>
Згідно з аналізом, проведеним аналітичним центром міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну спорідненість із поляками серед ключових груп іноземних фахівців.
“За результатами дослідження, зосередженого на особливостях функціонування багатонаціональних колективів у Європі, найменшу відмінність від польської моделі спостерігають в українців – 13 балів зі 100. Далі йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Аналітики підкреслюють, що завдяки схожим культурним рисам українці та білоруси, як правило, легше адаптуються до польських робочих команд”, – зазначається у звіті.
На думку розробників дослідження, вміння ефективно співпрацювати в умовах міжкультурного середовища в найближчі роки стане одним з визначальних критеріїв як для співробітників, так і для підприємств, що націлені на успішне лідерство на європейському ринку.
Наприклад, результати показують, що навіть між українцями та поляками існують нюанси, здатні впливати на щоденну робочу динаміку. Зокрема, українці можуть бути доволі прямолінійними у неформальному спілкуванні, проте під час взаємодії з керівництвом частіше схильні уникати відкритого висловлення незгоди. Вони нерідко сприймають критику персонально, а від свого лідера очікують не тільки контролю, а й підтримки для команди. Родинні цінності залишаються одним з головних життєвих пріоритетів, що також позначається на організації робочих процесів.
Тому, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко, застерігає, що навіть мінімальні культурні розбіжності можуть мати наслідки для продуктивності колективів, рівня мотивації персоналу та довіри всередині організації. “Кроскультурна компетентність перестає бути виключною перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона трансформується на базову професійну навичку”.
Водночас, за оцінками аналітиків, найсуттєвіші виклики пов’язані не стільки з мовним бар’єром, скільки з різним трактуванням ролі керівника, підходів до надання відгуків, ставлення до конфліктів, а також культурних традицій і робочих домовленостей. “Здатність компаній керувати цим різноманіттям дедалі більше визначатиме їхню конкурентоздатність. Для українського бізнесу, який активно працює або планує розширювати свою присутність на європейських ринках, кроскультурна компетенція поступово стає настільки ж важливою, як професійна експертиза чи володіння іноземними мовами”, – зауважує Кіріченко.
Відтак, на підставі проведеного дослідження було розроблено рекомендації для роботодавців, зокрема: стандартизація правил взаємодії, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря при плануванні змін та відпусток, сприяння інтеграції міжнародних команд та попередження формування замкнутих національних груп у межах колективів.
У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження свідчать про те, що кроскультурне управління виходить за межі виключно HR-функцій і стає ключовим чинником операційної результативності та конкурентної позиції компаній.
Дослідження охопило п’ять найчисленніших груп іноземних працівників, що працюють у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма критеріями – п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними, використовуючи шкалу від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих даних було розроблено “Індекс культурної відмінності” (в діапазоні від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.