Автор фото, BBC/Reuters/Getty Images
Росія продовжує агресію проти України – у ніч на 6 червня столиця України зазнала другої за останній тиждень масованої атаки ракетами та безпілотниками. Цей напад забрав життя щонайменше 13 осіб та призвів до значних руйнувань. Водночас, українські атаки на російську енергетичну інфраструктуру поступово ставлять Володимира Путіна перед дилемою: або продовжувати військову ескалацію, або зрештою шукати шляхи до мирних перемовин.
Комбіновані російські атаки виявили, що Україна стикається зі зростаючими труднощами у поповненні запасів американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot, які є критично важливими для захисту від балістичних ракет, зазначає Bloomberg.
Під час нічної атаки, згідно з повідомленням Повітряних сил України, жодної балістичної ракети збито не було.
Володимир Зеленський планує знову звернутися до Вашингтона з проханням про надання необхідного озброєння під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкарі, яка, ймовірно, відбудеться на полях саміту НАТО, що розпочнеться у вівторок, додає Bloomberg.
Напередодні саміту НАТО Путін і Трамп провели телефонну розмову, в ході якої обговорили конфлікт в Україні та майбутній саміт Альянсу.
Після цього Трамп також поспілкувався телефоном із Зеленським. Президенти обговорили ситуацію на лінії фронту, а також дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни.
Вплив українських ударів
Водночас, українські удари також завдають Росії значної шкоди і ставлять Путіна перед складним вибором, пише The Telegraph у своєму детальному аналітичному матеріалі, присвяченому внутрішнім проблемам Кремля.
Видання зазначає, що вперше за тривалий час Путін був змушений особисто публічно визнати наслідки українських атак на російські нафтопереробні підприємства.
Після ударів по Москві та інших об’єктах у Росії почали утворюватися черги на АЗС, виник дефіцит пального, а росіяни висловлювали своє невдоволення в соціальних мережах.
“Звісно, це створює проблеми. Це очевидно”, – констатував російський президент в інтерв’ю державному телебаченню.
Проте, одразу після цього Путін запевнив, що паливна криза нібито “не є критичною”, і Росія здатна швидко подолати її наслідки. Він також звинуватив Захід у спробах використати цю ситуацію для розпалювання розбрату в російському суспільстві.
Однак, як зазначає The Telegraph, українські атаки відбуваються швидше, ніж Росія встигає ремонтувати пошкоджені підприємства.
За даними видання, лише два з 83 російських регіонів уникнули проблем з пальним.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Криза пального змусила відчути вплив війни пересічних росіян
“Пропаганда не здатна змусити бензин текти по трубах”, – констатують автори статті, відзначаючи, що навіть російські технічні фахівці не можуть швидко усунути дефіцит пального.
На думку видання, поточна ситуація підриває один з ключових фундаментів влади Путіна – негласну угоду з суспільством, за якою держава гарантує громадянам стабільність та безпеку в обмін на політичну пасивність. Символом цього стали слова жінки, яка стояла в черзі на АЗС: “Я впевнена, що половина людей у цій черзі взагалі не цікавилася політикою. Але тепер політика прийшла до нашого дому”.
Втома від війни
Водночас, як зазначає The Telegraph, криза розгортається на тлі зростаючої втоми росіян від війни.
За даними державного соціологічного центру ВЦИОМ, рейтинг схвалення Путіна знизився з 75% у грудні до 66% на початку травня, а наприкінці червня було зафіксовано найрізкіше тижневе падіння його підтримки від початку повномасштабного вторгнення.
Як пише видання, російській економіці стає дедалі складніше. Зростання ВВП сповільнилося до 0,4%, інфляція продовжує зростати, а економісти більше не можуть компенсувати наслідки війни. Голова “Сбербанку” Герман Греф минулого тижня відкрито заявив, що головним бажанням більшості росіян є якнайшвидше припинення бойових дій.
“Я не вірю, що в цій країні залишилася хоча б одна людина, для якої головним пріоритетом не було б якнайшвидше завершення воєнних дій”, – сказав він.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Telegraph пише, що росіяни втомилися від війни
На цьому тлі Кремль вже почав коригувати свою політичну стратегію перед парламентськими виборами, які мають відбутися у вересні.
За інформацією The Telegraph, влада відмовилася від планів робити ставку на ветеранів війни, а одного з найагресивніших російських політиків – Дмитра Медведєва – взагалі не включили до списку кандидатів від “Єдиної Росії”. Натомість, уперше за багато років на передвиборчих плакатах з’явився сам Путін, чия особиста популярність досі значно перевищує рейтинг партії влади.
Видання також звертає увагу на фінансові труднощі Кремля. Через паливну кризу влада змушена субсидіювати ціни на бензин, витрачаючи значні кошти з бюджету.
Водночас, за даними The Telegraph, Росія вже перевищує заплановані військові витрати на десятки мільярдів доларів. Чиновники розглядають можливість вилучення близько 40 млрд доларів із приватних пенсійних накопичень, а лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов навіть запропонував фактично мобілізувати заощадження росіян, які зберігаються в банках.
Окрему увагу автори приділяють українській кампанії з ударів по російській енергетиці. За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта “Мадяра” Бровді, від початку року інтенсивність далекобійних ударів України зросла на 1150%.
Колишній топменеджер “Газпрому” Сергій Вакуленко вважає, що Україна завдає ударів швидше, ніж Росія встигає відновлювати пошкоджені об’єкти. Через це Москва вже почала імпортувати пальне з Індії та готується повернути на ринок застарілі марки бензину.
Чи буде масова мобілізація в Росії
На думку опитаних The Telegraph експертів, саме це може змусити Путіна змінити нинішню стратегію. Професор Королівського коледжу Лондона Сем Грін вважає, що російський президент і надалі намагатиметься перечекати кризу, однак з часом її ціна може стати надто високою.
“Чи вирішить він, що настав момент більш фундаментально змінити спосіб управління країною, щоб зробити ці проблеми більш керованими? Політичний простір для цього він ще має. Але нескінченно робити одне й те саме, нічого не змінюючи, йому буде дедалі важче”, – сказав експерт.
Як зазначає The Telegraph, після парламентських виборів Путін може опинитися на роздоріжжі. Одним із можливих сценаріїв називають нову приховану хвилю мобілізації та подальшу ескалацію війни.
Про це також пише науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень та старший аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков у колонці для Atlantic Council.
Він зазначає, що, зіткнувшись із зростаючими труднощами, Путін обмірковує масову мобілізацію, прагнучи повернути ініціативу та врятувати своє вторгнення.
Однак масова мобілізація була б ризиком для Путіна – з початку повномасштабного вторгнення він наполегливо працював над тим, щоб захистити пересічних росіян від впливу війни.
“Будь-яка спроба залучити велику кількість росіян порушить цей негласний суспільний договір і потенційно може дестабілізувати внутрішню ситуацію”, – пише Бєлєсков.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Путін може зважитися на масову мобілізацію, щоб продовжувати війну в Україні
Саме тому, на його думку, Путін прагнув переконатися, що ті, хто воює та гине в Україні, викликають мінімальне співчуття громадськості.
“Спочатку це означало зосередження російських зусиль з набору військових серед етнічних меншин та ув’язнених. Зовсім нещодавно Кремль зосередився на залученні добровольців, пропонуючи надзвичайно великі винагороди за вербування та високі зарплати”, – пояснює він.
Ця політика виявилася дуже ефективною, але може бути недостатньою – зі зменшенням кількості добровольців та вичерпанням запасів ув’язнених, Путін зараз опинився у складному становищі, каже аналітик.
При цьому російський лідер продовжує відкидати будь-які розмови про поступки та відмовляється знижувати свої політичні амбіції.
“Тому все вказує на масштабну мобілізацію в найближчі місяці”, – вважає Бєлєсков.
Що обере Путін?
Інший варіант, як зазначає The Telegraph, – спроба знизити інтенсивність бойових дій і перейти до переговорів із Києвом.
Втім, поки що ознак зміни курсу Кремля майже немає. В останньому інтерв’ю Путін продовжив переконувати росіян, що українські удари “не мають жодного впливу” на ситуацію на фронті.
Видання Washington Post також пише про те, що Путін уперше приблизно за пів року відвідав командний пункт поблизу фронту, де з’явився у військовій формі та заявив про успіхи російської армії. Він стверджував, що повідомлення України про досягнення на полі бою є “інформаційно-пропагандистською операцією”, а також заявив про нібито захоплення Костянтинівки.
Як зазначає The Washington Post, поява Путіна на фронті відбулася на тлі української кампанії далекобійних ударів по окупованому Криму та російській енергетичній інфраструктурі. На цьому тлі навіть президент США Дональд Трамп нещодавно похвалив Володимира Зеленського, заявивши, що той “тримається” і “діє досить добре”.
Видання вважає, що поїздка Путіна була адресована не лише російській аудиторії, а й Трампу. Москва прагне переконати президента США, що Україна не має військової переваги, а перемога Росії є лише питанням часу.
Під час виступу Путін також пригрозив захопити нові українські території, зокрема в Харківській та Сумській областях, якщо Україна продовжить завдавати ударів по російській інфраструктурі.
Водночас Кремль продовжує демонструвати зацікавленість у діалозі зі США. Разом із повідомленням про поїздку Путіна російська влада оприлюднила його привітання Дональду Трампу з 250-річчям незалежності США, у якому наголосила на “особливій відповідальності” Москви й Вашингтона як найбільших ядерних держав за глобальну безпеку.
За інформацією The Washington Post, у Кремлі також очікують найближчим часом візиту спецпредставників Трампа до Москви для продовження переговорів щодо України.