Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 0:00 Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ 20 липня Сполучене Королівство призначило свого четвертого прем’єр-міністра за останні п’ять років — Енді Бернема. На відміну від свого попередника Кіра Стармера, він має менший досвід у міжнародній політиці та дипломатії. Бернем вже дав зрозуміти, що зосередиться на внутрішніх проблемах країни. Відтак, зростає вага міністра закордонних справ, якого у Британії іменують держсекретарем. Новим очільником британського Форин-офісу, що є аналогом українського МЗС, став Ед Мілібенд. “Суспільне” розповідає про його пріоритети, стосунки зі світовими лідерами та позицію щодо України, а також про критику з боку однопартійців та опозиції.
«Я буду держсекретарем із закордонних справ, який відстоюватиме інтереси Великої Британії та наші цінності – демократію, свободу та верховенство права – на глобальній арені», – заявив Ед Мілібенд у коментарі з нагоди свого призначення, опублікованому на сайті Форин-офісу. «Нині, в час найбільшої непевності та загроз для міжнародного права й демократії з часів Другої світової війни, ці цінності є надзвичайно важливими».
Подібно до нового прем’єр-міністра Енді Бернема, Ед Мілібенд підкреслив непохитну підтримку України з боку Сполученого Королівства. «Відстоювати наші інтереси й цінності означає й надалі стояти пліч-о-пліч з народом України проти незаконного російського вторгнення, як це робила Британія протягом останніх чотирьох років», – наголосив він.
21 липня Мілібенд провів телефонну розмову зі своїм українським колегою, виконувачем обов’язків міністра закордонних справ Андрієм Сибігою. Обговорювалися питання подальшого зміцнення співпраці між Києвом та Лондоном, «продовження військової допомоги, підтримка енергетичного сектору України напередодні зими, а також посилення тиску на Росію». Андрій Сибіга також висловив запрошення своєму колезі відвідати Київ.
Пріоритети нового головного дипломата Великої Британії
Окрім продовження підтримки України, Ед Мілібенд визначив серед своїх пріоритетів зміцнення зв’язків Великої Британії з Європейським Союзом, а також підтримку «міцного, довготривалого та необхідного альянсу зі Сполученими Штатами». Він заявив, що Лондон докладе зусиль для припинення війни в Ірані, повного відкриття Ормузької протоки та досягнення «стійкого миру» в Палестині та Ізраїлі.
Ед Мілібенд має значний досвід парламентської та урядової роботи; він був лідером Лейбористської партії з 2010 по 2015 рік. В уряді Кіра Стармера Мілібенд обіймав посаду міністра енергетики і запам’ятався прагненням звільнити Велику Британію від залежності від викопного палива до 2030 року. Він активно виступав за повний перехід на альтернативні джерела енергії, що викликало критику з боку опозиційних правих сил та представників нафтогазових компаній.
Мілібенд брав участь у заходах, присвячених «зеленій» енергетиці, та кліматичних самітах у різних країнах, що робить його впізнаваною фігурою на міжнародній арені. Однак, його позиція щодо необхідності боротьби зі змінами клімату та відданість альтернативним джерелам енергії часто призводили до напруження у відносинах з деякими світовими лідерами, що може стати викликом на новій посаді.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (у центрі) зустрічається з міністром енергетики Великої Британії Едом Мілібендом (ліворуч) та виконавчим директором Міжнародного енергетичного агентства Фатіхом Біролем у перший день Міжнародного саміту з питань майбутньої енергетичної безпеки. Лондон, 24 квітня 2025 року. AP/Toby Melville
Напруженість у відносинах з Трампом
Першим і найскладнішим завданням для Мілібенда стане налагодження відносин із командою президента США Дональда Трампа. «Расист, мізогін і людина, яка сама зізналася в домаганнях», — так Мілібенд характеризував Трампа у соцмережах у 2016 році. Цей пост десятирічної давнини йому пригадали після призначення на посаду міністра закордонних справ Великої Британії, як і участь у марші проти Трампа в Лондоні у 2017 році. Ці висловлювання, а також критичне ставлення Мілібенда до нафтової та газової промисловості, викликають роздратування у представників нинішньої американської адміністрації.
Згідно з повідомленням Financial Times, близькі до Трампа чиновники намагалися завадити призначенню Мілібенда до уряду Бернема. Один із найближчих прихильників президента США анонімно заявив в інтерв’ю The Independent: «Трамп нічого не забуває. Мілібенду доведеться докласти серйозних зусиль для відновлення дипломатичних відносин».
Президент США поки що не відреагував на призначення Мілібенда. Однак Трамп дав зрозуміти, що очікує від нового британського прем’єр-міністра Енді Бернема дозволу на видобуток нафти в Північному морі біля узбережжя Шотландії. За небажання це зробити Трамп раніше критикував Кіра Стармера, і це саме те, проти чого виступав Мілібенд на посаді міністра енергетики.
Натомість, серед представників опозиційної Демократичної партії США Ед Мілібенд користується великою популярністю. Зокрема, його підтримує губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом, затятий опонент Дональда Трампа, який може стати кандидатом від демократів на наступних президентських виборах у США.
Ексміністр енергетики та новопризначений міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд (ліворуч) та губернатор штату Каліфорнія Ґевін Ньюсом підписують енергетичну угоду в Лондоні 16 лютого 2026 року. Getty Images/PA Images/Yui Mok
«У Кремлі будуть раді»? Критика Мілібенда щодо війни в Сирії
Деякі однопартійці критикують Мілібенда за відмову у 2013 році, коли він очолював Лейбористську партію, підтримати військове втручання Великої Британії в Сирії для припинення застосування хімічної зброї сирійським режимом проти власного населення. Відмова партії тоді проголосувати за це призвела до недостатньої кількості голосів на підтримку втручання. Один із лейбористів у коментарі Financial Times назвав це голосування «ганьбою» для партії. На його думку, непокарані воєнні злочини в Сирії призвели до анексії Криму Росією у 2014 році та до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022-му.
Такої ж думки дотримуються опозиційні консерватори. У газеті The Telegraph, яка підтримує британські праві політичні сили, вийшла колонка під назвою «Ед Мілібенд — найгірший вибір на посаду міністра закордонних справ». У ній коментатор Девід Блер пише: «Нездатність Заходу протистояти Асаду у 2013 році не могла залишитися непоміченою його найсильнішим союзником. Володимир Путін ще більше переконався у слабкості та нерішучості своїх ворогів, і це зміцнило його переконання, що наступного року йому вдасться уникнути відповідальності за своє перше вторгнення в Україну. Це, зрештою, призвело до найкривавішої війни в Європі з 1945 року».
Колонку The Telegraph поширив у соціальній мережі Х колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, додавши: «Дуже влучно. Нездатність протистояти Башару Асаду, в чому є значна провина Мілібенда, прямо призвела до першого вторгнення Путіна в Україну. Жахливий вибір на посаду міністра закордонних справ. У Кремлі будуть раді».
Мілібенд поки що не відреагував на паралелі з війною Росії проти України. В інтерв’ю BBC у 2024 році, після падіння режиму Асада, він заявив, що не шкодує про своє рішення як очільника Лейбористської партії голосувати проти військового втручання Великої Британії в Сирії. «Я вітаю падіння режиму кривавого диктатора, — сказав він тоді. — Але, чесно кажучи, я не вірю людям, які стверджують, що якби наші війська тоді втрутилися, вони б його повалили».
Source: suspilne.media