Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Український мігрант грає на бандурі на вулиці в Німеччині
Зайнятість українських мігрантів у Німеччині, попри понад чотири роки від початку конфлікту, залишається нижчою порівняно з сусідніми державами. Ця тенденція зберігається навіть попри зростання негативних настроїв до українських переселенців у Польщі.
З самого початку Німеччина зосередилася на мовній адаптації як передумові для працевлаштування. Однак зараз експерти країни висловлюють занепокоєння щодо повільнішої інтеграції українців на ринок праці порівняно з іншими європейськими країнами, як зазначає німецька преса.
Які ж причини, окрім соціальних виплат?
Мовний барʼєр?
Майже через чотири з половиною роки після початку повномасштабного вторгнення РФ, у Німеччині проживає близько 1,35 мільйона українських біженців. Вони поступово стають дедалі помітнішими на підприємствах. За деякими оцінками, рівень працевлаштування українських мігрантів у Німеччині вже перевищує 50%.
Однак, порівнюючи з іншими країнами, що приймають українців, результати Німеччини в плані інтеграції залишаються посередніми, наголошує автор статті у виданні Frankfurter Allgemeiner.
У новому дослідженні для Фонду Бертельсмана політолог Дітріх Тренхардт дійшов висновку, що Німеччина не використовує значний потенціал. На його думку, краща адаптація українців, які шукають притулку, до ринку праці є “можливою та досяжною”.
Причини він бачить лише частково у соціальних виплатах.
Набагато важливішими, на його переконання, є обмежений доступ до професійної діяльності та роботодавці, які недооцінюють кваліфікацію українців.
Кращий приклад демонструють східні сусіди Німеччини.
Польща та Чехія прийняли більше українських біженців на душу населення і водночас досягли вищих показників зайнятості.
Згідно з дослідженнями, на які посилається Тренхардт, у першій половині 2025 року в Польщі працювали 68% українських біженців, у Чехії – 66%. У той же час у Німеччині цей показник становив лише 39%.
Ці дві сусідні країни лідирують у Європі й за іншим показником якості інтеграції.
У Чехії українські біженці в середньому заробляють 85% від медіанної зарплати місцевих працівників, у Польщі – 79%. Німеччина серед 16 європейських країн, що приймають українців, посідає останнє місце – 50%.
Часто українці, які працюють, заробляють недостатньо для самостійного життя, зазначає інше німецьке видання, Bayerische Staatszeitung.
Німецька стратегія повільнішої, але нібито більш стабільної інтеграції через мовні курси та професійну підготовку поки що не дає значних результатів.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Українська акція на четверту річницю повномасштабної війни Росії в Мюнхені
За його словами, українці вже давно приносять Польщі та Чехії більше податкових надходжень, ніж витрачають ці країни на соціальні виплати, які є значно нижчими, ніж у Німеччині.
Як зазначає Тренхардт, “біженці загалом працюють нижче свого рівня освіти, але ця розбіжність у східних країнах набагато менша”.
Можна було б стверджувати, що польську та чеську мови українцям легше освоїти, ніж німецьку.
Проте, на думку експертів, причина криється в іншому – у бюрократичних процедурах.
Бюрократія
Як наголошує експерт у Frankfurter Allgemeiner, Польща та Чехія ще на початку 2022 року, невдовзі після прибуття більшості біженців, заклали “структурні основи” для їхнього працевлаштування.
В обох країнах цифровізовані процедури спрощують доступ до державних установ, а роботодавці переважно визнають українські дипломи.
У 2022 році Польща ухвалила спеціальний закон, що відкрив українцям доступ до роботи в різних галузях.
Шахтарі могли працювати за фахом без складних процедур, якщо існував попит, так само як і медсестри. Лікарів цілеспрямовано залучали для допомоги українським пацієнтам.
Лише з травня цього року Польща почала вимагати від усіх лікарів, допущених за спрощеною процедурою, знання польської мови на рівні B1. Для порівняння: Німеччина для визнання диплома української медсестри вимагає рівень B2.
Проте проблема полягає не лише в мові.
Німецькі роботодавці також часто не визнають наявну кваліфікацію українців як еквівалентну.
Незалежна консультантка з працевлаштування Алла Бєлікова-Шойхет розповідає газеті F.A.Z., що їй часто доводиться гарантувати роботодавцям якість українських кандидатів, щоб подолати упередження.
Вона сама переїхала з України до Німеччини у 1990-х роках і добре знає, з якими викликами стикаються новоприбулі.
Вона називає формальні обмеження доступу до професій серйозною проблемою. “Щодня я стикаюся з абсурдними перешкодами”, – зізнається вона.
Вона наводить приклад молодого чоловіка з Маріуполя, який за професією є капітаном судна і має міжнародний морський паспорт. Такі фахівці потрібні судноплавним компаніям у літній сезон. Однак Управління водних шляхів та судноплавства Шпрее-Гафель визнало його лише матросом.
А матросів, за її словами, ніхто не наймає. Тому чоловік наразі працює на складі.
Соціальна допомога
Прихильники німецької моделі стверджують, що Німеччина обрала шлях довгострокової інтеграції через мовні та професійні курси, щоб українці могли працювати за фахом.
Водночас експерти зауважують, що витрати Німеччини на соціальну допомогу українцям стали надмірними. Лише у 2024 році Німеччина виділила на ці цілі 6,3 мільярда євро.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Польща ще в 2022 році відкрила українцям доступ до роботи в різних професіях
На відміну, наприклад, від сирійців, мігранти з України одразу отримали Bürgergeld (базову соціальну допомогу для безробітних), а в деяких випадках держава навіть покривала досить дорогу оренду житла.
Німецькі посадовці вважають, що менші соціальні виплати стимулювали б до працевлаштування, пише Bayerische Staatszeitung.
Саме тому коаліція партій ХДС/ХСС в уряді домоглася, щоб у майбутньому базову допомогу отримували лише ті українці, які прибули до країни після квітня 2025 року.
Решта мають перейти на нижчі виплати згідно із законом про допомогу шукачам притулку. Замість 563 євро одинаки, які отримують допомогу, матимуть 441 євро на місяць. Медичне страхування також буде обмежене лише невідкладною допомогою.
Однак Бундестаг відповідний законопроєкт ще не ухвалив.
Проте багато експертів не вбачають у базовій соціальній допомозі першопричину проблем з інтеграцією. Як зазначає політолог Дітріх Тренхардт у коментарі для F.A.Z., німецька дискусія про українців значно більше зосереджена на соціальних виплатах, ніж на перешкодах доступу до роботи.
“Але робота – це ключовий шлях до визнання”, – зазначає експерт.
Вона також буде визначальною і після завершення тимчасового захисту. Після домовленості Єврокомісії з країнами-членами ЄС цей статус буде продовжено ще раз – до 2028 року, але зі значними обмеженнями для військовозобов’язаних чоловіків.
Водночас, як звертає увагу Frankfurter Allgemeiner, попри погіршення ставлення до українців у Польщі, більшість не поспішає переїжджати до сусідньої Німеччини.
Недавнє розслідування газети Wyborcza виявило, що дедалі частіше з неприязню стикаються й українські лікарі. Причиною такої реакції часто стає не їхня професійна компетентність, а акцент у мовленні.
Водночас керівники лікарень наголошують, що без українців багато провінційних медичних установ зіткнулися б із дефіцитом персоналу.