Автор фото, Getty Images/BBC
Підпис до фото, Володимир Путін на тлі Москви в диму – колаж
Українські атаки дронами на Москву та російську нафтову інфраструктуру, звісно, стали однією з центральних тем у західній пресі. Медіа зазначають, що Україна дедалі успішніше переносить бойові дії вглиб Росії, а Володимиру Путіну стає дедалі складніше ігнорувати цю реальність.
Про це, зокрема, пише американська CNN у статті з виразною назвою “Потужні вибухи в Москві руйнують захищений панцир Путіна”.
Вважається, що президент Росії Володимир Путін відірвався від реальності війни, яку він розпочав в Україні.
“Але навіть найнадійніші бар’єри ізоляції навколо глави Кремля вже не можуть врятувати його від звуку повторюваних вибухів лише за 10 кілометрів (від Кремля – ред.)”, – пише автор аналітичної колонки CNN.
Володимир Путін, який у четвер приймав лідерів Південно-Східної Азії на саміті в Казані, досі не висловився щодо атаки на Москву.
Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков через день після атаки безпілотників заявив, що російська протиповітряна оборона відреагувала ефективно.
На думку автора колонки CNN, відео, що поширюються росіянами у соціальних мережах, розповідають дві історії.
Перша стосується протиповітряної оборони столиці – яку долають недорогі, масово вироблені дрони. Колись Україна сама опинилася під ударами таких апаратів, але тепер щоночі завдає удари у відповідь по Росії.
Пошкоджений нафтопереробний завод, палаюча столиця, “нафтовий дощ”, що ллється на її мешканців, можливі перебої з постачанням пального – все це в місті, від наслідків війни яке Кремль тривалий час і наполегливо намагався убезпечити.
Друга історія, пише CNN, – це наростання незадоволення серед мешканців Москви та потенційна політична нестабільність, яку це може спричинити.
Постійне поширення відео у соціальних мережах, яке російська влада намагалася обмежити, демонструє, що спроби контролювати інформацію та захисні механізми виявилися неефективними.
Відколи у травні 2023 року невеликий безпілотник влучив у Кремль, небо над Москвою все частіше перетинають українські апарати. Вони навіть змусили значно скоротити нещодавній парад Перемоги у Москві.
“Серія вражаючих відео, де українські дрони хвилями з’являються над вогнем для повторних атак, знаменує глобальний момент усвідомлення – Кремль дійсно переживає труднощі”, – підсумовує CNN.
Атаки, що відбулися днем раніше, є частиною ширшої української кампанії, спрямованої на підрив нафтової промисловості, доходи якої фінансують російські бойові дії.
Однак, завдаючи ударів з очевидною безкарністю на рівні московської кільцевої дороги, лише за 16 км від Кремля, Україна також надсилає сигнал пересічним росіянам, пише Reuters.
“Одне з найчастіших запитань, яке ставлять сьогодні вранці москвичі: “Що відбувається?”. Я можу відповісти. Ваша країна розв’язала агресивну війну проти нашої. Роками вона вбиває наших людей. Тепер, коли ви знаєте, що відбувається, запитайте Путіна, коли він планує це завершити”, – цитує агентство пост міністра закордонних справ України Андрія Сибіги у соцмережі X.
Київ стверджує, що його удари вглиб території Росії є свідченням того, що він змінює хід війни. І це повідомлення цього тижня Володимир Зеленський передав президенту США Дональду Трампу та іншим лідерам G7 на саміті у Франції.
Від реальності більше не сховатися
Протягом більш ніж чотирьох років війни політичні аналітики та соціологи зазначали, що багато росіян відгородилися від реальності війни, яку Кремль досі називає “спеціальною військовою операцією”, та продовжували жити своїм життям, пише Reuters.
Хоча це не перші українські безпілотники, що з’явилися над Москвою, до цього часу вони майже не порушували повсякденне життя російської столиці з 13 мільйонами мешканців.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Смог над Москвою після ударів по нафтопереробному заводу 18 червня
Однак у четвер по всьому місту виникли серйозні перебої. Авіарейси були призупинені в усіх московських аеропортах, а рух на автомагістралі навколо міста поблизу нафтопереробного заводу зупинився. Аеропорт Шереметьєво, найбільший у Москві, був евакуйований.
В онлайн-чатах москвичі скаржилися на відсутність попереджень, зазначаючи, що сирени не спрацьовували. А жителі передмість розповідали про “нафтовий дощ”, після якого на автомобілях і підвіконнях залишилися плями й маслянисті сліди.
Дефіцит бензину, який спостерігається в Криму та понад 30 регіонах Росії, свідчить про ширший економічний вплив українських атак.
Росія, третій у світі виробник нафти та великий експортер нафти й пального, цього місяця змушена імпортувати пальне морем, повідомили Reuters джерела в галузі.
Влада Москви заявила, що ситуація з паливом у столиці та околицях є “нормальною”, але федеральна антимонопольна служба попросила великого рітейлера пояснити, чому він підвищив ціни на 19% за останній тиждень на найпопулярніший вид бензину.
Для Києва цінність цих атак частково є символічною. Зображення вогню та руйнувань у російській столиці швидко поширюються інтернетом, часто супроводжуючись глузливими коментарями на адресу Москви.
Наступний крок Кремля?
Проте, чи змусять останні події Володимира Путіна змінити свою позицію щодо переговорів?
“Можливо, надто оптимістично вважати, що він обере дипломатію та згортання конфлікту, який, за даними західної розвідки, вже забрав життя пів мільйона його співвітчизників”, – розмірковує автор статті в CNN.
Протягом десятиліть Путін формував образ незворушного, вправного політичного стратега.
Але масштаб катастрофи за межами стін Кремля та на лінії фронту, де українські удари щодня порушують російські логістичні ланцюги та спричиняють дефіцит пального в окупованому Криму, безумовно, повинен впливати на його рішення.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Президент Росії Володимир Путін
Але це може зовсім не означати бажання врегулювання – можливо, навпаки.
“Це момент, коли Путін не може дозволити собі показати слабкість. Це його війна, і вона визначить його долю – як у найближчі роки, так і в історії”, – пише CNN.
Його проблеми на фронті є відчутними, але він може переконати себе, що це просто черговий спад у ході війни, і що незабаром Росія наздожене Україну в сфері дронів і покращить темпи захоплення територій.
Втім, найбільші ризики для Путіна зараз становлять внутрішні чинники.
Минулого тижня він був змушений визнати економічні збитки від українських атак, погодитися, що території захоплюються не так швидко, як він бажає, і терпіти зростання невдоволення через перебої з інтернетом.
Усе це – фактичне визнання реальності з боку Кремля, який у своїх воєнних зусиллях рідко визнавав будь-що, крім повної перемоги.
Існує небагато очевидних практичних шляхів, через які Путін міг би ескалувати ситуацію, не погіршуючи власні проблеми.
Удари по східних країнах НАТО, як дехто попереджає, були б величезним ризиком, враховуючи, що його армія не може перемогти значно слабшого сусіда.
Застосування тактичної ядерної зброї – давній прихований страх деяких аналітиків – загрожує гнівом США, Європи і, можливо, навіть Китаю, і дає мінімальну стратегічну вигоду.
Посилення ударів по Україні? Але Росія вже й так використовує проти України майже все, що має, а застосування потужної ракети “Орешник” обмежене її запасами.
26 років правління Путіна Росією до останнього часу характеризувалися вправним маневруванням, прагматизмом і значною геополітичною вагою.
“Проте наступний крок Москви, поки її горизонт огортає завіса диму, – це знайти спосіб визнати свою слабкість і пристосуватися до неї, не демонструючи нічого, крім сили. Завдання майже нездійсненне – але в системі, яку Путін наполегливо створив у Росії, відповідальність за це лежить виключно на ньому”, – підсумовує CNN.