучитися український бізнес та меценати.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати