Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Двадцять шість жінок із села постали перед судом
У грудні 1929 року, в приміщенні регіонального суду невеличкого угорського містечка Сольнок, відбувся судовий процес. Справа стосувалася сусіднього села Надьрев, де цілий ряд жінок були звинувачені в умисному отруєнні своїх чоловіків.
Видання The New York Times на той час повідомляло, що майже 50 жінкам були висунуті звинувачення в отруєнні чоловіків у їхній громаді. Газета зазначала, що між 1911 і 1929 роками, понад пів сотні чоловіків у Надьреві, що є фермерським поселенням розташованим приблизно за 130 кілометрів на південь від Будапешта, загинули від миш’яку.
Обвинувачені жінки отримали прізвисько "творці ангелів". Деяких з них було страчено, інших відправлено за ґрати.
Під час судових слухань неодноразово лунало ім’я Жужанни Фазекаш, яка виконувала обов’язки сільської акушерки.
Загалом, за деякими оцінками, жінки могли позбавити життя до трьохсот чоловіків у цьому регіоні. То що ж насправді сталося?
Життя в Надьреві
Надьрев – це маленька сільська громада, що розкинулася біля річки Тиса, в межах найбільшого виноробного регіону Угорщини – Куншазі.
У цьому регіоні шлюби часто укладалися з розрахунку: дуже молодих жінок видавали заміж за набагато старших чоловіків. Такі домовленості зазвичай передбачали укладення угод щодо землі, спадщини та юридичних зобов’язань. Розлучення в таких випадках було неможливим.
Період, коли почалися отруєння, збігається з часом, коли село ще перебувало під владою Австро-Угорської імперії.
Оскільки в Надьреві не було ані місцевих лікарів, ані священиків, Фазекаш, завдяки своїм знанням у галузі медицини та фармацевтики, виконувала функції не лише акушерки, а й фактично лікувала односельців.
"Завдяки своїм знанням люди їй довіряли та зверталися до неї за допомогою", – розповідала Марія Гунья, яка спілкувалася з BBC у 2004 році. Гунья була ще маленькою дівчинкою, коли її батька, місцевого посадовця, попросили допомогти поліції у розслідуванні серії нез’ясованих смертей у селі.
Акушерка проживала в типовому одноповерховому будинку, вікна якого виходили на вулицю.
Гунья пояснила, що жінки в селі часто ділилися своїми проблемами з Фазекаш.
"Вона чула безліч історій про те, що відбувалося в родинах: чоловіки били жінок, знущалися над ними, багато хто з них був невірний. Насильство було повсюдним", – згадувала Гунья.
Вона додала, що коли жінки скаржилися на своїх чоловіків, які поводилися агресивно або були п’яними, Фазекаш радила їм: "Якщо є проблема з ним, у мене є просте рішення".
Цим рішенням був миш’як, який акушерка здобувала, настоявши на воді клейку стрічку для мух.
Згодом, як повідомила британська газета The Times, у її саду були виявлені закопані пляшечки з отрутою.
Арешт
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Група жінок, яких звинуватили у вбивстві, стоять у саду своєї імпровізованої в’язниці в Надьреві у 1929 році
З плином часу сільський цвинтар почав переповнюватися.
Між 1911 та 1929 роками на цвинтарі Надьрева було поховано близько 50 чоловіків. Більшість із них мали дружин та дітей.
Зрештою, влада почала підозрювати недобре і розпочала ексгумації.
З 50 обстежених тіл, у 46 було виявлено миш’як, що підтвердило підозри щодо отруєння.
Усі докази вказували на Фазекаш.
19 липня 1929 року поліція прибула до її оселі з метою арешту.
"Коли вона побачила наближення жандармів, вона зрозуміла, що це кінець. Доки вони дісталися до будинку, вона вже була мертва – вона випила власну отруту", – згадувала Гунья.
Перші смерті
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Міський глашатай оголошує заборону на вхід на цвинтар у Надьреві у 1929 році
Як свідчать поліцейські звіти, перші смерті зафіксовані у 1911 році, того ж року, коли Фазекаш оселилася в селі. Цей рік став початком серії отруєнь, що тривали майже два десятиліття.
Однак, акушерка, схоже, не була єдиною причетною. У сусідньому місті Сольнок у 1929 році перед судом постали 26 жінок. Вісім з них отримали смертний вирок, решта були ув’язнені, сім – довічно. Мало хто зізнався у скоєному, і мотиви їхніх дій так і не були повністю з’ясовані.
Існує безліч теорій щодо їхніх мотивів. Бідність, жадібність та нудьга – це лише деякі з припущень. Деякі джерела стверджують, що жінки зав’язували стосунки з російськими військовополоненими. Їх привезли на роботи до фермерських господарств, поки місцеві чоловіки боролися на фронті під час Першої світової війни.
Коли чоловіки повернулися, жінки були обурені раптовою втратою свободи і вирішили діяти одна за одною.
За межами Надьрева
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Отруєння сталися в розпал занепаду Австро-Угорської імперії
Можливо, вони не були єдиними. У сусідньому містечку Тісакурт в деяких ексгумованих тілах також було виявлено миш’як, проте нікого не було засуджено за ці смерті.
Загальна кількість жертв у цьому регіоні, за деякими оцінками, могла сягати 300 осіб.
Роки минули, і більшість болючих спогадів про Надьрев стерлися. Його назва більше не викликає занепокоєння у чоловіків навколишнього регіону.
Однак Гунья з іронією зауважила, що після отруєнь чоловіки почали ставитися до своїх дружин значно краще.