Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Фото ілюстративне
Бойові дії в Україні розгортаються не лише в окопах, на артилерійських позиціях чи в небі, де щоденно працюють дрони. На тимчасово окупованих територіях існує ще один, невидимий фронт.
Його воїни – це українські патріоти в тилу ворога, які збирають розвідувальну інформацію, відстежують пересування російських сил, допомагають націлювати удари безпілотників та діють в умовах, де навіть патріотичний напис на стіні може призвести до позбавлення волі або загибелі.
Про механізми функціонування цього прихованого опору та причини, чому ключовою силою стали жінки, детально розповідає видання The Atlantic у своєму розлогому репортажі.
Питання боротьби на окупованих територіях також висвітлюють Reuters та аналітики Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS).
Від відкритого протесту до підпільної боротьби
У початковий період повномасштабного вторгнення опір на окупованих землях виявлявся відкрито. Люди виходили на вулиці з національними стягами, співали гімни та демонстрували своє неприйняття окупації.
З часом ситуація кардинально змінилася.
Співрозмовник The Atlantic, Дмитро, який з перших днів вторгнення РФ працює в підпіллі на захопленій частині Херсонщини, згадує, що тоді багато хто “йшов на шалені ризики”, оскільки мало хто вірив у тривале перебування росіян.
Однак окупаційна влада поступово посилювала свій контроль. Нині будь-який прояв підтримки України може закінчитися затриманням, катуваннями та навіть смертю.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Український прапор поверх символу Z у Херсоні під час окупації
Петро Андрющенко, координатор підпілля в Маріуполі, повідомив виданню, що навіть графіті на підтримку України може коштувати людині життя.
"Навіть при ретельній маскуванні, ваше пересування може бути відстежене, і ваше місце проживання буде встановлено", — зазначив він.
Згідно зі свідченнями учасників спротиву, російські спецслужби запровадили розгалужену систему відеоспостереження та контролю, а перевірки та допити стали невід’ємною частиною життя на окупованих територіях.
В результаті, рух опору трансформувався: від символічних дій він перейшов до розвідувальної діяльності.
Флірт як зброя
У статті The Atlantic український розвідник Сергій ділиться досвідом, як протягом кількох місяців він вдавав із себе самотню жінку у WhatsApp, ведучи листування з чеченським командиром Ахмадом, який служив на півдні України.
Їхні розмови стосувалися особистого життя, війни та майбутніх планів. Згодом Сергій попросив свого співрозмовника надіслати фотографію.
На знімку було зображено не лише самого військового, але й карту частини, що висіла на стіні позаду нього.
Невдовзі за вказаними координатами було завдано українського удару.
Командир Сергія зі сміхом пригадує: "Сергій мав неперевершений хист до флірту. Хлопці з нашої команди навіть почали просити в нього порад щодо знайомств".
Учасники підпілля стверджують, що подібні операції стали вагомою складовою розвідувальної діяльності. Російські військовослужбовці нерідко виступають джерелом цінної інформації, навіть не усвідомлюючи цього.
Телефони, стеження і посібники ЦРУ
Однією з найбільших перешкод для підпільників стала російська система цифрового контролю.
Як зазначає The Atlantic, мобільні пристрої, що продаються на окупованих територіях, оснащені програмним забезпеченням під назвою "Друг", розробленим російськими спецслужбами.
За словами учасників руху опору, ця програма збирає дані про геолокацію користувача, його фотографії та комунікації.
Саме тому для комунікації підпільники використовують телефони, які таємно доставляються з підконтрольних Україні територій. Іноді такі пристрої перевозять складними логістичними шляхами, а в критичних ситуаціях — навіть за допомогою дронів.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Для учасників спротиву телефон — це, і зброя, і смертельний ризик
Переважна більшість учасників руху опору не мають професійної розвідувальної підготовки і навчаються вже безпосередньо під час виконання завдань.
За словами Дмитра, серед найпопулярніших методичок у херсонському підпіллі — старі посібники ЦРУ часів холодної війни.
"Ваше ЦРУ було майстром подібних операцій. Ви, хлопці, вміли отримувати потрібну інформацію за допомогою флірту", — цитує його The Atlantic.
Чому саме “відьми”?
Особливу увагу видання приділяє ролі жінок.
За інформацією учасників руху опору, саме вони становлять основу багатьох розвідувальних мереж на окупованих територіях.
Жінки працюють у навчальних закладах, медичних установах, адміністративних структурах і часто мають доступ до інформації, яку іншим отримати набагато складніше.
Деякі з них співпрацюють з організаціями, що доставляють гуманітарну допомогу російським підрозділам. І кожна така поїздка сприяє збору важливих розвідданих.
Автор фото, Getty Images
Не випадково багатьох учасниць підпілля називають "відьмами".
Леся Оробець, колишня народна депутатка України, пояснює, що термін "відьма" походить від дієслова "відати", що означає “знати”.
"Відьми були мудрими. Вони розуміли таємниці світу навколо. В Україні відьом шанували за їхні знання", — зауважує вона у коментарі виданню.
На думку Оробець, саме такі "відьми" нині стали одними з найнебезпечніших супротивників російських військ на окупованих землях.
Підпілля як частина стратегії
Зібрана підпільниками інформація безпосередньо впливає на розвиток подій на фронті.
Ігор Кравченко, командир підрозділу безпілотників з позивним "Рам", розповів The Atlantic, що значна частина ударів по російських об’єктах на окупованих територіях здійснюється на основі даних, отриманих від руху опору.
За його словами, від моменту передачі координат до удару по особливо важливій цілі іноді минає лише кілька годин, а в певних випадках — ще менше.
Про те, що опір на окупованих територіях залишається важливою складовою української стратегії, пише не тільки The Atlantic.
Аналітики Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) зазначають, що опір стає менш помітним, але не менш активним.
Про боротьбу в окупації також нагадує Reuters. Агентство повідомляє, що навіть через роки після захоплення таких міст, як Маріуполь, Україна продовжує завдавати ударів по російській логістиці та військовій інфраструктурі на окупованих територіях.
Співрозмовники Reuters називають це частиною тривалої кампанії, спрямованої на послаблення контролю Росії над захопленими регіонами.