>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) під час своєї наглядової діяльності виявив транзакції компаній-резидентів, які можуть вказувати на застосування “скруток” та “зустрічних потоків”. Регулятор порадив банківським установам враховувати відповідні індикатори під час перевірки клієнтів і фінансових операцій, як зазначено в листі установи до банків та банківських об’єднань.
Зазначається, що подібні схеми мають на меті уникнення сплати податків та/або легалізацію (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може бути реалізована через мережу оптових та роздрібних торговців, які оперують значними обсягами неоприбуткованої готівки. Водночас, у документах, які супроводжують товар під час його руху ланцюгом пов’язаних компаній, один вид продукції може бути замінений іншим. Внаслідок цього компанії можуть штучно знижувати свої податкові зобов’язання або неправомірно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.
До подібних операцій найчастіше залучаються новостворені компанії або підприємства, які тривалий час фактично не вели діяльності та можуть мати ознаки компаній-оболонок.
Серед ознак, що вказують на підвищений ризик, центральний банк назвав невелику кількість співробітників та скромний статутний капітал, відсутність необхідних активів для заявленої діяльності, часті зміни керівного складу, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обороти при незначних або нульових задекларованих прибутках.
На підвищену ризиковість компаній також може вказувати необґрунтоване використання кількома підприємствами спільних IP-адрес, телефонних номерів, електронних поштових скриньок, бухгалтерських послуг або представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Щодо новостворених імпортерів, регулятор рекомендував приділяти увагу перерахуванню значних сум нерезидентам за вже ввезені товари без попередньої передоплати, відсутності документів, що підтверджують їх транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також невідповідності отриманих коштів заявленому профілю діяльності компанії.
Ознаками застосування подібних схем можуть бути відсутність або незначний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, коли майже всі отримані надходження протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів згідно із зовнішньоекономічними контрактами.
Національний банк також радить звертати увагу на випадки, коли імпортери купують іноземну валюту за рахунок значних позик або кредитів від фінансових компаній, при цьому умови такого фінансування є економічно невиправданими, а погашення боргу відсутнє або відбувається в незначних обсягах.
Як окремі ознаки фіктивності Національний банк визначив договори, укладені до моменту створення компанії, зазначення в них банківських рахунків, відкритих пізніше за дату підписання договору, та підписання контракту керівником, який на той момент ще не був призначений.
Банкам рекомендовано до встановлення ділових стосунків з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, яким чином і кому він реалізує товар, чи має він торговельні майданчики або онлайн-магазин, складські приміщення та інші ресурси, необхідні для ведення заявленої діяльності.
У разі виявлення ризикових ознак, банк повинен бути готовий надати обґрунтування щодо вжитих або невжитих ним заходів стосовно клієнта та його транзакцій, при цьому центральний банк враховуватиме заходи, вжиті банками, під час здійснення нагляду.
Як повідомлялося, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику проводити комплексний аналіз документів та інформації про господарську діяльність клієнта, зокрема даних про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам пропонувалося встановлювати для новостворених та компаній з підвищеним ризиком ліміти на певні послуги, щоб запобігти здійсненню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати автоматизовані системи виявлення підозрілих транзакцій.