Посилання скопійовано
Військовослужбовці складають понад половину декларантів, які скористалися правом засекретити свої фінансові звіти. Не оприлюднюють свої декларації співробітники поліції, представники муніципалітетів, рятувальники з ДСНС та податківці. Загалом, 99 тисяч офіційних осіб та чиновників приховали свої декларації.
Цю інформацію представив Опендатабот.
За оцінками Опендатабот, 99 тисяч посадовців та державних службовців приховали 445,5 тисяч своїх декларацій за період з 2015 по 2026 роки.
Аналітики базувалися на доступних даних від Національного агентства з питань запобігання корупції. Найчастіше приховувались декларації за 2016-2020 звітні періоди.
Понад половину декларантів, які скористалися такою можливістю, становлять представники Збройних сил України. В середньому, кожен декларант приховав 4,5 своїх фінансових звітів.
Станом на липень 2026 року, 99 087 декларантів приховали 445 536 декларацій від загального доступу. Незважаючи на те, що можливість приховувати декларації з’явилася лише наприкінці 2023 року, найбільше з публічного доступу зникло саме декларацій за період до початку повномасштабного вторгнення.
Зокрема, кожна п’ята прихована декларація стосується 2016 року – їх 94 968. Ще 72 068 декларацій відносяться до 2020 року.
Переглянути декларації посадових осіб можна в Єдиному реєстрі декларацій.
Водночас, у відповідь на запит Опендатаботу, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що не веде окремої статистики щодо кількості прихованих декларацій або декларантів, чиї дані були вилучені з публічного доступу.
“Саме в цей період було подано найбільше декларацій, а частка прихованих декларацій за 2016 рік складає 9%, а у 2020 році — 8%. Для порівняння, частка прихованих декларацій за період повномасштабного вторгнення становить близько 2%”, – зазначено в публікації.
Опендатабот зауважує, що в середньому один декларант приховав 4–5 своїх фінансових звітів.
“Слід зазначити, що якщо особа отримує право приховувати свої декларації, то з відкритого доступу можуть бути видалені всі її декларації одразу, незалежно від звітного року, за який вони були подані”, – підкреслюють дослідники.
На запит Опендатаботу НАЗК зазначило, що агентство не перевіряє обґрунтованість причин для засекречення декларацій. Воно лише виконує запити від державних установ, керівники яких ініціюють видалення документів з Реєстру.
Сам декларант не має можливості самостійно закрити або знову відкрити свою декларацію. Повернути її до відкритого доступу може лише той орган, який раніше подав запит на засекречення.
Понад половину всіх декларантів, які приховали свої звіти, становлять військовослужбовці Збройних сил України – 50,2 тисячі осіб. Ще 16,4 тисячі декларантів служать у Національній поліції.
До п’ятірки лідерів також входять представники міських рад – 2,5 тисячі осіб, співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій – 2,5 тисячі, та Державної податкової служби – 1,3 тисячі декларантів.
Механізм вилучення декларацій із загального доступу був запроваджений після відновлення процедури електронного декларування наприкінці 2023 року. Його ввели через потенційні ризики, пов’язані з повномасштабною війною, для військових, правоохоронців та інших посадовців.
Якщо оприлюднення декларації може становити загрозу для життя або безпеки особи чи її близьких, документ може бути тимчасово вилучений з відкритого реєстру.
Декларант особисто не може ініціювати таке вилучення. Спочатку відповідний державний орган, військова частина або інша уповноважена структура має подати запит до НАЗК, надавши обґрунтування щодо наявних ризиків. Після цього агентство ухвалює рішення про вилучення декларації з публічного доступу.
Спочатку право ініціювати приховування декларацій було надано насамперед силовим структурам, зокрема Міністерству оборони, МВС, Головному управлінню розвідки (ГУР), Управлінню державної охорони (УДО), Держспецзв’язку та іншим підрозділам безпекового сектору.
Однак, положення НАЗК дозволяють подавати такі запити й іншим державним органам. Основна умова – доведення того, що розголошення декларації може створити небезпеку для декларанта або його родини.
Фактично, на сьогодні майже будь-який державний орган може скористатися цією можливістю.
“Сам механізм виглядає цілком логічним в умовах війни. Водночас його ефективність саме для вже опублікованих декларацій викликає дискусії”, – йдеться у звіті.
Публіковані декларації вже не містять відомостей про місця проживання, ідентифікаційні податкові номери чи інші прямі персональні ідентифікатори.
Крім того, багато декларацій роками перебували у вільному доступі. Тому вилучення документа з державного реєстру не означає повного зникнення інформації з публічного простору.
Важливо зазначити:
Згідно з даними NGL, більшість справ, переданих до суду за результатами роботи НАЗК у 2020-2026 роках, суди закривають через порушення термінів притягнення до відповідальності, недостатність доказів тощо.
Заступник керівника регіонального управління БЕБ на Волині не пройшов атестацію. Раніше журналісти виявили, що його родина накопичила активи на мільйони гривень.
На Закарпатті Тячівська окружна прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно депутата Дубівської селищної ради за фактом внесення ним завідомо неправдивих даних до декларації на суму понад шість мільйонів гривень.
Подробиці можна знайти на сайті: epravda.com.ua