За колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка сплачено повну суму застави, що становить 150 мільйонів гривень. Його звинувачують у розкраданні коштів в Енергоатомі.
Про це інформує видання "Схеми".
Згідно з даними видання, ще дві приватні компанії внесли 45 мільйонів доларів застави за Германа Галущенка.
Це "Пелет Сервіс" – 4 мільйони та "Гірант Констракт" – 41. Раніше "Гірант Констракт" сплатила 46 мільйонів гривень застави за Галущенка 26 червня.
Адвокат Германа Галущенка підтвердив для Суспільного, що повну суму застави за ексміністра внесено.
26 червня за Германа Галущенка було сплачено 105 мільйонів застави. Цю частину коштів внесли три компанії: ТОВ "Тетрас оптіма", ТОВ "Гіран констракт" та ТОВ "Скайт рітейл".
15 лютого Галущенка було затримано під час спроби перетнути державний кордон. 16 лютого стало відомо, що працівники НАБУ і САП повідомили експосадовцю про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — "створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній" та "легалізація майна, отриманого незаконним шляхом". Слідство стверджує, що він пов’язаний з операцією "Мідас", яка стосується розкрадання коштів в Енергоатомі.
17 лютого Вищий антикорупційний суд помістив Галущенка під варту до 15 квітня з можливістю внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень. Ексміністр заявив, що не задоволений сумою застави і планує подати апеляцію на рішення суду. Щодо цього рішення обидві сторони процесу подали апеляційні скарги. Захист просив пом’якшити запобіжний захід, а прокуратура вимагала заставу у розмірі 425 мільйонів гривень.
Як повідомляв Центр протидії корупції, 12 червня ВАКС продовжив термін тримання Галущенка під вартою, але зменшив розмір застави до 150 мільйонів гривень.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року НАБУ заявило про проведення масштабної операції "Мідас" з викриття корупційних схем у сфері енергетики. У рамках цієї операції відбулося понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% від вартості контрактів Енергоатому у вигляді "відкатів". Ці платежі здійснювалися контрагентами компаній, які їм нав’язували учасники схеми.
У НАБУ стверджують, що кошти "відмивалися" у так званих бек-офісах, розташованих у центрі Києва. Приміщення належали родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача. За даними слідства, загальна сума коштів, яку підозрюваним у справі вдалося "відмити", становить 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ опублікувало записи розмов учасників справи з кодовими іменами, і згодом було встановлено їхню особу. Основними фігурантами справи є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове ім’я "Карлсон", та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони залишили країну незадовго до проведення обшуків. Згодом проти них було запроваджено санкції та оголошено в розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що у справі щодо корупції в енергетиці були зафіксовані чотири міністри українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводилися обшуки.
12 листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко внесла до Верховної Ради постанову про його звільнення, а також про звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Колишній міністр економіки України у 2019–2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив про свій вихід з наглядової ради Енергоатому. Згодом прем’єр-міністерка Свириденко заявила, що уряд розпочинає перезапуск діяльності Енергоатому. Першим рішенням стало розформування наглядової ради компанії. Новий склад мали обрати до кінця 2025 року.
Source: suspilne.media