Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Українські військові на полігоні – фото ілюстративне
Україна розслідує серйозний скандал, пов’язаний із 425-м окремим штурмовим полком “Скеля”, який звинувачують у жорстокому поводженні з військовослужбовцями та випадках смертей серед новобранців, що не пов’язані з бойовими діями.
Цей інцидент набув широкого розголосу після публікації детального розслідування видання “Бабель”, де були зібрані свідчення про тортури та неналежне ставлення до бійців у полку.
Керівництво підрозділу відкидає більшість звинувачень, наголошуючи на необхідності ретельного розслідування, яке вже розпочало Державне бюро розслідувань.
Командир полку, підполковник Юрій Гаркавий, був тимчасово відсторонений від виконання обов’язків на час проведення перевірок за результатами розслідування “Бабеля”. Наразі правоохоронні органи проводять роботу всередині підрозділу.
Розглянемо деталі цієї резонансної справи, що стосується елітного полку Збройних сил України.
Розслідування “Бабеля”
425-й окремий штурмовий полк “Скеля” є одним із наймолодших, але водночас і найвідоміших штурмових формувань Сухопутних військ України.
Цей підрозділ був сформований навесні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Спочатку він функціонував як розвідувально-штурмовий батальйон, що складався переважно з добровольців. Назва “Скала”, яка згодом була змінена на “Скеля”, походить від позивного його командира — підполковника Юрія Гаркавого.
“Скеля” здобула репутацію елітного штурмового підрозділу, який часто називають “полками Сирського”. Такі формування нерідко отримують особливі бойові завдання від Головнокомандувача ЗС України і слугують його ударним резервом.
Восени 2022 року “Скеля” першою увійшла до звільненого Ізюма, брала участь у боях за Бахмут, під Авдіївкою та на Покровському напрямку.
Проте останнім часом підрозділ опинився в центрі кількох гучних скандалів.
Ще навесні з’явилися окремі публічні звинувачення на адресу полку щодо значних втрат та методів командування, але найбільший резонанс викликало масштабне журналістське розслідування видання “Бабель”, опубліковане 23 червня. Воно й стало підставою для офіційних перевірок.
Автор фото, фейсбук СКЕЛЯ 425
Підпис до фото, Американський актор Шон Пенн з командиром полку Юрієм Гаркавим
Журналісти видання поспілкувалися з родичами, чинними та колишніми військовими, і встановили щонайменше 26 смертей новобранців, не пов’язаних із бойовими діями, за кілька місяців.
Згідно з даними видання, більшість цих новобранців померли незабаром після мобілізації через пневмонію, серцево-судинні захворювання та інші хвороби. Родичі частини загиблих вказують на можливу неналежну медичну допомогу та окремі випадки насильства.
Деякі свідки, з якими спілкувалися журналісти, стверджують, що в полку практикували тортури та фізичне знищення людей. За їхніми словами, жорстоке поводження переважно стосувалося військовослужбовців із залежністю від наркотиків, яких було мобілізовано. Однак, як зазначає журналістка Катерина Лихогляд, серед померлих більшість не мали залежностей.
Видання “Бабель” зокрема розповідає історію 35-річного Олександра Семенова, який у січні 2026 року звернувся до лікарні в Кропивницькому з ознаками побиття та катувань.
На відео, зафіксованому лікарями, він розповів, що втік з 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, де зазнав знущань, побоїв, його прив’язували до квадроцикла і тягли по землі. Він також заявив, що був свідком щонайменше дев’яти самогубств у підрозділі, коротко описав обставини та назвав ім’я одного з померлих. Через кілька днів Семенов помер у лікарні. Офіційна причина смерті – пневмонія.
Інший співрозмовник “Бабеля”, Олександр Жикін, згадав про “Курник” – неформальну назву розподільчого пункту “Скелі”, куди одразу направляли новоприбулих мобілізованих. За словами Жикіна, новобранців супроводжували під прицілом автоматів як до туалету, так і до їдальні, їх били, ображали та змушували виконувати фізичні вправи, як-от присідання чи стійка в планці.
Ще один анонімний співрозмовник розповів про карцери, куди, нібито, відправляли військових за відмову виконувати певні накази. За його словами, одночасно там могло перебувати від шести до семи осіб, щонайменше четверо з яких – у стані абстиненції (“ломки”).
Реакція полку
Керівництво “Скелі” оперативно відреагувало на розслідування, відкинувши більшість висунутих звинувачень.
У полку підтвердили 25 із 26 випадків небойових смертей, згаданих журналістами.
Про це повідомив начальник групи цивільно-військового співробітництва “Скелі” Андрій Сурай під час онлайн-пресконференції.
“Із цих 26 осіб, згаданих як померлі під час небойових подій, одного ми взагалі не ідентифікували. Це особа, яка не має відношення до нашої частини. Тому ми не можемо підтвердити всі 26 фактів, говоримо про 25”, – цитує його “Укрінформ”.
У полку заявили, що матеріал “Бабеля” “піднімає низку серйозних питань”, які потребують ретельного вивчення та перевірки.
“Наша позиція проста: кожен випадок має бути розглянутий індивідуально. Усі висновки повинні ґрунтуватися на встановлених фактах, документах, результатах перевірок та офіційних процедурах”, – йдеться в заяві підрозділу на Facebook.
Водночас у “Скелі” вважають, що журналісти видання звузили історію полку до кількох трагічних інцидентів.
Зокрема, вони наголосили, що з 26 згаданих у матеріалі смертей, 18 сталися в лікувальних закладах або дорогою до них, а причини пов’язані з “хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих”.
“Ми не стверджуємо, що такі свідчення автоматично є неправдивими. Однак вважаємо, що вони потребують особливо ретельної перевірки і не можуть розглядатися як незаперечний доказ без підтвердження фактами, документами та результатами офіційних розслідувань”, – додається в заяві.
Керівництво полку також підкреслило свою готовність до максимальної співпраці з правоохоронцями та іншими уповноваженими структурами.
Водночас речник полку Олексій Братущак заявив, що штурмовий полк “Скеля” не застосовує жорстоких методів поводження з особовим складом.
Під час онлайн-конференції, яку цитує “Цензор.НЕТ”, Братущак прокоментував, зокрема, інформацію про бетонні ями, в які, як стверджував один із військових “Скелі”, взимку саджали новобранців.
Братущак заперечив, що командування використовує подібні методи.
“На сьогоднішній день жодних ям у нас немає. Я особисто, ще коли був журналістом років десять тому, робив матеріали про подібні випадки… Позиція командира: жодних ям або подібних місць утримання військовослужбовців в “Скелі” бути не повинно”.
Щодо звинувачень у побиттях та катуваннях, Братущак закликав військових, які мають відповідну інформацію, звертатися до правоохоронців та військового омбудсмена.
“Так само це стосується і прив’язування до стовпа наручниками. Якщо це мало місце, повинно бути розслідування, яке встановить, підтвердить або не підтвердить факт… Якщо травми завдані внаслідок побиття, і це сталося в нашій військовій частині, значить, той, хто побив, повинен нести покарання”, – зауважив військовий.
Автор фото, фейсбук Олексія Братущака
Підпис до фото, Речник штурмового полку "Скеля" Олексій Братущак
Водночас начальник групи цивільно-військового співробітництва полку Андрій Сурай в ефірі “Радіо Свобода” 23 червня повідомив, що щодо двох випадків із 26 наразі триває слідство.
За одним із них є підозрюваний, якого “передали, і він зараз перебуває під вартою”. Андрій Сурай наголосив, що полк “зацікавлений у тому, щоб слідство тривало”.
Андрій Сурай також прокоментував обставини втечі Олександра Семенова, історію якого опублікували журналісти “Бабеля”. За словами Андрія Сурая, Семенов став “ухилянтом від військової служби” (“СЗЧ”) “під час переміщення”.
Сурай також висловив сумнів щодо заяв бійця про те, що він був свідком дев’яти самогубств за чотири дні.
“Він говорив про те, що за його присутності сталося дев’ять самогубств. Єдине прізвище, яке він назвав, дійсно стосувалося самогубства. І це самогубство зареєстровано. Була викликана поліція. Поліція оглянула місце події та встановила, що дійсно людина вкоротила собі життя, на жаль. Але жодних інших восьми випадків у нас немає”, – заявив військовий в інтерв’ю “Радіо Свобода”.
Позиція Сухопутних військ
У четвер, 25 червня, у своєму Telegram-каналі Сухопутні війська ЗСУ прокоментували ситуацію.
Позиція командування була виваженою. Там заявили, що інформація, викладена в публікаціях, потребує не емоційних оцінок чи формальних коментарів, а належної правової перевірки.
У повідомленні зазначено, що за наведеними фактами вже працюють уповноважені органи, які мають встановити обставини, відповідальних осіб та надати правову оцінку подіям.
Командування також звертає увагу на те, що частина оприлюдненої інформації стосується подій, які, за повідомленнями ЗМІ, могли статися приблизно пів року тому. Тому збір, аналіз та перевірка матеріалів потребують часу.
“Жодна бойова необхідність, інтенсивність підготовки чи репутація бойового підрозділу не можуть бути підставою для приниження, насильства, неналежного поводження або байдужості до життя і здоров’я військовослужбовців”, – наголошується в заяві Сухопутних військ.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Тренування українських військових на полігоні – фото ілюстративне
Вони також закликали військовослужбовців, їхні родини та потенційних свідків повідомляти про будь-які факти насильства, неналежного поводження, приховування травм чи відмову в медичній допомозі правоохоронцям, військовому омбудсмену або на гарячу лінію командування Сухопутних військ.
Генеральний штаб ЗСУ повідомив у коментарі “Бабелю”, що командира штурмового полку Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обов’язків на час перевірок.
Про порушення в полку було відомо раніше
Як з’ясувалося після того, як скандал набув розголосу, факти правопорушень у полку фіксувалися й раніше. У ДБР відкрито два кримінальних провадження за фактом перевищення повноважень із застосуванням фізичної сили. Про порушення також було відомо військовій омбудсманці.
Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сап’ян у коментарі “Ми Україна” зазначила, що факти правопорушень фіксувалися за повідомленнями родичів.
“Було відкрито два кримінальних провадження за фактом перевищення повноважень із застосуванням фізичної сили. Вони тривають до судового розслідування на сьогоднішній день, а після того, як з’явився матеріал у медіа, ДБР зареєструвало кримінальне провадження”, – зазначила речниця.
Омбудсманка Ольга Решетилова раніше розповіла, що ще у червні 2025 року її офіс разом із фахівцями Військової служби правопорядку виявили групу інструкторів, які організовували знущання на полігонах. Їх відсторонили від роботи з особовим складом, але результатів розслідування досі немає.
“Спочатку був побитий журналіст, який був переведений на службу до 425 ОШП, потім побитий капелан суміжної бригади, потім ціле управління батальйону, який переформували в 425 ОШП. І якщо перші два випадки ще можна було трактувати як непорозуміння і конфлікти… то після побиття комбата та начальників служб батальйону стала очевидною системність”, – написала Решетилова у Facebook.
За словами омбудсманки, з полку забрали 22 військовослужбовців, які дали свідчення про побиття, підтверджені поліграфом.
Вона також розповіла, що хоча вдалося виявити інструкторів, які чинили знущання на полігонах, керівництво ВСП не вжило відповідних заходів. Винних не притягнули до відповідальності та не запобігли протиправним діям у майбутньому.
Автор фото, Фейсбук Ольги Решетилової
Підпис до фото, Військова омбудсманка України Ольга Решетилова
За результатами перевірки ВСП було призначено службове розслідування, але його висновки досі не оприлюднені.
Омбудсманка зазначає, що переконала командира 425-го ОШП не допускати до роботи з військовослужбовцями осіб, які систематично вчиняють порушення. Її офіс також змусив керівництво забезпечити військовослужбовцям регулярний зв’язок з рідними.
Омбудсманка також повідомила, що зустрічалася з новопризначеним Генеральним прокурором Русланом Кравченком.
Вона та її перший заступник Руслан Циганков неодноразово наголошували на необхідності розслідувань щодо “Скелі”. Загалом до правоохоронних органів було подано п’ять заяв про злочини у штурмовому полку.
24 червня Державне бюро розслідувань повідомило, що розпочало досудове розслідування можливих порушень прав військовослужбовців та перевищення повноважень у штурмовому полку “Скеля” після оприлюднення інформації у ЗМІ.
Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу, що стосується перевищення влади чи службових повноважень військовою службовою особою в умовах воєнного стану, якщо це призвело до тяжких наслідків.
На можливі порушення в полку також відреагував уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. Він заявив, що перевіряє можливі випадки катувань військовослужбовців у 425-му ОШП “Скеля” і провів розмову з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
Суспільний резонанс
Скандал навколо можливих порушень у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля” викликав значний суспільний резонанс та численні коментарі.
Колишній військовий та адвокат Масі Найєм зазначив, що пояснення полку щодо розслідування “Бабеля” не спростовують фактів, наведених журналістами.
“Ці пояснення більше схиляють до недовіри”, – написав він у своїй колонці для NV.
На його думку, місце смерті військових (у лікарні чи дорогою до неї) не виключає можливих попередніх порушень чи ненадання допомоги.
Значна частина заяви присвячена тому, що свідки, нібито, були схильні до ухилення від військової служби, порушували дисципліну або не хотіли служити. Однак, як стверджує адвокат і правозахисник, дисциплінарний статус людини не доводить, що вона бреше.
Наєм також підкреслює, що бойові заслуги підрозділу не можуть слугувати аргументом у дискусії про можливі зловживання чи ставлення до військових.
“Я в заяві не знайшов відповіді на запитання, які у мене виникають: скільки службових розслідувань проведено; скільки фактів підтвердилося; скільки осіб притягнуто до відповідальності; які саме зміни вже впроваджено після звернень військового омбудсмена”, – підсумував він.
В Україні вже були відомі випадки, коли командирів звинувачували в насильстві щодо підлеглих. Наприкінці минулого року журналісти зібрали докази зловживань, кумівства та знущань над солдатами у 211-й понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ.