РОЗКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ РЕБ: Як працює радіоелектронна боротьба та що стається з дронами?
05 липня, 2026, 16:15 
Коли йдеться про сучасні конфлікти, першими на думку спадають ракети, танки чи безпілотники. Однак, не менш важливу роль відіграють радіостанції, супутникова навігація, системи зв’язку та управління дронами.
Уявіть собі звичайні речі: Wi-Fi, Bluetooth, мобільний зв’язок, GPS. Усе це працює завдяки радіосигналам. Коли ці сигнали перевантажені перешкодами, зникає інтернет, навушники втрачають зв’язок, а навігаційна карта може показувати хибне місцезнаходження. Саме тому під час повітряних тривог у містах іноді “збоїть” навігація. Це може бути результатом роботи систем РЕБ (радіоелектронної боротьби), які блокують або підміняють навігаційний сигнал, щоб дезорієнтувати ворожі дрони.
AIN поспілкувався з експертами та розібрався, що ж таке радіоелектронна боротьба, як вона функціонує та що відбувається з дроном, коли він потрапляє під її вплив.
Що таке Радіоелектронна Боротьба (РЕБ)
Радіоелектронна боротьба (РЕБ) – це сукупність заходів і технічних засобів, спрямованих на виявлення, захист або порушення функціонування електронних систем. До таких систем належать засоби зв’язку, навігації, системи управління озброєнням, радари та безпілотні комплекси.
«Більшість дронів, зокрема FPV, залежать від радіозв’язку між оператором і самим апаратом. Цей зв’язок забезпечується поширенням радіохвиль від пульта керування до дрона. Натомість, у зворотному напрямку зазвичай передається відеосигнал та телеметрія. Для стабільної роботи цього двостороннього зв’язку сигнали на приймачах мають бути достатньо потужними та якісними», – пояснює Ярослав Філімонов, CEO компанії Kvertus, яка розробляє системи радіоелектронної підтримки для захисту від БпЛА.
CEO Kvertus, компанії, що розробляє комплекси радіоелектронної підтримки для захисту від БпЛА Ярослав Філімонов.
Він додає, що засоби РЕБ створюють умови, за яких цей сигнал погіршується, спотворюється або повністю зникає. Це може бути вплив на канал управління, супутникову навігацію, або на кілька каналів одночасно.
За словами Філімонова, у підході до придушення сигналів засобами РЕБ можна виділити два основні методи:
- Класичний “білий шум”. Система генерує перешкоди в широкому діапазоні частот. Корисний сигнал “тоне” у потужному радіошумі. Це простий, але менш вибірковий метод, який може одночасно глушити й власну техніку, що знаходиться поруч.
- “Smart-РЕБ”. Така система спочатку аналізує радіоелектронну обстановку: визначає, які сигнали присутні в ефірі, та до якого типу вони належать. Після цього перешкода застосовується прицільно, впливаючи лише на конкретний сигнал або сценарій загрози.
Як працює РЕБ: придушення, перехоплення, обман
Сучасні безпілотники значною мірою залежать від радіозв’язку та супутникової навігації. Саме тому дрони стали однією з головних цілей для систем РЕБ. Типовий безпілотник використовує декілька каналів зв’язку одночасно:
- Канал управління
- Канал передачі відео
- Супутникова навігація
- Телеметрія
Порушення роботи будь-якого з цих компонентів може призвести до зриву виконання місії. Основою операцій РЕБ є три ключові вектори: глушіння, перехоплення та обман.
- Придушення сигналів – це радіоперешкоджання, яке блокує або послаблює роботу антен супротивника. Наприклад, спеціальні передавачі транслюють потужні перешкоди на частотах керування дроном або GPS, змушуючи техніку ворога втратити зв’язок чи навігацію.
- Перехоплення – це процес моніторингу електромагнітних сигналів противника. Цим займається радіоелектронна розвідка (РЕР). Важливо розрізняти РЕБ та РЕР: радіоелектронна розвідка виявляє, приймає та аналізує сигнали, тоді як радіоелектронна боротьба впливає на них – наприклад, приглушує, спотворює або підміняє. У сучасних комплексах ці функції часто поєднані: система спочатку ідентифікує сигнал, визначає його тип чи частоту, а потім допомагає оператору обрати оптимальний спосіб реагування. Такий перехоплення дозволяє виявити активність ворога, його робочі частоти або приблизне розташування джерел сигналу.
- Обман – це імітація або фальсифікація радіосигналів з метою введення супротивника в оману. Наприклад, створення помилкових радіолокаційних цілей або передача неправдивих координат GPS. Саме обман дозволяє змусити пристрої противника працювати не за планом. Одним з прикладів є GPS-спуфінг (підміна супутникового сигналу), коли дрон отримує не справжні, а сфабриковані координати.
Як швидко ворог змінює робочі частоти FPV-дронів
За словами представників Kvertus, ворог може дуже швидко змінювати робочі частоти FPV-дронів, що вимагає постійної адаптації засобів РЕБ.
Приблизно 2,5 роки тому значна частина ворожих FPV-дронів використовувала типові частоти керування, зокрема в діапазонах 868/915 МГц. Коли українські підрозділи почали масово застосовувати портативні засоби РЕБ, налаштовані на ці частоти, росіяни почали переходити на “кастомні” нестандартні частоти. Спочатку вони змістилися в діапазон 700–800 МГц, а згодом – до 400–500 МГц. Сьогодні в Україні фіксуються випадки використання дронів на частотах нижче 400 МГц, а також вище 1,2 ГГц. Паралельно мігрують і канали відеопередачі: звичні аналогові 5,8 ГГц поступаються місцем 2,4 ГГц або 1,2–1,3 ГГц.
Окрім зміни частот, росіяни впроваджують технологію ППРЧ (псевдовипадкове перелаштування робочої частоти). При її використанні дрон і пульт керування синхронно “стрибають” по різних частотних каналах десятки разів на секунду. Це значно ускладнює глушіння такого сигналу за допомогою звичайних статичних перешкод.
«На початку повномасштабної війни портативні засоби РЕБ, зокрема антидронові рушниці, були дуже затребуваними, адже загроз було менше, а сценарії застосування дронів – простішими. Але з часом кількість БПЛА зросла, діапазони частот стали різноманітнішими, а атаки – масованішими. У таких умовах одного портативного засобу часто вже недостатньо», – зазначає CEO Kvertus Ярослав Філімонов.
Сьогодні на різних ділянках фронту частотні рішення можуть кардинально відрізнятися залежно від партії дронів та підрозділу ворога. Тому ефективність сучасної РЕБ вимірюється не стільки потужністю, скільки “інтелектом” системи – її здатністю миттєво сканувати ефір, виявляти аномалії та гнучко оновлювати налаштування завади.
GPS-спуфінг: як змусити дрон “думати”, що він в іншому місці
GPS-спуфінг – це передача підроблених GPS-сигналів, що призводить до обчислення неправильної позиції та дезорієнтує БПЛА, змушуючи його вважати, що він перебуває в іншому місці.
За однією зі схем, дрон може почати рухатися хибною траєкторією або здійснити аварійну посадку. Дрони часто орієнтуються за GPS. Система РЕБ може генерувати власні фальшиві супутникові сигнали, потужніші за реальні, змушуючи GPS-приймач апарату сприймати неправдиві координати.
Глушіння каналу управління: що відбувається з FPV-дроном при втраті сигналу
Ярослав Філімонов пояснює, що поведінка дрона залежить від того, на який саме канал впливає система РЕБ:
- Керування
- Відео
- Навігація
- Телеметрія
«Також важливо, який це дрон, як він налаштований і чи має запрограмовану поведінку на випадок втрати зв’язку. Тому некоректно стверджувати, що будь-який дрон під дією РЕБ обов’язково одразу падає. Наслідки можуть бути різними», – розповідає Філімонов.
Наприклад, якщо РЕБ впливає на канал керування, оператор втрачає можливість передавати команди. Для FPV-дрона це критично, адже ним керують у режимі реального часу. Без стабільного каналу керування дрон може почати летіти нестійко, втратити точність, зійти з траєкторії, зависнути, знизитися, впасти або виконати сценарій, закладений у його налаштуваннях при втраті зв’язку, пояснюють у Kvertus.
Якщо вплив спрямований на відеоканал, оператор втрачає “очі”.
«Зображення може зникати, зависати, “сипатися”, йти із затримкою або ставати недостатньо якісним для точного наведення. Для ударного FPV це часто означає втрату ефективності: оператор ще може мати певний контроль, але вже не бачить ціль достатньо добре, щоб точно довести дрон», – зазначив Ярослав Філімонов, CEO Kvertus.
Якщо РЕБ впливає на навігацію, дрон може неправильно визначати своє місцезнаходження, втрачати маршрут або відхилятися від заданої траєкторії.
«Але ключовий ефект РЕБ не завжди полягає у фізичному знищенні дрона. Часто головне – зірвати його завдання: позбавити точності, керованості, відео або навігації», – додали в Kvertus.
Сучасні моделі дронів зазвичай мають “режим безпечного повернення” при втраті сигналу: вони або зависають на місці, або повертаються до точки старту. Проте в умовах активного РЕБ навіть ці автоматичні функції можуть не спрацювати, тому дрон падає або здійснює аварійну посадку.
У будь-якому випадку, БПЛА може бути виведений з ладу або втратити здатність виконати поставлене завдання. Радіоелектронний вплив на дрони може включати як глушіння супутникової навігації, так і GPS-спуфінг. Це різні механізми: у першому випадку сигнал приглушується або втрачається, у другому – дрон отримує підмінені координати. Також РЕБ може впливати на канал керування FPV-дроном, що призводить до втрати стабільного контролю над апаратом оператором.
Як координується робота засобів РЕБ, щоб не “садити” свої ж дрони
У Kvertus зазначають, що це одна з найгостріших проблем на фронті. Для того, щоб системи РЕБ не глушили власні безпілотники та канали зв’язку, застосовують кілька методів. Їх ефективність залежить від людського фактору, взаємодії між підрозділами та якості планування місій.
Перший метод – частотне рознесення. Підрозділи мають заздалегідь узгодити, на яких частотах працюють пілоти дронів, а на яких – системи РЕБ.
Інший метод – робота в певні часові проміжки (“часові вікна”). Координація відбувається через радіостанцію або спеціальні чати. «Коли летить наш дрон, пілоти подають команду, і в цьому районі тимчасово вимикають засоби РЕБ. Після того, як наш дрон виконав завдання, РЕБ знову вмикають», – пояснює генеральний директор компанії.
Ще один підхід – секторна робота. Замість всеспрямованих антен використовують спрямовані. Вони генерують перешкоди вузьким променем у бік позицій противника, залишаючи “чистий” ефір у тилу, звідки працюють українські пілоти.
Сучасні рішення: AI-assisted EW systems та машинне навчання
Штучний інтелект (ШІ) дедалі частіше використовується для аналізу величезних обсягів даних, які генеруються системами радіоелектронної боротьби. Йдеться не про повну автономність таких комплексів, а про допоміжні інструменти для швидшого виявлення сигналів та ухвалення рішень.
Прикладом є AI-assisted EW systems – системи радіоелектронної боротьби або розвідки, де штучний інтелект та машинне навчання допомагають швидше аналізувати сигнали в електромагнітному спектрі.
За словами Філімонова, у сучасному радіоефірі одночасно працює величезна кількість джерел сигналу: дрони, пульти керування, системи зв’язку, навігація, відеопередача, інші радіоелектронні засоби.
«Людині надзвичайно складно швидко обробити такий обсяг інформації вручну. Машинне навчання може допомогти виявляти закономірності, класифікувати сигнали, відрізняти типові патерни, помічати зміни та підказувати оператору, на що звернути особливу увагу», – зазначив CEO Kvertus.
ШІ в РЕБ – це не самостійний робот, що приймає рішення, а потужний інструмент для прискорення аналізу.
Він може допомогти системі краще розуміти, що відбувається в ефірі: які сигнали з’явилися, які з них схожі на сигнали дронів, які змінилися, які можуть бути пріоритетними для реагування.
Філімонов наголошує, що важливо не перебільшувати можливості ШІ.
«У бойових умовах це не магічна кнопка. Для ефективної роботи потрібні якісні дані, навчання моделей, перевірка результатів, правильна інтеграція в систему та людина, яка розуміє контекст. Найбільш реалістичний підхід – це не заміна оператора, а посилення ефективності його роботи: система швидше обробляє дані, а людина ухвалює рішення з урахуванням ситуації», – зазначив він.
Порада від Шефа:
Хочете бути на крок попереду? Пам’ятайте, що в РЕБ, як і в кулінарії, ключ до успіху – це постійне вдосконалення та адаптація. Не бійтеся експериментувати з новими підходами, але завжди перевіряйте свої “інгредієнти” (налаштування) та “техніки” (методи протидії) на практиці, адже лише так можна досягти справжньої майстерності!
Джерело новини: ain.ua