>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) виступає з пропозицією зобов’язати постачальників платіжних послуг позначати кожну транзакцію маркером, що вказує на її низький, середній чи високий рівень ризику. Особливо, угоди з високим ступенем ризику мають бути автоматично припинені до уточнення всіх деталей та отримання згоди користувача, як випливає з проєкту постанови регулятора.
Передбачається, що транзакції з низьким ризиком будуть здійснюватися автоматично. Ті, що позначені як середній ризик, можуть бути призупинені для отримання підтвердження від клієнта або для перевірки співробітниками постачальника платіжних послуг. Критерії для визначення кожного рівня ризику будуть встановлюватися самими компаніями у їхніх внутрішніх положеннях.
Проєкт документа запроваджує уніфіковані підходи до контролю та звірки платіжних операцій, що є частиною управління операційними ризиками. Постачальники платіжних послуг повинні будуть здійснювати постійний моніторинг, а звірку операцій – щоденно.
У разі виникнення технічних чи інших перешкод для здійснення моніторингу, установа повинна буде проводити платежі лише тоді, коли такий контроль є можливим. Про будь-які інциденти високого рівня критичності слід буде негайно інформувати НБУ, але не пізніше ніж через годину після їх виявлення.
Платіжний моніторинг має на меті виявлення нетипових, неприйнятних, помилкових та некоректних операцій. Важливо зазначити, що він не замінюватиме фінансовий моніторинг, який стосується запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму.
Для ідентифікації нетипових транзакцій постачальники платіжних послуг зможуть застосовувати моделі, що базуються на штучному інтелекті та машинному навчанні. Якщо такі моделі будуть використовуватися, компанії повинні будуть забезпечувати їх постійне навчання та регулярне оновлення даних.
Серед ознак нетипової активності проєкт документа включає, зокрема, відкриття великої кількості рахунків чи платіжних інструментів, зосередження однотипних операцій, незвичні суми та надмірну частоту переказів. Як приклад наводиться отримання понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг зобов’язані будуть вести перелік користувачів, чиї операції потребують підвищеної уваги. До цього переліку, зокрема, будуть включатися фізичні особи, які делегували управління своїм рахунком третім сторонам, продавці, що порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачі, чия реальна діяльність не відповідає призначеному їм коду категорії продавця.
Інформація з цього списку буде зберігатися протягом року. Під час здійснення моніторингу постачальники матимуть змогу розглядати питання встановлення для користувачів лімітів на операції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків, відповідно до укладених договорів та внутрішніх правил.
Проєкт також встановлює заходи для боротьби з міскодингом – ситуаціями, коли призначений отримувачу код категорії діяльності не збігається з його фактичною роботою. Еквайри повинні будуть перевіряти діяльність отримувачів, аналізувати їхні платежі та незвичайні сплески активності, а також інформацію, що розміщена на їхніх вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та додатках.
Певні процеси моніторингу може бути передано на аутсорсинг процесинговій компанії, проте відповідальність за дотримання вимог залишатиметься за постачальником платіжних послуг. Залучена компанія не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати нетипові операції, ухвалювати рішення щодо їх виконання, змінювати правила або встановлювати маркери ризику.
Зазначені вимоги будуть застосовуватися до банків та небанківських постачальників платіжних послуг, за винятком малих платіжних установ. Після набуття чинності постановою, вони матимуть 90 днів для приведення своєї діяльності у відповідність до нових норм.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За попередніми оцінками Національного банку, впровадження цих вимог не потягне за собою жодних додаткових витрат для громадян. Водночас, учасники ринку можуть зіткнутися з додатковими витратами, якщо вони вирішать залучати сторонні організації для моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.