Автор фото, Gavriil Grigorov/EPA/Shutterstock
Володимир Путін надав розгорнуте інтерв’ю журналісту ВДТРК Павлу Зарубіну, яке транслювалося пізно ввечері в неділю.
Зарубін вважається одним із провідних репортерів, що працюють на Кремль, і спеціалізується на висвітленні діяльності президента Росії.
Путін скористався звичним для нього форматом, щоб висловитися щодо низки актуальних питань, які він раніше вже обговорював: про дефіцит пального в Росії та окупований Крим, про успіхи Збройних сил України на фронті та перспективи мирних перемовин з Україною, а також про підсумки саміту в Анкориджі та його зустріч із білоруським президентом.
Деякі заяви Путіна виявилися суперечливими тим, що раніше говорили інші офіційні особи.
"Ми зараз спостерігаємо певний дефіцит"
Однією з ключових тем 25-хвилинної розмови Володимира Путіна з Павлом Зарубіним став дефіцит бензину та іншого моторного палива.
Багато російських регіонів відчувають дефіцит вже не перший тиждень, після того як Збройні сили України почали регулярно завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах та іншій паливно-енергетичній інфраструктурі, навіть на сотні кілометрів від українського кордону.
Напередодні виходу інтерв’ю, ввечері неділі, президент Росії провів нараду, присвячену ситуації з пальним, що є нетиповим часом для подібних заходів.
За підсумками цієї наради Путін у спілкуванні з Зарубіним визнав, що в Росії "ми зараз спостерігаємо певний дефіцит" пального, хоча й "не критичний".
Він пов’язав це з атаками українських безпілотників на російські НПЗ, зазначивши, що удари ЗСУ "створюють проблеми, це очевидно" і що "збитки є" (цитується за інформацією з сайту Кремля).
У Криму та Севастополі, де через дефіцит пального спочатку було запроваджено повну заборону на його продаж громадянам, а потім обмеження та продаж за QR-кодами й талонами, запас пального складає "кілька днів", повідомив Путін.
Постачання будуть нарощуватися "і землею, і морем", пообіцяв він, не уточнивши, як саме це буде реалізовано, враховуючи регулярні атаки на бензовози, заборону на рух цистерн Кримським мостом та обмежену пропускну спроможність поромів у Керченській протоці.
Однак загалом по Росії "всі пошкоджені енергетичні об’єкти відновлюються досить оперативно, все функціонує з великим запасом міцності", заявив Путін, не надавши конкретних термінів. Гасіння пожеж, спричинених атаками українських дронів на НПЗ, зазвичай триває щонайменше добу.
Для вирішення проблеми дефіциту пального необхідно "швидше виходити з ремонтів (НПЗ – Ред.), налагоджувати необхідний обсяг імпорту та надійно прикривати (НПЗ – Ред.)" за допомогою протиповітряної оборони. Це вимагає вдосконалення засобів ППО та збільшення їх виробництва, вважає Путін, але все це потребуватиме часу.
"Рятувати київський режим у наші плани не входить"
Атаки на російський паливно-енергетичний комплекс розглядаються як спроба не лише спричинити паливну кризу, але й "примусити Росію призупинити хоча б на короткий час наступ наших військ і створити умови для початку переговорного процесу на вигідних для себе, тобто для нашого противника, умовах". Однак цього не станеться, заявив Путін.
Удари вглиб території Росії не впливають на ситуацію на фронті, стверджує він.
На початку червня президент України Володимир Зеленський висловлював думку, що посилення українських атак по російських територіях, віддалених від кордону, має стимулювати переговори про мир.
Однак саме після цієї репліки Путіна Павло Зарубін перейшов до запитань щодо перспектив переговорів.
Останні прямі переговори між делегаціями Росії та України за посередництва США відбулися в Женеві взимку цього року. З того часу сторони не досягли домовленостей про нову зустріч. У червні, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі, Путін згадував про неформальні контакти, зокрема через російського бізнесмена Романа Абрамовича, який у травні цього року відвідував Київ.
Зарубін поцікавився у Путіна, чи надходили до Москви нові пропозиції "з того боку", маючи на увазі Україну. "Контакти є, і вони налагоджені за декількома напрямками, за декількома лініями, – відповів Путін, – є й нові пропозиції".
За словами Путіна, серед таких "нових ідей" – "припинення ударів углиб територій з обох боків" та обмеження бойових дій "чотирма територіями" України – маються на увазі Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області. Російський президент не уточнив, коли саме Москва отримала ці пропозиції та хто їх висунув.
Зі слів Путіна випливає, що обидві пропозиції він вважає невигідними для Росії. На його думку, російські удари вглиб української території "набагато потужніші, чутливіші і, прямо скажімо, руйнівніші". З іншого боку, припинення боїв на всій території України, окрім Донбасу, Запоріжжя та Херсонської області, дозволило б українській армії перекинути війська з інших регіонів та "з деяких ділянок державного кордону", вважає він.
"В умовах катастрофічного дефіциту особового складу ЗСУ, мабуть, вважає, що це могло бути для них порятунком. Але рятувати київський режим до наших планів не входить", – заявив Путін, додавши, що Москва "уважно ставиться до кожної пропозиції, яка надходить з того боку".
Останніми тижнями Зеленський неодноразово публічно пропонував Володимиру Путіну особисту зустріч (зокрема, він згадав це у відкритому листі, який російський президент назвав "хамським") та припинення вогню.
"Поки що не бачу сенсу", – сказав Путін про перспективу такої зустрічі на Петербурзькому форумі на початку червня.
Російський президент повторив, що, за його даними, російські війська наступають на багатьох напрямках і продовжують займати населені пункти та міста.
"До речі, до міста Суми залишилося близько 10,5 км, – сказав Путін, перераховуючи напрямки просування російських військ. – Жодних політичних планів щодо цього міста та регіону загалом у нас немає. Орієнтуватимемося на пропозиції Міністерства оборони та Генерального штабу. Війська на цьому напрямку діють активно, рішуче, йдуть швидкими темпами".
Інший напрямок, який в описі російського президента виглядав успішним, — це Куп’янськ.
"На тлі стели (цього міста. – Ред.) представники київського режиму люблять влаштовувати фотосесії. Наші війська перебувають на відстані від 2,5 до 4–5 кілометрів від західної межі міста. Противник уже здійснив низку контратак, успіху не мав", – сказав Путін.
Це суперечить оцінкам експертів та заявам українських військових, які відзначали позитивні зміни на користь України у 2026 році під час війни.
Президент Зеленський 16 червня заявив, що Росія на полі бою "втратила ініціативу на кількох напрямках". За його словами, російські військові цього року неодноразово намагалися наступати на 12 напрямках, а зараз зосередилися лише на двох-трьох пріоритетних напрямках, де просуваються дуже повільно та зі значними втратами.
У травні український головнокомандувач Олександр Сирський повідомив, що цього місяця ЗСУ звільнили на 100 кв. км більше території, ніж втратили.
За даними українського аналітичного OSINT-проєкту DeepState, у травні російські війська окупували лише 14 кв. км української території. Для порівняння, за весь 2025 рік Росія зайняла близько 4,3 тис. кв. км.
Куп’янськ, про який згадав російський президент, давно став прикладом розходження реальності та заяв російських військових. Про взяття цього міста російські генерали заявляли кілька разів, але фактично його досі не контролюють, що випливає навіть з недільного інтерв’ю Путіна.
В Анкориджі "ніхто не ставив жодних підписів"
Путін та Зарубін також обговорили відносини Росії та США. Президент Росії порушив цю тему через кілька днів після того, як одразу два високопоставлені російські чиновники – глава МЗС Сергій Лавров та помічник президента Юрій Ушаков – розкритикували американську адміністрацію за її позицію щодо України.
Лавров, зокрема, заявив, що дипломатичні контакти, які розпочалися після повернення Дональда Трампа до Білого дому, поки що не принесли прогресу. А Ушаков, посилаючись на зустріч Путіна і Трампа на Алясці у 2025 році, заявив, що Росія більше не чекає на виконання "домовленостей" Анкориджа, а розраховує на перемогу у війні.
Автор фото, Andrew Harnik/Getty Images
Підпис до фото, Путін і Трамп на зустрічі в Анкориджі в 2025 році
Після цього держсекретар Марко Рубіо заявив, що США та Росія тоді не досягли жодних домовленостей, а лише обговорили американську пропозицію.
В інтерв’ю Зарубіну Путін фактично підтвердив це. "Ніхто не ставив жодних підписів, але ми обговорювали певні можливості завершення конфлікту в Україні, і компроміси, які обговорювалися, це були ті пропозиції, з якими американська сторона звернулася до нас", – сказав Путін.
При цьому Лавров ще в середу, після заяви Рубіо, повторив, що на Алясці не лише обговорювали пропозиції США, а й досягли згоди щодо них, і говорити про те, що цього в Анкориджі не було, "не дуже витончено".
Як неодноразово розповідали BBC та інші ЗМІ, під "домовленостями" чи "духом" Анкориджа російська сторона має на увазі нібито зроблену США пропозицію, в рамках якої американська сторона погодилася з тим, що Росія отримає контроль над ще не захопленими землями Донбасу.
МЗС Туреччини стверджувало, що Росія була готова зупинитися на лінії зіткнення в Херсонській та Запорізькій областях України замість повного контролю над Донбасом.
- "Дух Анкориджа". Що це і чому Росія постійно про нього говорить
Також із заяв російських чиновників останніх тижнів випливало, що, на їхню думку, США виявляють нерішучість під тиском Європи, а позиція самого Трампа, щонайменше публічна, змінюється, зокрема, залежно від того, з ким він напередодні обговорював проблему врегулювання.
Цього разу приводом для таких заяв стала зустріч "Великої сімки" у Франції, де Трамп зустрівся з французьким президентом Еммануелем Макроном, після чого пообіцяв зосередитися на українській темі після закінчення війни з Іраном.
В розмові із Зарубіним Путін не погодився з такою думкою своїх колег. "Сумніваюся, що це можливо", – відповів він на запитання Зарубіна про те, чи могли європейці переконати Дональда Трампа. Його Путін назвав "більш ніж зрілим та досвідченим політиком".
Путін також наголосив, що Москва готова "продовжити переговори та обговорення всіх деталей". Для цього Кремль, за його словами, очікує на приїзд американських переговорників до Росії.
Востаннє представники Трампа, Стів Віткофф та Джаред Кушнер, приїжджали до Москви наприкінці січня. Весною вони та інші американські посадовці були зосереджені на війні з Іраном.
Нова поїздка Віткоффа та Кушнера до Москви не анонсувалася.
Лукашенко без паніки
Під час розмови із Зарубіним Путін згадав також свою нещодавню зустріч із лідером Білорусі Олександром Лукашенком. Вона відбулася у президентській резиденції на Валдаї 26 червня (Путін рідко приймає гостей у цій резиденції), її підсумки жоден з них, по суті, не коментував, а їхні пресслужби обмежилися формальними повідомленнями.
Візит Лукашенка на Валдай відбувся на тлі повідомлень західної преси про те, що Москва посилює тиск на Мінськ, намагаючись отримати згоду на використання території країни як плацдарму у війні проти України, а також на тлі різких заяв Києва на адресу білоруської влади.
Володимир Зеленський 19 червня звинуватив Мінськ у тому, що на території Білорусі біля кордону з Україною розміщена ретрансляційна техніка, яка коригує російські удари по українських містах, і вимагав її прибрати, пригрозивши, що інакше Україна зробить це "сама". За кілька днів Зеленський заявив, що ретранслятори було відключено.
Сам Лукашенко напередодні поїздки на Валдай, на зустрічі з послом Росії в Мінську Борисом Гризловим, заявив, що Білорусі "не треба втягуватися у війну" з Україною, яку веде Росія. За словами Лукашенка, саме російський посол "організовує процес".
На зустрічі Путіна з Лукашенком на Валдаї вони не обговорювали деталі заяви Зеленського, розповів Путін Павлу Зарубіну. За словами Путіна, у Лукашенка "не викликають паніки" "грубі окрики" Зеленського, він ставиться до цього дуже спокійно.
Російський президент, відповідаючи на запитання кореспондента, не згадував ані згадку Зеленського про ретранслятори, ані слова Лукашенка про небажання воювати з Україною, заявивши, що переговори були присвячені економічному порядку денному.