Росіяни проводили розвідку щодо ядерних об’єктів у європейських країнах, використовуючи безпілотники, запущені з кораблів російського тіньового флоту.
Про це інформує видання The Guardian, посилаючись на звіт Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
Загалом зафіксовано щонайменше 144 випадки, коли росіяни застосовували дрони для спостереження за ядерними об’єктами.
IISS зазначає, що безпілотники були помічені над авіабазами та летовищами, однак жоден із них не був перехоплений чи збитий західними військовими. У приватних коментарях до звіту IISS представники європейських країн визнавали недоліки у власній системі протиповітряної оборони, що дозволяло російським дронам безперешкодно літати у повітряному просторі цих держав.
Серед об’єктів, які були об’єктом спостереження неозброєних безпілотників, опинилися авіабаза Королівських ВПС Лейкенхіт у Саффолку (британська база, яку готували для розміщення американської ядерної зброї) та французька база атомних підводних човнів на острові Іль-Лонг у Бретані.
Наприкінці листопада 2024 року невідомі дрони здійснили низькополітні польоти над базами ВПС Лейкенхіт, Фейрфорд у Глостерширі та щонайменше над двома іншими базами ВПС США в Англії. Розгортання американської ядерної зброї в Лейкенхіті відбулося у липні 2025 року.
Ймовірно, безпілотники запускалися з танкера Seasons 1 у Північному морі поблизу Ессексу або з вантажного судна Hav Dolphin. Судно Hav Dophin також підозрювалося у спостереженні за допомогою дронів біля бази підводних човнів на півночі Німеччини.
У листопаді та грудні 2025 року дрони також були помічені над авіабазою Кляйне-Брогель у Бельгії та Фолькель у Нідерландах, де зберігається американська ядерна зброя, що базується в повітрі.
IISS охарактеризував розвідувальну кампанію щодо ядерних об’єктів як “скоординовану” та “успішну”. Кількість спостережень почала зменшуватися після того, як європейські країни почали затримувати та арештовувати судна російського тіньового флоту.
У грудні 2025 року російські дрони вели спостереження за узбережжям Ірландії. Їх помітив корабель ВМС Ірландії. Росіяни вели спостереження того дня, коли президент України Володимир Зеленський перебував у країні.
Вранці 14 червня збройні сили Великої Британії перехопили нафтовий танкер російського тіньового флоту, який намагався пройти через протоку Ла-Манш.
25 березня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер надав дозвіл на затримання суден так званого тіньового флоту Росії. Військові готові здійснювати висадку навіть на озброєні судна, які відмовляються здатися, або використовують засоби спостереження для уникнення захоплення. Щодо власників, операторів та екіпажів можуть бути порушені кримінальні справи за порушення законодавства про санкції.
Російський тіньовий флот та міжнародні санкції
Росія сформувала тіньовий флот – мережу нафтових танкерів, що використовуються для обходу міжнародних санкцій, запроваджених через її агресію проти України. Цей флот дозволяє Кремлю продовжувати експорт нафти, зокрема до Китаю та Індії, навіть після введення обмежень на імпорт російської нафти до ЄС.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, тіньовий флот РФ налічує понад тисячу танкерів, серед яких 238 суден активно залучені до обходу санкцій. Ці танкери часто змінюють прапори, вимикають системи відстеження та працюють без належного страхування, що ускладнює їх виявлення та ідентифікацію.
Міжнародна спільнота активно реагує на цю проблему. Європейський Союз неодноразово розширював списки санкцій, додаючи до них судна, пов’язані з тіньовим флотом. Наприклад, у 15-му пакеті санкцій ЄС було додано ще кілька десятків суден, задіяних у нелегальному транспортуванні російської нафти.
Крім того, Австралія вперше запровадила санкції проти 60 суден тіньового флоту, а Канада оголосила про санкції проти понад 200 суден, що використовуються для обходу санкцій.
Незважаючи на ці міжнародні зусилля, Росія продовжує використовувати тіньовий флот для забезпечення своїх економічних інтересів та фінансування військових дій.
20 січня збройні сили США затримали танкер Sagitta в Карибському морі. Цей човен є одним із так званого “тіньового флоту” Росії.
22 січня президент Франції Еммануель Макрон повідомив про перехоплення французьким флотом танкера, який прямував до Росії.
9 лютого міністерство оборони США заявило про перехоплення танкера Aquila II через “порушення карантину”. Це судно пов’язують із російським тіньовим флотом.
1 березня міністр оборони Бельгії Тео Франкен повідомив, що його країна затримала нафтовий танкер, що належить до російського тіньового флоту. Керівник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга висловив вдячність за цей крок.
3 квітня берегова охорона Швеції зупинила танкер Flora 1 — судно підозрюють у розливі нафти поблизу острова Готланд. Танкер перебуває у санкційних списках ЄС та України та, за інформацією ГУР, є частиною тіньового флоту РФ.
25 квітня Військово-морські сили США перехопили судно M/V Sevan, що належить до російського тіньового флоту, в Аравійському морі. Танкер був серед 19 суден тіньового флоту, на які Мінфін США наклав санкції за транспортування іранської нафти й газу, зокрема “пропану та бутану, на іноземні ринки на мільярди доларів”.
Source: suspilne.media