Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Картина із зображенням Робіна Гуда
Легенда про Робіна Гуда, який відбирав у багатіїв задля бідних, давно стала однією з найупізнаваніших історій світу. Та що, як насправді він був зовсім не таким, яким ми звикли його бачити?
Саме такий погляд пропонує нова кінострічка Майкла Сарноскі "Смерть Робіна Гуда", яка вийде на екрани в червні.
У ній Г’ю Джекман втілює образ легендарного розбійника наприкінці його шляху — втомленого, виснаженого та змушеного осмислювати власне минуле.
Дослідники стверджують, що ця версія є ближчою до середньовічних джерел, ніж та історія, яку ми звикли знати.
Увага: матеріал містить описи жорстокості, які можуть викликати негативні емоції.
Коли сценарист та режисер Майкл Сарноскі розпочинав роботу над своєю новою стрічкою, він показав команді один зі своїх улюблених фільмів – мультфільм від Disney 1973 року. Там Робін Гуд зображений як харизматичний лис у зеленому капелюсі з пером, який весело дурив заможних, аби допомогти нужденним.
Однак, між цим образом та героєм нового фільму – прірва.
У "Смерті Робіна Гуда" Г’ю Джекман грає сивочолого, змученого війнами чоловіка, який стоїть на порозі смерті. Його Робін оглядається на прожите життя й болісно усвідомлює тягар власної слави.
Коли одна з персонажок згадує про шляхетного борця за правду на ім’я Робін Гуд, він не визнає себе цією особою, кажучи про себе у третій особі: "Він не був героєм. Він грабував і вбивав просто тому, що йому це подобалося. І ні з якої іншої причини".
Як не парадоксально, але саме такий Робін Гуд – жорстокий, небезпечний і неоднозначний – значно ближчий до своїх історичних витоків, аніж звичний нам доброчинний герой.
Ким насправді був Робін Гуд
Протягом століть дослідники намагалися встановити, чи був Робін Гуд реальною постаттю. Проте більшість істориків наразі дійшли згоди: за цією легендою навряд чи стоїть одна конкретна особа.
Робіна Гуда породила сама епоха – суспільство з колосальним розривом між заможними землевласниками та знедоленими селянами.
Перші оповіді про нього передавалися усно ще в XII столітті. На письмі вони з’явилися лише через 200 років. І вже тоді Робін Гуд був настільки відомою постаттю, що його можна було назвати справжньою народною знаменитістю.
Щоправда, це був зовсім не той Робін Гуд, якого ми знаємо сьогодні.
Він не був шляхетним сером Робіном із Локслі. Більше того, у ранніх баладах він взагалі не належав до вищих верств суспільства. Там Робін постає йоменом – вільним землеробом, який стояв лише на щабель вище за звичайного селянина.
Не було тоді й леді Меріан. Вона з’явиться в історії лише у XVI столітті.
Так, Робін співчував бідним. Але допомога нужденним ніколи не була його першочерговою метою. Насамперед він виступав проти корумпованих церковних діячів та землевласників, які збагачувалися коштом простих людей.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Перш ніж потрапити на сторінки книг, історія Робіна Гуда майже два століття жила в народних переказах
Історик Емі С. Кауфман називає раннього Робіна Гуда “суперечливим героєм середньовічних легенд” – зухвалим, хитрим і водночас жорстоким авантюристом.
Якщо Дісней у чомусь і вгадав, то саме в цьому: перші балади справді змальовували Робіна надзвичайно хитрим.
Переломний момент настав у XVI столітті.
Король Генріх VIII був палким прихильником Робіна Гуда і навіть іноді з’являвся в образі легендарного розбійника під час урочистостей та театралізованих вистав.
Саме тоді легенда почала стрімко трансформуватися.
За часів Генріха VIII з історій про Робіна Гуда зникли релігійні мотиви. А коли він став популярним серед аристократії, його образ почали поступово переробляти.
Колишній противник аристократів сам перетворився на аристократа.
У літописах того часу Робін Гуд стає шляхетним дворянином, який бореться вже не проти суспільної несправедливості загалом, а лише проти окремих недоброчесних представників влади.
Він більше не кидає виклик усталеному порядку. Навпаки – стає його захисником.
Саме тоді народжується знайомий сюжет про справедливого короля Річарда Левове Серце та підступного принца Джона, який незаконно захопив владу.
Ця історія пережила століття і зрештою лягла в основу мультфільму від Disney, де принц Джон постає жадібним і владолюбним левом.
Автор фото, Alamy
Підпис до фото, Саме диснеївський Робін допоміг закріпити образ сміливого, дотепного і шляхетного героя
У XIX столітті дитяча література сформувала Робіна Гуда як доброго і шляхетного героя, покликаного бути взірцем для наслідування.
А в XX столітті цей образ остаточно закріпив Голлівуд. Особливо після виходу фільму "Пригоди Робіна Гуда" 1938 року, де Еррол Флінн зіграв харизматичного і безстрашного сера Робіна.
Disney лише поставив фінальну крапку.
Два Робіни в одній легенді
Сарноскі зазначає, що ще змалку його дивувала разюча відмінність між Робіном Гудом з мультфільму Disney та героєм старовинних балад.
Особливо його вразила середньовічна балада "Смерть Робіна Гуда", на яку він натрапив пізніше. У ній легендарний розбійник гине зовсім не так, як герой пригодницької стрічки: його вбиває підступна настоятелька монастиря разом зі своїм коханцем.
"Я знав Робіна Гуда з Disney, а потім прочитав цю історію. І мене вразило, як дві настільки різні постаті можуть вважатися однією й тією самою людиною", — пригадує режисер.
У фільмі Сарноскі Робін тяжко поранений після жорстокої сутички. Режисер не приховує брутальності середньовічного світу: в одному з епізодів стріла пробиває голову юнака наскрізь.
Після цього пораненого Робіна доправляють до монастиря, де він намагається одужати від отриманих ран.
Автор фото, A24
Підпис до фото, Новий Робін Гуд у виконанні Г’ю Джекмана ближчий до середньовічних балад, ніж до казкового захисника бідних
Проте Сарноскі свідомо уникає спрощених поділів на добро і зло.
"Я не хотів робити настоятельку просто злою черницею, а Робіна – просто позитивним персонажем", — пояснює він.
Його історія перетворюється на роздуми людини, яка починає шкодувати про власне минуле й намагається зрозуміти, що насправді означає померти гідно.
Повернення справжнього Робіна Гуда
За останнє століття такі складні та неоднозначні інтерпретації з’являлися нечасто.
На екрані Робіна Гуда в різні роки втілювали Дуглас Фербенкс, Кевін Костнер та Рассел Кроу. Майже всі вони відтворювали знайомий образ шляхетного захисника слабких.
Одним з небагатьох винятків став фільм "Робін та Меріен" 1976 року з Шоном Коннері та Одрі Хепберн.
Коннері зображує постарілого Робіна, який сумнівається у власній славі та втомлено згадує роки насильства.
"Я весь час думаю про те, скільки смертей мені довелося побачити".
І ставить собі питання: заради чого все це було?
Саме такі роздуми роблять сучасні переосмислення легенди напрочуд актуальними.
В Україні в радянські часи масовому глядачеві міф про романтичного Робіна Гуда представили у фільмі "Стріли Робіна Гуда", пісні до якого написав і виконав Володимир Висоцький. Іноземні стрічки тоді в СРСР були малодоступні.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, У голлівудських екранізаціях Робін Гуд зазвичай поставав шляхетним героєм
На думку історика Емі Кауфман, сучасний світ дедалі більше нагадує пізнє Середньовіччя: влада концентрується в руках вузького кола осіб, а суспільство знову повертається до питань справедливості, привілеїв та нерівності.
Сарноскі звертає увагу ще на одну цікаву деталь.
На його думку, легенди можуть бути потужним інструментом впливу.
Робін Гуд використовує їх, аби надихати людей та гуртувати навколо себе прихильників.
Настоятелька ж бачить у них інше призначення – допомагати людям долати біль та знаходити розраду.
І чи не нагадує це сучасний світ?
"Ми буквально живемо всередині безкінечного потоку історій, які створюють соцмережі, інтернет та медіа, — каже режисер. — Ми надто швидко ділимо людей на своїх і чужих, на героїв і лиходіїв. Хоча реальне життя майже завжди перебуває десь посередині".
Та хоч яким переконливим не був би новий, похмурий Робін Гуд, навряд чи він зможе витіснити звичний образ.
"Не всім подобається, коли руйнують їхні улюблені казки, — говорить Емі Кауфман. — Робін Гуд давно став чимось на кшталт Санта-Клауса. Він символізує значно більше, ніж первинна легенда".
Можливо, саме в цьому і криється секрет його безсмертя.
Робін Гуд давно перестав належати історії.
Відтепер він належить міфу.