Американський Сенат прийняв резолюцію, яка зобов’язує президента Дональда Трампа вивести американські підрозділи з конфлікту проти Ірану. Раніше цього місяця подібний документ був схвалений Палатою представників.
Про це повідомили інформаційні агентства Reuters та телеканал CNN.
Сенат проголосував за резолюцію щодо повноважень у веденні війни 50 голосами проти 48. Документ підтримали четверо республіканців та майже всі демократи. Двоє сенаторів від Республіканської партії утрималися від голосування.
Вперше з моменту прийняття Закону про повноваження у веденні війни 1973 року обидві палати Конгресу висловилися за резолюцію, яка вимагає виведення американських збройних сил з зони бойових дій. Операція, що проводилася за участі США та Ізраїлю проти Ірану, розпочалася 28 лютого.
Це вже десяте голосування Сенату цього року щодо повноважень у веденні війни стосовно Ірану. Демократи багаторазово виносили подібні питання на голосування в обох палатах, і в останні тижні їхня кампанія здобувала все ширшу підтримку серед республіканців.
Коли резолюцію 3 червня схвалила Палата представників, Трамп назвав чотирьох республіканців, які проголосували за документ, показушниками та звинуватив їх у непатріотичності. Він опублікував цю думку на платформі Truth Social.
Ймовірно, голосування матиме лише символічний характер і не призведе до практичних змін, однак воно стало відчутною невдачею для Трампа, який донедавна користувався майже одностайною підтримкою республіканців у Конгресі. Наразі адміністрація готується запитувати у Конгресу виділення значних коштів на фінансування конфлікту.
Напередодні проміжних виборів у листопаді дедалі більше республіканців відходять від позиції президента з окремих питань. Результати цих виборів визначатимуть, чи збереже партія контроль над Конгресом. Згідно з даними опитування Reuters/Ipsos, лише чверть американців вважають, що війна з Іраном була виправданою, а більшість висловлює сумніви щодо довготривалості перемир’я з Тегераном.
Адміністрація Трампа активно працює над укладенням мирної угоди з Іраном. Підтримка резолюції в Конгресі спрямована на те, щоб стримати президента від відновлення військових дій, які, за його попередніми заявами, могли бути відновлені, якщо переговори зайдуть у глухий кут.
Оскільки це паралельна резолюція, вона не потребує підпису президента і не має законодавчої сили. Білий дім наполягає на неконституційності Закону про повноваження у веденні війни, а отже, його необов’язковості. Представник Білого дому заявив, що голосування в Сенаті не має значення, оскільки резолюції не передаються президенту, додавши, що документ був ухвалений лише через відсутність двох республіканців. За його словами, резолюція вимагає виведення військ з бойових дій, які припинилися з моменту перемир’я 7 квітня.
Юридичні експерти вважають, що питання конституційності Закону про повноваження у веденні війни, найімовірніше, буде вирішуватися в судових інстанціях. Раніше жодна резолюція щодо повноважень у веденні війни не проходила через обидві палати Конгресу, а згідно з рішенням Верховного суду 1983 року, для юридичної сили такий документ має бути поданий на розгляд президента для підпису або накладення вето.
Конгресмен від Нью-Йорка Грегорі Мікс, який був ініціатором резолюції в Палаті представників, висловив думку, що документ є обов’язковим до виконання, і він має намір використати всі правові інструменти для забезпечення його дотримання адміністрацією.
Військова операція Ізраїлю та США проти Ірану
28 лютого Ізраїль здійснив атаку на столицю Ірану, Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп оголосив про початок американськими військовими “великої бойової операції” проти Ірану з метою “усунення безпосередніх загроз з боку іранського режиму”. Він звинуватив іранську владу у “фінансуванні та підготовці” бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку, а також угруповання ХАМАС у Палестині. За його словами, метою військової операції є “знищення іранської ракетної промисловості та флоту”, а також “забезпечення неможливості дестабілізації світової ситуації”.
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив про запуск ракет та безпілотників у напрямку Ізраїлю, а також про атаки на американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Європейський Союз підтвердив свою “непохитну прихильність до гарантування безпеки та стабільності регіону” на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський висловив думку, що було б справедливим надати іранцям можливість позбутися “терористичного режиму та забезпечити безпеку для всіх народів, які постраждали від іранських атак”.
28 лютого Трамп повідомив про смерть верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство Ісламської Республіки (IRNA).
1 березня КВІР оголосив про початок “найбільш руйнівної наступальної операції в історії Ісламської Республіки” проти Ізраїлю та “американських терористичних баз”. Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів і пригрозив у відповідь “дуже жорстоким ударом”.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва в Ірані, зазначивши, що вже має кілька кандидатур на роль “гідного лідера”. 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина загиблого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп оголосив про призупинення знищення іранських енергетичних об’єктів до 6 квітня. Однак через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив термін на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вдатися до інших заходів, які мали б руйнівні наслідки для іранців і спровокували б небезпечну реакцію в усьому регіоні.
6 квітня Іран представив США та Ізраїлю окремий 10-пунктний план щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився тимчасово припинити бомбардування Ірану та відкласти “нищівну атаку” на два тижні за умови розблокування Ормузької протоки. Він зазначив, що припинення вогню буде взаємним, а 10-пунктна пропозиція Ірану є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечне проходження через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливе “за умови координації з іранськими збройними силами та з урахуванням технічних обмежень”.
1 травня глава Білого дому повідомив Конгресу, що бойові дії між США та Іраном, розпочаті 28 лютого, припинилися. При цьому американські військові підрозділи залишатимуться в регіоні.
23 травня Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння стосовно миру з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка, зокрема, передбачає відкриття Ормузької протоки.
18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на завершення конфлікту на Близькому Сході. Підписання відбулося в дистанційному форматі.
Згідно з документом, США та Іран зобов’язуються негайно припинити всі військові операції, включаючи бойові дії на території Лівану, а також утримуватися від застосування сили чи погроз один одному в майбутньому. Проєкт передбачає укладання остаточної угоди протягом 60 днів.
22 червня Іран і США узгодили дорожню карту, яка має привести до фінальної угоди протягом 60 днів. Про це за підсумками першого раунду переговорів у Швейцарії заявили посередники — Катар і Пакистан.
Source: suspilne.media