Оскільки російська армія зазнає труднощів у просуванні в Україні, Володимир Путін дедалі більше покладається на балістичні ракети, щоб зберегти імпульс свого занепадаючого вторгнення. Хоча українська протиповітряна оборона значно покращилася з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, єдиною платформою в арсеналі Києва, здатною послідовно перехоплювати балістичні ракети, є американська система Patriot. Однак через обмежене виробництво в США та зростаючий попит на перехоплювачі на Близькому Сході, боєприпасів для захисту українських міст та цивільної інфраструктури просто не вистачає.
Путін зараз повною мірою використовує цей дефіцит. 19 липня Росія запустила 41 балістичну ракету по Києву в одному з найбільших за кількістю запусків за час війни. Це стало частиною тенденції, яка демонструє різке зростання використання Росією балістичних ракет проти України протягом останніх двох місяців. Нещодавня хвиля балістичних ударів залишила сотні українських цивільних загиблими та пораненими, що підкреслює масштаб загрози, яку становить ця остання фаза повітряної війни.
Українські офіційні особи визнають необхідність пріоритезації цієї повітряної загрози та намагаються наголосити на невідкладності проблеми в діалозі з партнерами країни. «Балістичні ракети – це останній аргумент Росії у війні проти України», – нещодавно прокоментував Президент України Володимир Зеленський. «Ми повинні знайти достатні контрзаходи».
Зусилля з протидії балістичним ракетним обстрілам Росії набирають обертів. 13 липня Україна та дев’ять європейських партнерів створили протибалістичну коаліцію, зосереджену навколо нової платформи протиповітряної оборони під назвою FREYJA, яка наразі перебуває в розробці. Це система української розробки, що поєднує українські ракетні технології з європейськими радарами, системами командування та управління, а також виробничими потужностями. Заявлена мета – досягти початкової оперативної готовності протягом дванадцяти місяців.
Цьому передував саміт НАТО в Анкарі тижнем раніше, де президент США Дональд Трамп оголосив про плани надати Україні ліцензію на виробництво перехоплювачів Patriot. Хоча рішення Трампа було широко схвалено в Києві, українські політики добре усвідомлюють, що створення вітчизняного виробництва ракет Patriot займе час і тому не є реалістичним короткостроковим рішенням. Європейська коаліція є частиною зусиль, спрямованих на подолання цієї прогалини.
Ставка Росії на балістичні ракети – це попередження для всієї Європи. Кремль нарощує виробництво, готуючись до подальшої ескалації ударів по всій Україні, і явно розраховує на свою здатність виробляти ракети швидше, ніж союзники Києва зможуть постачати боєприпаси для перехоплення. Мета – зламати моральний дух цивільного населення, а також знищити ключову інфраструктуру України та зробити значну частину країни непридатною для життя. З наближенням зими очікується, що Москва знову використає зниження температури як зброю, зосередившись на руйнуванні енергетичних мереж та систем опалення по всій Україні.
Балістичні ракети – це інструмент, який уможливлює цю кампанію бомбардувань. Вони швидкі, їх важко перехопити, і захист від них у великих масштабах є дорогим. Кожен перехоплювач, який Україна витрачає на балістичну ракету, – це той, який вона не може використати в іншому місці. Кожен удар, що досягає мети, означає більше загиблих цивільних або пошкодження інфраструктури, на ремонт якої витрачаються місяці.
Поточний дефіцит ракет-перехоплювачів для оборони України підкреслив небезпеку подальшої залежності Європи від виробничих потужностей США для задоволення своїх потреб у протиповітряній обороні. FREYJA пропонує вихід із цієї залежності. Ця ініціатива не призначена для повної заміни системи Patriot, але може допомогти зменшити залежність від одного постачальника.
Розподіл праці між членами протибалістичної коаліції вже починає вимальовуватися. Україна має надати ракети-перехоплювачі, а Німеччина очолить зусилля з розробки радіолокаційних можливостей. Однак швидкий прогрес буде можливим лише в тому випадку, якщо всі країни-учасниці відмовляться від мирного мислення та діятимуть із відчуттям воєнної невідкладності.
Проєкт FREYJA представляє стратегічну можливість, яку Європа не може собі дозволити втратити. Україна стверджує, що розробила технології перехоплення, які європейська оборонна промисловість не могла виробляти десятиліками. Роль Європи зараз полягає не в тому, щоб врятувати Україну, а в тому, щоб надати радари, системи командування, фінансування та промислові партнерства, які перетворять українські технологічні інновації на європейські оборонні можливості. У певному сенсі ця нова протибалістична коаліція є серйозним випробуванням відданості Європи стратегічній автономії, яку так часто пропагують лідери континенту.
Максим Безносюк – аналітик, чия робота зосереджена на Україні, Росії та міжнародній безпеці. Він є асоційованим науковим співробітником GLOBSEC. Вільям Діксон – старший асоційований науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) та асоційований науковий співробітник GLOBSEC. Він спеціалізується на питаннях кібербезпеки та міжнародної безпеки.
Подробиці можна знайти на сайті: www.atlanticcouncil.org