Масовані обстріли України можуть бути частиною кремлівської стратегії, спрямованої на відтермінування нової мобілізації та чинення тиску на Захід.
Путін відкладає нову мобілізацію / © Associated Press
Інтенсивні ракетні атаки на Україну можуть слугувати не лише спробою виснажити українську протиповітряну оборону, а й способом відкласти прийняття рішення щодо чергової хвилі мобілізації в Росії.
До такого висновку дійшов оглядач TVP World Стюарт Дауелл у своєму аналітичному матеріалі, опублікованому на tvpworld.
Автор зазначає, що Володимир Путін опинився перед найскладнішим стратегічним вибором з 2022 року — оголосити нову мобілізацію або спробувати нівелювати проблеми на фронті, посиливши повітряні атаки.
Ракетні удари як інструмент для виграшу часу
У неділю Росія протягом кількох годин атакувала Київ десятками балістичних і гіперзвукових ракет, зокрема «Іскандерами-М» та «Цирконами», а також понад сотнею безпілотників.
На думку автора, це демонструє поточну специфіку війни: хоча темпи просування російських військ сповільнюються, Кремль все ще зберігає перевагу в застосуванні балістичних ракет.
Саме ця перевага дозволяє Путіну відтермінувати політично непросте рішення про проведення нової мобілізації.
Росія втрачає динаміку наступу
У матеріалі наводяться оцінки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), згідно з якими Росія втратила стратегічну ініціативу.
За експертними оцінками, з лютого 2022 року російські втрати могли сягнути близько 1,4 мільйона осіб. А щомісячні втрати у 2026 році оцінюються в 30-34 тисячі військових. Темпи набору персоналу становлять приблизно 27 тисяч осіб на місяць.
Водночас Україна продовжує завдавати ударів по військових аеродромах, логістичних центрах, нафтопереробних заводах та інших об’єктах у глибині російської території.
Автор підкреслює, що це не означає неминучої поразки Росії, однак її можливості впливати на ситуацію на фронті поступово скорочуються.
Чому балістичні ракети залишаються головною загрозою
У статті зазначається, що саме балістичні ракети на сьогодні є найбільшою перевагою Росії.
Такі ракети рухаються значно швидше за крилаті ракети та дрони, тому українська ППО має мінімальний час на реагування.
Крім того, Росія все частіше вдається до комбінованих атак: спочатку запускає дрони та макетні цілі, щоб виснажити систему ППО, а вже потім — балістичні ракети.
Автор нагадує, що найефективнішим засобом протидії їм залишаються комплекси Patriot, однак кількість ракет-перехоплювачів є обмеженою.
Кремль прагне вплинути на Захід
На думку Дауелла, масовані удари спрямовані не лише проти України. Вони також мають на меті переконати західні країни у здатності Росії завдавати безперервних ударів, а також у неможливості повного захисту України. Більше того, подальша підтримка Києва нібито лише збільшує ризики для Європи.
Чому Путін не поспішає з мобілізацією
Автор нагадує, що мобілізація, проведена восени 2022 року, викликала значне невдоволення в Росії та сприяла масовому виїзду громадян за кордон.
Відтоді Кремль робить ставку на контрактників, одноразові виплати у великих розмірах, вербування ув’язнених та найманців, намагаючись не залучати до бойових дій мешканців великих міст.
Водночас, якщо втрати продовжуватимуть перевищувати темпи набору, Кремлю доведеться повернутися до питання мобілізації.
У матеріалі зазначено, що повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації після вересневих виборів до Держдуми РФ наразі офіційно не отримали підтвердження.
На думку автора, якщо Путін усе ж прийме таке рішення, це свідчитиме про те, що ракетний тиск, прихована кампанія з вербування та спроби залякування Заходу не принесли бажаного результату.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати